Судове рішення #293857
22/75/06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ


           УХВАЛА          

        

28 листопада 2006 р.                                                                                   

№ 22/75/06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


                                                                                                Перепічая В.С.,

                                                                                                Вовка І.В.,

                                                                                                Гончарука П.А.,


розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Незалежний реєстратор “Реформація” на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2006 р. у справі № 22/75/06 за позовом відкритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 2245” до товариства з обмеженою відповідальністю “Незалежний реєстратор “Реформація”, за участю третьої особи –товариства з обмеженою відповідальністю “Реєстратор –“Таврія-фонд” про розірвання договору та передачу ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, за зустрічним позовом про стягнення суми, -


                                        Встановив:


Згідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Додані до касаційної скарги фіскальні чеки № 78 та № 79 від 10.11.2006 р. не можуть вважатися належними доказами направлення копії скарги іншим сторонам у справі, оскільки не містять повної поштової адреси одержувачів, їх найменування (в графі “Кому” чеку № 78 зазначено “ТОВ РЕЕСТРА”, в графі “Кому” чеку № 79 зазначено “АВТОТР ПИДП”) та вмісту відправлення, що перешкоджає зробити об’єктивний висновок про дотримання скаржником вимог вказаної статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п. “г” ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (зі змінами та доповненнями від 25.03.2005 р.), яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи № 22/75/06, первісний позов відкритого акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 2245” заявлено про розірвання договору та передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Зустрічний позов у даній справі заявлено товариством з обмеженою відповідальністю “Незалежний реєстратор “Реформація” про стягнення 32273,40 грн. боргу з оплати послуг за ведення та передачу системи реєстру.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.2006 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2006 року, первісний позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача передати систему реєстру власників іменних цінних паперів позивача товариству з обмеженою відповідальністю “Реєстратор –“Таврія-фонд”. В частині розірвання договору провадження у справі припинено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з постановленими у справі судовими рішеннями, відповідач просить скасувати їх та постановити нове рішення про задоволення зустрічного позову.

Проте, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню скаржнику, оскільки подана з порушенням норм процесуального права щодо її належного оформлення.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення від 10.11.2006 р. № 142 на суму 161,37 грн. не відповідає вказаним вимогам, тому не може вважатися належним доказом сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

З урахуванням касаційних вимог стосовно як первісного позову, так і зустрічного позову, сума державного мита за розгляд касаційної скарги повинна складати  203,86 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

             

УХВАЛИВ:


Касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 13.10.2006 р. у справі № 22/75/06 повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Незалежний реєстратор “Реформація” .




       Судді                                                                                   Перепічай В.С.

                         

                                                                                                    Вовк І.В.


                                                                                                    Гончарук П.А.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація