ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2006 р. | № 29/245-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Дерепи В.І. |
суддів Грека Б.М. Стратієнко Л.В. |
з участю представників: позивача: відповідача: | Іваненко В.О., Спіріна О.Ю. Кусовник О.О. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги | приватного підприємства “ Про-Пре” та відкритого акціонерного товариства “Завод “Березівські мінеральні води” |
на рішення та постанову | господарського суду Харківської області від 24 липня 2006 р. Харківського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 р. |
у справі | № 29/245-06 |
за позовом | приватного підприємства “ Про-Пре” |
до | відкритого акціонерного товариства “Завод “Березівські мінеральні води” |
про | стягнення 20 798,6 грн. |
|
ВСТАНОВИВ:
У травні 2006 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену за договором від 02.12.2002 р. №7 пробку у сумі 20 798,6 грн., з яких 18 763 грн. –сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 1600,6 грн. –пеня, 435 грн. –3% річних.
В подальшому уточнив позовні вимоги та просив стягнути 19 995,12 грн. (а.с.23).
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.2006 р. (суддя Тихий П.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2006 р. (головуючий –Афанасьєв В.В., судді –Бухан А.І., Шевель О.В.), позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ “Завод “Березівські мінеральні води” на користь ПП “Про-Пре” 7 954,93 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 435 грн. річних, 993,2 грн. пені та судові витрати.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені судові рішення в частині відмови у стягненні 5 500 грн. боргу та 330 грн. відсотків і постановити в цій частині нове рішення, яким стягнути вказані суми.
Відповідач з тих же підстав просить скасувати постановлені судові рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційні скарги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між сторонами 02.12.2002 р. було укладено договір поставки №7, згідно умов якого позивач зобов’язувався передати відповідачу, а відповідач прийняти і оплатити пробку кількістю, за цінами і в строки, згідно відвантажувальних накладних. Відповідно до п.3.1 оплата товару здійснюється відповідачем протягом 30 днів з моменту відвантаження, а п.3.2 було передбачено можливість оплати векселем.
Додатком № 1 від 05.01.2004 р. сторони пролонгували договір до 31.12.2004 р.
Згідно видаткової накладної № РН-00000178 від 26.09.2003 р. відповідачу було передано пробку на суму 37 800 грн. (а.с.10).
За видатковою накладною № РН-0000045 від 02.04.2004 р. відповідач отримав пробку на суму 25 200 грн. (а.с.13), видавши позивачу 01.04.2004 р. в рахунок її оплати простий вексель № 80351618236199 зі строком платежу до 15.04.2004 р. (а.с.14).
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем, а тому суд прийшов до правильного висновку, що у відповідача відсутній борг перед позивачем за поставлену 02.04.2004 р. пробку і доводи касаційної скарги ПП "Про-Пре" в цій частині висновків суду не спростовують, оскільки ним не заявлялись позовні вимоги про стягнення платежу за векселем.
Що стосується стягнення заборгованості за поставлену 26.09.2003 р. пробку, то висновки суду з цього приводу в порушення вимог ст. 43 ГПК України не грунтуються на зібраних у справі доказах.
Зокрема, зазначаючи про наявність у відповідача заборгованості за цією поставкою у сумі 9 000 грн. позивач не надав будь-яких бухгалтерських документів, що підтверджують такий розмір заборгованості.
В рішенні місцевого господарського суду зазначено, що позивач уточнив свої позовні вимоги та зазначив, що сума основного боргу становить 10 500 грн., проте в матеріалах справи такі уточнення відсутні, протокол судового засідання від 24.07.2006 р. містить запис про те, що позивач позов підтримав (а.с. 57).
В порушення вимог ст. 84 ГПК України рішення місцевого господарського суду не містить посилань на докази, на підставі яких суд визначив, що основний борг відповідача становить 5 000 грн., та жодних розрахунків, з яких виходив суд, визначаючи борг з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, періоду, за який ці нарахування були проведені.
Крім того, відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.
Позовна давність для таки вимог згідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України встановлена в один рік.
Рішення суду не містить даних за який період згідно зазначеної норми закону стягнута пеня та чи не пропущено позивачем щодо цих вимог позовну давність.
В порушення вимог ст. ст. 99,101, 104 ГПК України судом апеляційної інстанції не дана належна правова оцінка допущеним місцевим господарським судом порушенням закону, а тому постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш ретельно з’ясувати шляхом витребування у сторін відповідних доказів наявність боргу відповідач за поставкою від 26.09.2003 р., його розмір, навести в рішенні розрахунки сум, які підлягають стягненню з відповідача та вказати періоди за які вони стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційні скарги приватного підприємства “ Про-Пре” та відкритого акціонерного товариства “Завод “Березівські мінеральні води” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 24 липня 2006 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2006 р. у справі за № 29/245-06 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л.В. Стратієнко