ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 р. | № 4/261-22/43 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А. |
суддів : | Грека Б.М., Рибака В.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ “Виробниче підприємство “Укрзахідавтоспецмаш” |
на постанову | від 11.07.2006 р. Львівського апеляційного господарського суду |
у справі | № 4/261-22/43 |
за позовом | ВАТ “Малинська паперова фабрика” (надалі –Фабрика) |
до | ТОВ “Виробниче підприємство “Укрзахідавтоспецмаш” (надалі –Підприємство) |
про | зобов’язання усунути недоліки товару та відшкодування витрат |
за участю представників: |
від позивача | - Гарбар К.Г. |
від відповідача | - не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2006 р. Фабрика звернулась до суду з позовом про зобов’язання Підприємства усунути недоліки в електронавантажувачах, придбаних за угодою № 05-02/07 від 07.02.2005 р., та стягнення 621,45 грн. витрат на усунення недоліків.
Рішенням господарського суду Львівської області від 05.04.2006 р. (суддя Желік М.) позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. (судді: Онишкевич В.В., Слука М.Г., Скрутовський П.Д.) рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2006 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Приймаючи постанову апеляційний господарський суд виходив з того, що із поданої апеляційної скарги Підприємства на рішення господарського суду Львівської області від 05.04.2006 р. неможливо встановити причину оскарження рішення, оскільки скарга не містить мотивації, яка б надавала підставу для перегляду рішення су ду першої інстанції та підстави для його скасування. З наведених мотивів апеляційний господарський суд не вбачав правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду.
Проте, із наведеною мотивацією погодитись не можна.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.
Прийнята у справі постанова вказаним вимогам не відповідає.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства передбачає забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В порушення вимог процесуального законодавства, апеляційний господарський суд не здійснив повторний розгляд господарської справи та не перевірив законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Тим самим, апеляційний господарський суд, всупереч ст. 19 Конституції України, обмежив суб'єкта оскарження у здійсненні прав і фактично ухилився від здійснення визначених законом повноважень, що суперечить ст. ст. 124, 129 Конституції України.
Крім цього, в матеріалах справи знаходиться Повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення (а. с. 63), яке не містить відомостей про вручення відправлення одержувачу (відповідачу), не містить відбитку поштового відділення, а також будь-яких пояснень про причину невручення відправлення. Також, матеріали справи містять примірник ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.07.2006 р. та відповідний конверт, яким ухвалу було надіслано на адресу відповідача. Вказана кореспонденція була повернута поштовим відділенням до Львівського апеляційного господарського суду по причині невручення відповідачу.
Водночас, до касаційної скарги додано копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи –Підприємства, в якому зазначена інша адреса місцезнаходження відповідача, ніж на конверті, в якому надсилалась ухвала апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Викладене свідчить про те, що розглянувши справу за відсутності відповідача, суд апеляційної інстанції не повідомив останнього належним чином про час і місце засідання суду та не забезпечив йому рівних з позивачем процесуальних прав, чим допустив порушення п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 42, 43, 22, 75, 77 ГПК України.
Враховуючи наведене, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, її слід скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ “Виробниче підприємство “Укрзахідавтоспецмаш” задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 р. у справі № 4/261-22/43 скасувати.
Справу передати Львівському апеляційному господарському суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: Б. Грек
В. Рибак