Справа № 203/481/13- ц
Провадження № 6/0203/37/2013
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.03.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
при секретарі Письменній К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області про зміну способу виконання рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у с т а н о в и в:
24 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.а. 1, 2 цивільної справи № 2-1589/11).
02 березня 2011 року суд ухвалив у справі заочне рішення, яким задовольнив позов частково, стягнувши із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 1 025 974,69 грн. Рішення набрало законної сили (а. 39 цивільної справи № 2-1589/11).
15 січня 2013 року Відділ державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання заочного рішення від 02.03.2011 р. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке було передано в іпотеку під час укладення кредитного договору, без надання дозволу органу опіки та піклування. При цьому державний виконавець послався на те, що всупереч своїм обов’язкам за договором іпотеки і з метою ухилитися від виконання судового рішення боржник зареєстрував за місцем знаходження іпотечного майна малолітню дитину (а.с.а.с. 2 – 4, 12, 13).
У судовому засіданні представник стягувача не заперечувала проти задоволення поданої державним виконавцем заяви.
Боржник, державний виконавець у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Заслухавши пояснення представника стягувача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява державного виконавця підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2008 р. між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким останньому було надано кредитну лінію в сумі 132 857,20 доларів США (а.а. 9 – 14 цивільної справи № 2-1589/11).
Того ж дня між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на забезпечення кредитного договору було укладено договір іпотеки, за яким предметом іпотеки виступило належне ОСОБА_1 нерухоме майно (житловий будинок № 36 по
вул. Сонячна у с. Сімер Перечинського району Закарпатської області). При цьому згідно з підпунктом 20.7 договору іпотеки іпотекодавець не мав права без письмового дозволу іпотекодержателя будь-яким чином розпоряджатися іпотечним майном (а.а. 14 – 16 цивільної справи № 2-1589/11).
12 червня 2012 року у порушення приписів договору іпотеки боржник зареєстрував у вказаному вище будинку ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
На підставі ухваленого у справі заочного рішення 22.09.2012 р. було видано виконавчий лист (а.с. 5).
11 січня 2012 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.а.с. 6, 7).
Того ж дня державний виконавець ухвалив постанову про накладення арешту на майно боржника у межах суми, визначеної судовим рішенням (а.с. 8).
У зв’язку з реєстрацією у будинку малолітньої дитини державний виконавець звернувся до служби у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області із заявою про надання дозволу на реалізацію предмету іпотеки.
05 листопада 2012 року рішенням органу опіки та піклування Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області № 17 державному виконавцю було відмовлено у задоволенні цієї заяви, що й стало причиною звернення останнього до суду (а.с. 10).
Відповідно до статті 373 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення і у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Судом встановлено, що боржник зареєстрував ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_3 у будинку після ухвалення судом рішення про стягнення з нього заборгованості, що прямо суперечить його зобов’язанням за договором іпотеки (підпункт 20.7) та має ознаки ухилення від виконання рішення, що набрало законної сили.
На думку суду, вказана обставина може розцінюватись як виняткова, оскільки нею по суті ставиться під сумнів судове рішення, що є обов’язковим для виконання відповідно до приписів статті 14 ЦПК, згідно з якою усі судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх осіб, яких вони стосуються, а їх невиконання є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відтак, заява державного виконався підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 208 – 210, 373 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Заяву Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Закарпатській області про зміну способу виконання рішення, ухваленого у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Дозволити реалізацію житлового будинку № 36 по вулиці Сонячній у селі Сімер Перечинського району Закарпатської області без надання дозволу органу опіки та піклування Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області.
Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її постановлення. У разі якщо ухвалу було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали виготовлено 29 березня 2013 року.
Суддя М.О. Католікян