ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р. | № 20/38-19/68 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Української універсальної біржі на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Тепловозоремонтний завод” до ВДВС Октябрського районного управління юстиції, Української універсальної біржі, третя особа - ВДВС Ленінського районного управління юстиції про стягнення сум
|
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2003р. АТ “Тепловозоремонтний завод” пред'явило в господарському суді позов до відділу Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м. Полтави про стягнення 95323,51 грн., як помилково перерахованих платіжним дорученням №1353 від 27.05.02р., з підстав ст.469 ЦК.
У подальшому як відповідача було залучено Українську універсальну біржу, а також в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - ВДВС Ленінського районного управління юстиції.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Полтавської області від 17.05.2005р. (суддя Безрук Т.М.) позов було задоволено частково, з ВДВС Октябрського районного управління юстиції на користь ВАТ “Тепловозоремонтний завод” стягнуто 5028,48 грн. боргу, в іншій частині у позові до ВДВС Октябрського районного управління юстиції відмовлено, у позові до Української універсальної біржі відмовлено.
Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р. (судді Федоров М.О. –головуючий, Міщенко П.К., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу було задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 17.05.2005р. скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, з Української універсальної біржі на користь ВАТ “Тепловозоремонтний завод” стягнуто 90295,02 грн. помилково перерахованих коштів, в іншій частині рішення залишено без змін.
Українська універсальна біржа оскаржила дану постанову в касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2006р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р. в частині розподілу судових витрат було скасовано і справу направлено в цій частині на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі суду. В решті постанову апеляційного суду залишено без змін.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. (судді Рибченко А.О. –головуючий, Лобань О.І., Ткаченко Б.О.) з ВДВС Октябрського районного управління юстиції на користь позивача було стягнуто 50,28 грн. державного мита та 6,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Української універсальної біржі на користь позивача стягнуто 902,95 грн. державного мита та 111,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; з Української універсальної біржі на користь позивача стягнуто 451,48 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.
У касаційній скарзі Української універсальної біржі просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. і передати справу в цій частині на новий розгляд до цього ж суду, в іншому складі суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписом ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову –на відповідача.
Предметом вирішення по даній справі є розподіл судових витрат: державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як встановлено судом, позов було заявлено про стягнення 95323,51 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.05.2005р. позов було задоволено частково: стягнуто 5028,48 грн. з ВДВС Октябрського районного управління юстиції.
Стосовно решти суми в розмірі 90295,02 грн., то в її стягненні до Української універсальної біржі було відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.08.2005р. апеляційну скаргу позивача щодо відмови господарським судом у стягненні 90295,02 грн. з другого відповідача у справі - Української універсальної біржі було задоволено: рішення господарського суду в цій частині скасовано і стягнуто з Української універсальної біржі вказану суму.
Отже, в кінцевому результаті позов було задоволено у повному обсязі, а тому, виходячи із сум задоволених вимог до кожного з наведених відповідачів, суд другої інстанції обґрунтовано пропорційно розподілив на вказаних відповідачів судові витрати, понесені позивачем при подачі позову.
Водночас, з огляду доведення позивачем на стадії апеляційного розгляду стягнення 90295,02 грн. саме з Української універсальної біржі, суд другої інстанції правильно поклав на останнього у повному обсязі держмито в сумі 451,48 грн., сплачене позивачем за подачу апеляційної скарги.
Посилання ж у касаційній скарзі на те, що при розподілі судових витрат за подачу позову, судом було допущено арифметичну помилку, то це саме по собі не є безумовною підставою для скасування оскарженої постанови, так як це питання може бути вирішено у порядку ст. 89 ГПК України.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Української універсальної біржі залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук