0827/2-1129/11

Пр. 2/336/2/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           18 березня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У складі : головуючого судді Голубкової М.А.,

при секретареві Ходирєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Шевченківська районна адміністрація м. Запоріжжя, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд

В С Т А Н О В И В :

14.02.2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

25.07.2011 року позивач ОСОБА_1 подала до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якій посилається на наступне. ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 23/100 домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул. Мокрянська, буд. № 113. Частка, що їй належить 23/100, складає: будинок А з житловою прибудовою А-1, господарчі споруди Б, С, Р, Н, Е, Д, вбиральня літера И, погріб під Б пг 2, погріб під Б пг 3, погріб під Б пг 4, погріб під Б пг5, сарай О, паркани №№ 1, 8, 9, 10, водопровід №№ 4, 5, 6, 7 на підставі свідоцтва № 739 про право приватної власності на житловий будинок, зареєстрованого в ЗМБТІ за № 38557 в книзі № 278 від 02.11.1996 року та свідоцтва № 3-500 про право на спадщину за законом, зареєстрованого в ЗМБТІ за 2270 в книзі № 11 від 21.07.2007 року. Свідоцтво № 739 видане 08.05.2007 року на підставі розпорядження Шевченківської райдержадміністрації за № 1478 від 28.08.1996 року на заміну свідоцтва про право власності на житло від 07.02.1994 року на квартиру № 2, загальною площею 32,4 м. кв., в буд. № 113 по вул. Мокрянська.

До домоволодіння по вул. Мокрянська № 113 належить: дім А, господарчі споруди Б, С, Р, Е, Д, вбиральня И, водопровід №№ 4,5,6,7.

Дім А, побудований в 1945 році, в складі 4-х окремих квартир, з окремими входами, на час здачі в експлуатацію різним квартиронаймачам, однакових за площею. В процесі проживання мешканці квартир №№ 1, 3, 4, без проекту, погоджень та згоди сусідів, зробили прибудови до своїх квартир, які згодом приватизували з урахуванням збільшення їх площі. На протязі 2001-2007 років в даних квартирах змінилися власники:

-          кв. № 4 ОСОБА_4 – за договором дарування в 2001 р.;

-          кв. № 1 ОСОБА_3 – за договором купівлі-продажу в 2007 р.;

-          кв. № 3 ОСОБА_5 – за договором дарування в 2006 р.

Господарчі споруди Б, С, Р, Е, Д, вбиральня И, побудовані в 1945 році. В будівлі Б розташовані п’ять ізольованих сараїв з окремими входами, чотирма погребами під ними. Всі вищезазначені споруди, крім спільної вбиральні И, завжди знаходились в окремому володінні і користуванні наймачів, згодом власників вищезазначених квартир.

Домоволодіння № 113 розташоване на земельній ділянці. Згідно викопіюванню із схеми будівельного кварталу, загальна площа ділянки складає 1235 м. кв.

Також є в наявності запроектований автомобільний проїзд (шириною близько 2,5 м), вздовж правого торця будинку № 113, напроти межі будинку № 115, для санітарного обслуговування запроектованої зливної ями, збиральної И, яка знаходиться в загальному користуванні мешканців квартир №№ 1,2,3,4.

Запроектована пішохідна доріжка, вона ж відмостка, (шириною близько 1,1,м), вздовж лівого торця будинку № 113, напроти межі будинки № 111, для проходу мешканців квартир № 2, № 3 до своєї власності.

Земельна ділянка не приватизована, але з моменту заселення будинку № 113, фактично між сусідами існував певний режим, якого всі дотримувались. За цим режимом, у кожного власника квартири в окремому користуванні знаходиться декілька окремих огороджених парканами земельних ділянок. Всі ділянки межують з кожною квартирою чи господарчої спорудою відповідного власника, і слугують для розміщення комунікацій, необхідними для їх обслуговування. Дані ділянки використовуються для вирощування однорічних і багаторічних насаджень.

В користуванні власників квартир, фасади яких виходять до вул. Мокрянська, в якості городів знаходяться земельні ділянки, під якими проходить труба центрального водопостачання.

ОСОБА_1, з моменту заселення в будинку № 113 в 1983 році одноосібно володіє і користується майном:

-          квартира № 2 загальною площею 32,4 м. кв.;

-          двома сараями площею 12, 3 м. кв. і 8, 2 м. кв,; погребом – 4, 2 м. кв. в будівлі Б, сарай С площею 5,8 м. кв., сарай Р площею 3,2 м. кв.;

-          водопровід № 5 і водопровідний кран зовнішнього використання в полісаднику, між стіною квартири № 2 і межею будинку № 111.

