ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 р. | № 14/133д/06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого |
Катеринчук Л.Й. |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційну скаргу | ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Запорізька АЕС» |
на рішення та постанову | господарського суду Запорізької області від 10.07.06 Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.06 |
у справі господарського суду | № 14/133д/06 Запорізької області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства Науково-інженерний центр «ЗТС-Сервіс» |
до | ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Запорізька АЕС» |
про | Спонукання підписати додаткові угоди №№ 8, 9, 10 до договору №0006-8/3-2 від 15.01.1998 та стягнення 471 917,79 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача | Кропачек В.Л. (дов. №11-04 від 11.07.2004) Іванус Д.О. дов. №73 від 05.05.2006) |
від відповідача | Олійник О.І. (дов. №3799 від 14.11.2006) Мариніч Н.В. (дов. №3805 від 14.11.2006) |
В С Т А Н О В И В :
Відкритим акціонерним товариством Науково-інженерний центр “ЗТС-Сервіс” (далі Позивач) було подано позов до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (далі Відповідач) про спонукання підписати додаткові угоди №№ 8, 9, 10 до договору №0006-8/3-2 від 15.01.98та стягнення суми 471 917,79 грн. заборгованості за договором № 0006-8/3-2 від 15.01.98.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 10.07.06 у справі № 14/133д/06 (суддя Хоролець Т.Г.) позов задовольнив: зобов’язав відповідача підписати додаткові угоди №№ 8, 9, 10 до договору № 0006-8/3-2 від 15.01.98, направлені позивачем на адресу відповідача 27.02.06, стягнув з відповідача на користь позивача суму 471 917,79 грн. заборгованості.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.06.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.06 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 10.07.06 – без змін.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.06, мотивуючи це порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема ст.267, 526, 651, 652 ЦК України та ст. 105 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду та рішення господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
За приписами статті 11 Господарського процесуального кодексу України підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також в разі неодержання відповіді в установлений строк з врахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення до господарського суду.
Відповідно до частини 3 статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір –умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.01.1998 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №0006-8/3-2 про надання послуг по ремонту трансформаторного устаткування.
За умовами договору Виконавець зобов’язався виконати роботи по ремонту трансформаторного обладнання, обстеження його стану, інші роботи, направлені на підвищення його надійності. Типи обладнання, номенклатура робіт, строки виконання і складові вартості зазначені в календарному плані згідно додатку №1 до договору.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата робіт проводиться Відповідачем по мірі виконання етапів календарного плану протягом 45 днів після підписання сторонами відповідних фінансових актів.
Згідно п.3 додаткової угоди №4 від 27.12.1998 до договору 0006-8/3-2 від 15.01.1998 сторони дійшли згоди, розділ 5 спірного договору доповнити п.5.4 наступного змісту: “Порядок і строк оплати визначаються сторонами у додаткових угодах”(том 1, а.с. 13-47).
Матеріалами справи підтверджується звернення позивача з позовом про “спонукання відповідача підписати додаткові угоди № 8, 9, 10 до Договору №0006-8/3-2 від 15.01.1998.” (том 1, а.с. 5).
Відповідно до наведених норм процесуального права позивач може заявити вимогу про укладення додатків до договору в поданій ним редакції, якщо вважає, що його права порушені відповідачем недосягненням згоди щодо істотних умов додаткових угод або неодержанням відповіді в установлений строк.
Розглядаючи справу суди не звернули уваги на відповідність законові обраного позивачем способу захисту права, яким позивач заявляє вимогу про зобов’язання відповідача вчинити певні дії (підписати додаткові угоди).
Матеріалами справи підтверджується, що Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.07.2006 позов було задоволено, зобов’язано Відповідача підписати додаткові угоди 8,9,10 до договору №0006-8/3-2 від 15.01.1998 направлені Позивачем на адресу відповідача 27.02.2006, стягнуто з Відповідача 471917,79 грн. заборгованості, 4974,18 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видано наказ.
Відтак, постановлене судом рішення не відповідає вимогам законодавства про можливість задоволення позовних вимог, які відповідають передбаченим законодавством способам захисту цивільних прав та інтересів, а також в резолютивній частині рішення відсутній виклад умов, на яких сторони зобов’язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційна інстанція за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу, перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі змінити рішення.
Однак, апеляційною інстанцією не було прийнято до уваги наведених процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції та зазначене рішення було залишено без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у судовому рішенні необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності порушення норм процесуального права при винесені рішення судом першої інстанції.
У зв’язку з наведеним постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.2006 слід скасувати, направивши справу на новий апеляційний розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду.
При новому апеляційному розгляді справи суду слід врахувати викладене, встановити відповідність законові обраного позивачем способу захисту права, постановити обґрунтоване рішення, в якому повно відобразити обставини, які мають значення для даної справи, зробити вичерпні висновки про встановлені обставини з посиланням на норми права, якими керувався суд при їх прийнятті, в резолютивній частині рішення відобразити умови, на яких сторони зобов’язані укласти додатки до договорів, з посиланням на подані позивачем проекти додатків до договорів, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість задоволення вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ДП НАЕК «Енергоатом»в особі ВП «Запорізька АЕС»задовольнити частково.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.06 скасувати, справу №14/134д/06 передати на новий апеляційний розгляд до Запорізького апеляційного господарського суду.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко