ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р. | № 11/10 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий ), |
Вовка І.В., Гончарука П.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний ДІМ” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2006р. та на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2006р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний ДІМ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “СД ЛТД” про стягнення сум |
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В :
У січні 2005 року ТОВ “Пивний ДІМ” пред'явило в господарському суді позов до ТОВ “Фірма “СД ЛТД” про стягнення 20491,42 грн., у т.ч. 15603 грн. основного боргу, 2039,94 грн. пені, 1381,80 грн. 3% річних та 1381,80 грн. інфляційних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договору від 01.12.2003р.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2006р. (судді Деревінська Л.В. –головуючий, Болгар Н.В., Хилько Ю.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2006р. (судді Прудніков В.В. –головуючий, Ясир Л.О., Виноградник О.М.), в задоволенні позову було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2006р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За договором поставки від 01.12.2003р. №13/11, з підстав якого заявлено позов, сторони передбачили, що приймання товару за кількістю і якістю проводиться у відповідності з діючим на момент приймання товару законодавством України (п. 3.3).
(а.с. 11-14 т.1)
Суд же не з’ясував, чи не регулювалось вказане питання Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1966р. №7-П, з огляду постанови Верховної Ради України від 12.09.1991р. “Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР”.
Відмовляючи у позові у повному обсязі, не з’ясував суд і те, яка кількість товару за накладною №20047 від 09.01.2004р. відповідачем було реалізовано в торговельній мережі.
За приписом ст. 674 ЦК України, відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Суд же не з’ясував до кінця питання, яким посвідченням (за номером і датою), оформленим ЗАТ “Кременчуцький лікеро-горілчаний завод”, підтверджувалась якість горілки за поставкою від 09.01.2004р.
Не перевірено ретельно судом і посилання позивача, що вилучена горілка була розливу вересня 2003 року, а горілка, що ним поставлялась 09.01.2004р. - розливу 21.10.2003року, як і на те, що горілка, яка перевірялась на якість, не з тієї партії, що була поставлена за вказаною накладною.
Як видно з акту ДПІ в м. Кіровограді від 12.01.2004р., відбір горілчаних виробів для перевірки проводився з отриманих відповідачем поставок від 04.12.2003р. та 10.01.2004р.
(а.с. 31-31 звор. т. 1)
Отже, з огляду наведеного, визнати ухвалені судові рішення законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельно з’ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і вирішити спір відповідно до встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пивний ДІМ” задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2006р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2006р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і
І.Вовк
П.Гончарук