-          паркани, які відмежовують земельні ділянки, що знаходяться у її користуванні. А саме паркан № 1, вздовж фасаду квартири № 2 довжиною 15 м.; по межі з квартирою № 1 довжиною 6 м.; вздовж квартири № 2, за пішохідною доріжкою – відмоткою, довжиною 10 м.; № 2 по межі з квартирою №3, довжиною 4,2 м.; з обох боків по межах з ділянками квартири № 3; вздовж колишнього спільного двору мешканців квартир № 2, № 3.

Земельні ділянки, що знаходяться в користуванні ОСОБА_1: на території будинку № 113:

-          розміром 6м. х 10 м., 5,5 м х 10 м., які оточують квартиру № 2.

-          розміром 6 м. х 12м., навпроти 2-х сараїв ОСОБА_1 в будівлі Б;

-          розміром 5м. х 8 м., напроти сараїв позивачки С і Р.;

біля прибудинкової території:

-          розміром 5м. х 4 м. і 7 м. х 4 м.

В загальному користуванні власників квартир знаходиться:

- будівля вбиральні № И, площею 4, 2 м. кв. (№№ 1,2, 3, 4);

- двір і пішохідна доріжка (№2, № 3).

Лінійні розмірі двору складали: з 1983 року по 2006 року – 7,5м. х 7м., площею 52, 5 м. кв.

До зміни власників в квартирах № 1, № 3 всі сусіди підтримували існуючий режим користування земельними ділянками та господарчими спорудами, підтримуючи добрі відносини.

При передачі власності гр. ОСОБА_2 (кв. № 3) і гр. ОСОБА_3 (кв. № 1) були попереджені й ознайомлені, попередніми власниками з існуючим режимом користування земельною ділянкою в буд. № 113, згідно п. 3 ст. 415 ЦК України. Незважаючи на це нові власники квартир тільки-но прийнявши власність, в одноосібному порядку почали змінювати усталений режим користування землею.

Оскільки ОСОБА_1 є хворою жінкою віком 77 років, не може самостійно проживати в своїй власності – проживає разом з дочкою ОСОБА_6 в м. Києві, а з 2004 року зареєстрована у неї. У свою власність в будинку № 113 в м. Запоріжжі приїжджає рідко. Користуючись даною обставиною нові сусіди гр. ОСОБА_2 і гр.. ОСОБА_3, створили їй перешкоди у користуванні її власністю і земельною ділянкою. Громадянин ОСОБА_3 знищив дерев'яний паркан, що належав позивачеві та, що проходив по земельній межі з квартирами № 1, № 2, пересунув в бік земельної ділянки позивача межу на 0, 5 м., збудувавши новий паркан, зменшивши цим земельну ділянку, що була в користуванні гр. ОСОБА_1 з 1986 року на 3 м. кв. Громадянка ОСОБА_2 без відповідних проектних та дозвільних документів побудувала нову прибудову розміром 4, 5 х 3 м., на місці старої дерев'яної веранди розміром 2, 4 м. х 3 м., збільшивши прибудову на 2 м. Без згоди гр. ОСОБА_1 змінила конфігурацію спільної пішохідної доріжки з прямої на зигзагоподібну, чим створила гр. ОСОБА_1, людині похилого віку, незручності в проході до своїх сараїв і земельної ділянки. Також громадянка ОСОБА_2 без проекту, погодженого з архітектурною і санепідеміологічною службою переобладнала яму для літнього душу Н під внутрішньо-домовий каналізаційний стік, неправомірно використовуючи її з 2006 року і з цього часу порушуючи п. 3.256, п. 3.26 ДБН 360-92 чим створює загрозу екологічній безпеці території, оскільки влаштування такої каналізації в вигріб заборонено. А згідно примітки 5 цього ж документу навіть конструкції вигрібних ям дворових вбиралень повинні бути герметичні, для запобігання потрапляння фекальних стоків в грунт, яма ж для душу «Н», яку використовує гр. ОСОБА_2 має решітчасту конструкцію – що навпаки сприяє безперешкодному потраплянню таких стоків в грунт. Також громадянка ОСОБА_2 зменшила на половину спільний для мешканців квартир № 2, № 3 двір біля будівлі Б, шляхом побудови нового паркану № 9, замість паркану, що був з 1986 року по 2006 рік, паркану № 3. Залишкова частина спільного двору прилягає до сараїв гр. ОСОБА_1

Спільний для квартир № 2, № 3 двір: з 1986-2006 року, розмір 7,5 м. х 7 м., площа 52, 5 м. кв.; з 2006 року по 2010 рік, розмір 4 м. х 6 м., площа 24 м. кв.

