ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 квітня 2013 р. Справа № 804/5391/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, прокуратури південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в особі ОСОБА_10, ОСОБА_11 про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

16 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, Прокуратури південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в особі ОСОБА_10, ОСОБА_11, в якій просить: скасувати повідомлення про підозру та обвинувальний акт щодо нього в рамках провадження № 42012049990000280; зобов'язати Дніпропетровську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вчинити дії : закрити кримінальне провадження № 42012049990000280 та відмовитися від підтримки обвинувачення в суді; визнати начиннями рішенням Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері щодо ведення провадження № 42012049990000280, здійснення приводу,здійснення негласних слідчих дій (отримання інформації мобільного оператора, спостереження за будинком); визнати незаконними і такими, що грубо порушують права людини дії ОСОБА_4 щодо використання мене як свідка для подальшого повідомлення про підозру; стягнути за рахунок державного бюджету (Державне Казначейство України) на користь ОСОБА_1 завдану ОСОБА_1 Дніпропетровською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері відшкодування моральної (немайнової) шкоди 3000000 (три мільйони гривень) гривень; визнати незаконною бездіяльність Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, та зобов'язати вчинити не вчинені дії щодо всебічного розгляду моїх скарг та покарання винних у кримінальних правопорушеннях службовців в/ч А1126; зобов'язати Прокуратуру Південного Регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вчинити дії : визнати дії групи у складі прокурорів Маньковського К.Л. та Орешко С.І., а також слідчого Курача Д.О. Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, такими що дискредитують в очах народу прокуратуру як правоохоронний орган, а отже ставлять під загрозу авторитет державної влади України, дискредитують звання прокурора та порушують присягу прокурора і є несумісними з продовженням прокурорської служби, та вжити відповідних заходів до притягнення цих осіб до відповідальності; зобов'язати Прокуратуру Південного Регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері вчинити дії : звільнити з органів прокуратури за порушення присяги ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2; зобов'язати уповноважений орган призначити позачергову атестаційну перевірку для всіх працівників Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері з метою попередження надалі випадків некомпетентного розгляду справ; зобов'язати Прокуратуру Південного Регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері м. Одесса розпочати кримінальне провадження по факту корупційних дій п-ка ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3.

Відповідно до п.4 ч.1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Отже, у випадку коли можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів слідства та прокуратури прямо передбачена нормами кримінально-процесуального законодавства, то таке оскарження має бути здійснено саме в рамках порядку, передбаченого КПК України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржуються «незаконні» дії працівників Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Вимог про визнання неправомірними рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, прийнятих (виданих) при здійсненні ними владних управлінських дій, не пов`язаних з провадженням у кримінальній справі, позовна заява не містить. Аналізуючи позовні вимоги, суд приходить до висновку, що зазначений спір повинен вирішуватись за нормами КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 306 КПК України від 13.04.12р. (який набрав чинності 20.11.12р.) скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Суд звертає увагу що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Суд враховує, що порядок здійснення правосуддя у даному випадку регламентується відповідним процесуальним законодавством України.

Приймаючи до уваги, що юрисдикція адміністративних суддів згідно пункту 2 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, суд прийшов до висновку, що спір, який виник між позивачем та відповідачами належить розглядати у порядку кримінального судочинства.

Таким чином, у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя при розгляді ними заяв про злочин не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом заяв у відповідності до норм КПК України.

Рішенням Конституційного суду України від 14.12.11 р. №19-пр/2011 встановлено, що положення частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.

Керуючись статтями 109, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, Прокуратури південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в особі ОСОБА_10, ОСОБА_11, про зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Попередити позивача, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська