ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2006 р. | № 25/192 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Подоляк О.А., |
суддів : | Самусенко С.С., Стратієнко Л.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” |
на постанову | від 13.06.2006 р. Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 25/192 |
за позовом | ТОВ “Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій” (надалі –Комбінат) |
до | Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” (надалі –Корпорація); ТОВ “КСГ”; ПП “Будівельна компанія “Марія” |
про | стягнення 412993 грн. |
за участю представників: |
від позивача | - Колосовський Ю.О. |
від відповідача-1 | - Моргун Д.М. |
від відповідача-2 | - Янковська Ю.В. |
від відповідача-3 | - не з’явились |
В С Т А Н О В И В:
В липні 2005 р. Комбінат звернувся до суду з позовом про стягнення з Корпорації 335489 грн. основного боргу та 73797,76 грн. інфляційних нарахувань з підстав порушення відповідачем грошового зобов’язання по оплаті виконаних робіт за договором підряду на капітальне будівництво № 2/03 від 28.02.2003 р., а також 1937,97 грн. та 1768,36 грн. збитків, пов’язаних з виконанням рішення господарського суду Київської області від 21.11.2003 р. у справі № 266/8-03 та рішення господарського суду Київської області від 10.11.2003 р. у справі № 239/19-03 відповідно.
Корпорація проти задоволення позову заперечувала.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2005 р. (суддя Морозов С.М.) позов задоволено частково: стягнуто з Корпорації на користь Комбінату 409286,76 грн. (335489 грн. основного боргу, 73797,76 грн. інфляційних нарахувань).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. (судді: Брайко А.І., Бившева Л.І., Розваляєва Т.С.) рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2005 р. змінено із викладенням його резолютивної частини у редакції, відповідно до якої позов задоволено частково: стягнуто з Корпорації на користь Комбінату 335489 грн. основного боргу, 73797,76 грн. інфляційних нарахувань; в частині стягнення з Корпорації збитків в позові відмовлено; в позові до ТОВ “КСГ” та ПП “Будівельна компанія “Марія” відмовлено по кожній із заявлених вимог.
Не погоджуючись з постановою, Корпорація звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 10.02.2003 р. між ТОВ “КСГ” (замовник) та ПП “Будівельна компанія “Марія” (генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво гольф-центру на житловому масиві “Оболонь” (Парк культури та відпочинку “Наталка”) в Оболонському районі м. Києва. Відповідно до п. 2.1 цього договору замовник доручив, а генеральний підрядник зобов'язався своїми та (або) залученими силами і засобами збудувати і здати замовнику об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в установлений строк, а замовник зобов'язався надати генеральному підряднику будівельну площадку, необхідну для початку робіт, частину проектної документації, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і оплатити його.
В подальшому, 26.02.2003 р. між ПП “Будівельна компанія “Марія” (генеральний підрядник) та Корпорацією (головний підрядник) укладено договір № 1-03, відповідно до умов якого головний підрядник зобов'язався своїми або залученими силами і засобами здійснити будівництво та здати генеральному підряднику комплекс робіт по об'єкту будівництва згідно проектно-кошторисної документації у визначені цим договором терміни, а генеральний підрядник зобов'язався надати головному підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти закінчене будівництво об'єкту (комплекс робіт) і повністю сплатити вартість виконаних робіт, а у разі погодження - забезпечити будівельними матеріалами, яких не має головний підрядник. Забезпечення будівництва об'єкту оздоблювальними та іншими матеріалами передбачалось здійснювати головним підрядником, якщо іншого не буде додатково погоджено сторонами. Об'єктом будівництва за вказаним договором визначена передбачена проектно-кошторисною документацією сукупність приміщень і споруд Гольф-Центру на житловому масиві “Оболонь”.
28.02.2003 р. між Корпорацією (головний підрядник) та Комбінатом (підрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 2/03, відповідно до умов якого головний підрядник доручив, а підрядник прийняв до виконання роботи, передбачені договором генерального підряду на капітальне будівництво № 1/03 від 26.02.2003 р. між Корпорацією (головний підрядник) і ПП “Будівельна компанія “Марія” (генеральний підрядник) по будівництву об'єкта “Гольф-Центр” на житловому масиві Оболонь в м. Києві. Відповідно до цього договору ціна робіт з будівництва об'єкту визначається у відповідності до ДБН Д. 1.1-1-2000 із змінами, внесеними згідно з доповненням № 3, затвердженим наказом Держбуду України від 07.05.2002 р. № 80; загальна ціна робіт складає 8275000 грн.; ціна робіт, які виконуються підрядником, визначається після передачі генеральним підрядником скоригованої проектно-кошторисної документації; ця ціна враховує всі витрати і зміни згідно ст. 2 договору генерального підряду № 1/03 від 26.02.2003 р.; остаточна ціна виконаних робіт з будівництва об'єкту визначається двосторонніми актами виконаних робіт та затвердженими генеральним підрядником довідками про вартість виконаних робіт; строки виконання робіт визначаються згідно із календарним графіком, що додається до цього договору; календарний графік виконання робіт є підставою для конкретизації сторонами обсягу щомісячних робіт, кількості та номенклатури необхідних до виготовлення на кожний календарний місяць будівельних конструкцій; головний підрядник з коштів, отриманих від генерального підрядника, здійснює фінансування об'єкта будівництва у безготівковій формі згідно з графіком фінансування будівництва.
В силу ст. ст. 4, 41, 151 ЦК УРСР між Корпорацією та Комбінатом на підставі договору підряду на капітальне будівництво № 2/03 від 28.02.2003 р. винили зобов’язальні відносини.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України (ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував зобов’язальні відносини сторін; встановив обставини про те, що договір № 2/03 від 28.02.2003 р. було укладено без погодження із ПП “Будівельна компанія “Марія”, в порушення пунктів 1.7.2, 1.7.3 договору № 1/03 від 26.02.2003 р. (ч. 1 ст. 838 ЦК України), у зв’язку з чим відповідальність за договором № 2/03 від 28.02.2003 р. несе лише Корпорація як його сторона; дослідив обставини належного виконання Комбінатом зобов’язань по виконанню робіт, а також неналежне виконання Корпорацією зобов’язань по їх оплаті, в порушення умов договору підряду на капітальне будівництво № 2/03 від 28.02.2003 р. та положень ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР, ст. ст. 525, 526, 599, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України; встановив розмір заборгованості; задовольняючи позовні вимоги частково суд апеляційної інстанції підставно врахував положення ст. 625 ЦК України та правомірно стягнув борг з урахуванням інфляційних нарахувань з мотивів прострочення виконання грошового зобов'язання; відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення збитків суд прийняв до уваги відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків; при цьому, апеляційний господарський суд мотивовано спростував необґрунтовані заперечення Корпорації.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. На підставі встановлених фактичних обставин судом апеляційної інстанції з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, підставно змінено рішення місцевого господарського суду, правомірно задоволено позов частково. Як наслідок, прийнята судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2006 р. у справі № 25/192 залишити без змін.
Головуючий, суддя О. Подоляк
С у д д і: С. Самусенко
Л. Стратієнко