ОСОБА_2 створила собі можливість проходу до свого сараю в будівлі Б, через відокремлений двір. В зв’язку з цим користуючись спільним двором на загальних підставах ОСОБА_2 створює ОСОБА_1 труднощі у використанні та обслуговуванні її двох сараїв та погребу в будівлі Б. Сім'я ОСОБА_1 була змушена біля своїх сараїв в будівлі «Б» встановити огорожу з сітки.

В 2010 році ОСОБА_2 самовільно демонтувала і знищила майно позивача: відремонтований дерев'яний паркан № 1 балансова вартість якого на 08.05.2007 рік, без вартості ремонту, складала 707 гривень, згідно техпаспорту; встановлений в 2010 році паркан біля сараїв гр. ОСОБА_1 який огороджував меншу половину колишнього спільного двору; постійно перекриває доступ до господарчих споруд гр. ОСОБА_1, складаючи під її дверима будівельні матеріали чи непотріб (доступ до матеріалів для опалення приміщення);

Відповідачі засипали будівельним сміттям вигрібну яму загальної вбиральні И і знищили її перекриття, чим взагалі позбавили позивача ОСОБА_1 єдиного місця для відправлення своїх природних потреб. Оскільки на відміну від інших трьох власників буд. № 113 гр. ОСОБА_1 окремої вбиральні в своїй квартирі не має.

Донька ОСОБА_1 ОСОБА_6, приїхавши до матері виявила, наслідки одноосібного розпорядження гр. ОСОБА_3 і гр. ОСОБА_2 домоволодінням № 113 , які порушують права її матері, вирішила урегулювати це питання мирним шляхом, але відповідачі відмовились від відповідних пропозицій.

В зв’язку з даною обставиною позивач ОСОБА_1 змушена звернутися до суду за захистом своїх прав та просила суд:

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1235 кв. м., розташованої по вул. Мокрянській, 113 в м. Запоріжжі та

1)          зобов'язати ОСОБА_2 в місячний термін демонтувати самовільно побудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1.

2)          зобов’язати ОСОБА_2 засипати зливну яму під колишнім літнім душем «Н» , в будинку № 113 по вулиці 113 по вулиці Мокрянській в м. Запоріжжя;

3)          зобов’язати гр. ОСОБА_2 відшкодувати вимушені збитки понесені гр. ОСОБА_1 в результаті знищення паркану № 1 ( довжина 15 м) та витрати пов’язані з його відновленням з шлакоблоку та збитки по встановленню паркана біля сараїв Б.

4)          зобов’язати ОСОБА_3 перенести паркан, що проходить по земельній межі з квартирами № № 1, 2 в будинку № 113 по вулиці Мокрянській в м. Запоріжжя, на відстань 0,5 м. в бік квартири АДРЕСА_2.

5)          зобов’язати ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в найкоротший термін відновити загальну вбиральню літ. И розташовану на земельній ділянці будинку № 113 по вул. Мокрянській в м. Запоріжжя до стану придатного до використання шляхом: звільнення вигрібної ями від сміття з подальшим відкачуванням її вмісту та відновлення перекриття підлоги вбиральні, але в судове засідання не з»являлась, у зв»язку з чим суд ухвалою від 18 березня 2013 р. залишив без розгляду.

03 жовтня 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 в якому посилається на наступне. ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Квартира № 3 складає 23/100 частину будинку літера А на плані земельної ділянки за вказаною адресою, яка належить позивачеві на праві приватної власності на підставі договору дарування частини будинковолодіння від 25.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО ОСОБА_7, зареєстрованому в реєстрі за № 338. Право власності зареєстроване належним чином. Крім позивача власниками вказаного будинку є: ОСОБА_1, що проживає в кв. 2 і якій належать 23/100 частин; ОСОБА_4, що проживає в кв. № 4 і якій належить 23/100 частин, ОСОБА_3, що проживає в кв. № 1 і якому належать 31/100 частини будинку.

Вказаний житловий будинок розташований на неприватизованій земельній ділянці площею 1235 кв.м фактичного користування. Земельна ділянка у судовому порядку не розділена, договір про визначення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками не укладався.

До весни 2010 року існувала можливість під'їзду автотранспорту (пожежного, аварійного, іншого) до будинку та господарчих будівель, через проїзд, що проходив між парканом з ділянкою № 111 та житловим будинком № 113 по вулиці Мокрянській в м. Запоріжжі. Весною ОСОБА_1 побудувала паркан з шлакоблоків довжиною приблизно 10 м. і висотою 2 м на відстані 1 м. від паркану, що відділяє земельну ділянку ОСОБА_2 від ділянки № 111. Відповідачка побудувала зливну яму на ненормативній відстані від будинку. Крім того, на території зазначеної земельної ділянки відповідачем самовільно ведеться незаконне будівництво прибудови до квартири № 2.

Дії відповідача, а саме самовільно побудований паркан та незакінчена прибудова, унеможливлюють під’їзд автотранспорту ( в тому числі пожежного та спеціального для відкачки зливних ям) до будинку № 113 по вулиці Мокрянській та спеціальних господарських будівель, чим не тільки утворює позивачеві перешкоди в користуванні земельною ділянкою, а й утворює пожеже-небезпечну і санітарно-небезпечну ситуації і є порушенням вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

У зв’язку з даною обставиною позивач неодноразово зверталась до відповідачки і просила її демонтувати паркан, зливну яму та не будувати і відновити можливість проїзду автотранспорту, однак на дану пропозицію вона відмовляється.

У відповідності з ч. 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків .

Позивач по зустрічному позову просить суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання ОСОБА_1 в місячний термін відновити під’їзд, для чого демонтувати самовільно збудований паркан та незакінчену прибудову. Також позивач просить суд зобов’язати Бабенко Аллу Степанівну відновити проїзд транспорту в місячний термін, в разі невиконання зобов’язання дозволити Сидоренко Наталії Олексіївни відновити проїзд транспорту в місячний термін в разі невиконання зобов’язання та дозволити ОСОБА_2 провести демонтаж паркану силами підрядної організації з відшкодуванням ОСОБА_2 громадянкою ОСОБА_1 витрат на демонтаж. Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання ОСОБА_1 засипати зливну яму, розташовану біля квартири №2.

Також ОСОБА_2 просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

11.02.2013 року позивачем по зустрічному позову ОСОБА_2 було подано заяву до суду про уточнення позовних вимог, згідно яких вона просить суд: знести самовільно побудований паркан та самовільно побудовану прибудову до квартири № 2 житлового будинку № 113 по вул. Мокрянській у м. Запоріжжі. Також просить стягнути з ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1500 гривень, які були сплачені за технічний висновок ТОВ «Настрой».

Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах.

          Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він підтримує позов ОСОБА_2О, просить знести паркан та прибудову до квартири № 2, яка перешкоджає ОСОБА_2 у користуванні власністю.

          Третя особа ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилась, суд, керуючись п. 3 ст. 36 ЦПК України розглядає справу в її відсутності.

Представник третьої особи Шевченківської райадміністрації м. Запоріжжя у судове засідання не з'явився, суд, керуючись п. 3 ст. 36 ЦПК України розглядає справу в його відсутності.

Оскільки у судовому засіданні первісний позов ОСОБА_1 судом залишено без розгляду, то зустрічний позов ОСОБА_2 судом розглядається у повному обсязі та підлягає частковому задоволенню за мотивами:

          Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги та просила зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно побудований паркан та самовільно побудовану прибудову до квартири № 2 житлового будинку № 113 по вул. Мокрянській м. Запоріжжя: а саме паркан і прибудову до житлового будинку зі сторони входу до квартири № 2 вказаного будинку. Будівельні роботи по будуванню прибудови до квартири № 2 вказаного будинку перекрили проїзд, доступ до водогону № 6, самовільні споруди побудовані на водозгоні № 5 і газопровід став знаходитися у середині цих споруд, чим самим виникають перепони при ремонті та проведення профілактики газових труб.           

           Актом комісійного розгляду звернень ОСОБА_2 та ОСОБА_1 комісія Шевченківській райадміністрації м. Запоріжжя від 13.05.2010 р. встановила, що ОСОБА_1 на території земельної ділянки № 113 по вул. Мокрянській м. Запоріжжя побудувала зливну яму на не нормативній відстані від житлового будинку: а саме від квартири № 3, яка належить ОСОБА_2 та квартири № 2, яка належить ОСОБА_1. Зливна яма на час обстеження не функціонує. ОСОБА_1 побудувала на території земельної ділянки паркан із шлакоблоку орієнтовано висотою 1.0 м. та довжиною 10.0 м. по земельній ділянці, залишивши спільний прохід для квартир № 2 и 3 орієнтовано 1.0 м. шириною та 10.0 м. довжиною.

          Також на території вказаної земельної ділянки ОСОБА_2 побудувала зливну яму на ненормативній відстані від квартири № 3 . На території зазначеної земельної ділянки самовільно побудована прибудова, користувачем якої є ОСОБА_2

          На території земельної ділянки побудована вбиральня И 1954 р. забудови, інвентаризаційна вартість складає 1193 гривень відповідно технічного паспорту, складеного станом на 08.05.2007 року. На час комісійного обстеження згадана вбиральня зруйнована. Згідно з п. 2.2. «Санітарних правил утримання території населенні місць» СанПІН 42-128 -4690-88 від 05.08.1988 р. здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором. Зливні ями, вбиральні рекомендується розміщувати на присадибних ділянках на відстані 8-10 м. від житлового будинку.

          Земельна ділянка у судовому порядку не розділена. Згідно ст. 88 Земельного Кодексу України –володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку.

          Спірна земельна ділянка у судовому порядку не розділена, є відсутність обопільної згоди в частині користування земельною ділянкою власниками квартири № 2 та № 3, а саме встановлення паркану на території земельної ділянки спільного користування.

Ст. 88 Земельного Кодексу України передбачає, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності \ спільна часткова власність \ або без визначення часток учасників спільної власності \ спільна сумісна власність.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на спільній земельній ділянці побудувала паркан без згоди інших учасників земельної ділянки, таким чином суд вважає, що самовільно побудований ОСОБА_1 паркан підлягає зносу.

Позов у частині зносу прибудови до квартири № 2, де проживає ОСОБА_1 також підлягає задоволенню, оскільки дана прибудова порушує права інших співвласників.

Ст. 376 ЦК України передбачає, що якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила \ здійснює самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила \ здійснює самочинне будівництво, або за її рахунок.

Суду надано листи Запорізького міського управління відділу наглядово- профілактичної діяльності, в яких вказано, що згідно ст. 37 Закону України «Про пожежну безпеку» питання, пов'язані із знесенням, перенесенням, переплануванням будівель, побудованих з порушенням вимог пожежної безпеки, вирішуються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування (а.с. 85).

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», що при обстеженні квартири АДРЕСА_3 було встановлено самовільне підключення до газових мережАДРЕСА_4 була відключена від газопостачання ( а.с. 56). Також суду надано технічний висновок про стан квартири № 3, де проживає ОСОБА_2 від 07.02 2013 р., де вказано, що прибудова має деформації.

Згідно до п. 17 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р. позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншої особою, права якої порушено, зокрема, власником \користувачем \суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених ст. ст. 391, 396 ЦК України, ст. 103 ЗК України.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.

Стаття 103 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх ділянок завдається найменше незручностей \ затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо.\

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України право на суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державною влади, та і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Земельна ділянка № 113 по вул. Мокрянській м. Запоріжжя не приватизована, знаходиться у сумісному користуванні сторін. Суд вважає доказаним, що самочинні прибудови, які прибудувала ОСОБА_1 на сумісній ділянці, порушають право ОСОБА_2 на користування будинком та сумісною ділянкою та підлягають зносу.

Суд відмовляє позивачці ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат в розмірі 1500 гривень, що були сплачені ОСОБА_2 за технічний висновок ТОВ «Надстрой», оскільки даний висновок стосується квартири № 3, де мешкає ОСОБА_2, та ніякого відношення до квартири № 2, де мешкає ОСОБА_1 не має.

Керуючись ст. ст. 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 376, 391 ЦК України, ст. 105 ЗК України, Постановою Вищого спеціалізованого суду України № 6 від 30.03. 2012 р, суд -

В И Р И Ш И В:

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.

Знести самовільно побудований паркан та самовільно побудовану прибудову до квартири № 2 житлового будинку № 113 по вул. Мокрянський м. Запоріжжя.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_9 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Голубкова М.А.