ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 7/98-Б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б. М.,

суддів: Коваленка В. М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі)

розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" та Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд"

на постанову та ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року Господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року

у справі № 7/98-Б

за заявою Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій"

пробанкрутство

за участю представників сторін: від АТВТ "Волиньрембуд" - Давидюк В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року справі №7/98-Б задоволено клопотання боржника про зняття арешту та припинення обтяжень рухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", згідно переліку.

Не погоджуючись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" на ухвалу господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року, а ухвалу господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" та Акціонерне товариство відкритого типу "Волиньрембуд" звернулись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року та ухвалу господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року та просять суд скасувати раніше прийняті рішення.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

22.10.2009 року господарським судом Волинської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" та введено процедуру розпорядження майном боржника.

До суду звернувся боржник з клопотанням про зняття арешту та припинення обтяжень рухомого майна боржника зазначеного в переліку.

Клопотання було мотивоване наявністю заборони, накладеної Відділом Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по зведеному виконавчому провадженні про стягнення з боржника на користь третіх осіб.

Отже наявність вказаного арешту позбавляє можливості підприємства проводити власну господарську діяльність, здійснювати оплату комунальних послуг, податків та заробітної плати.

13.11.2012 року у справі №7/98-Б прийнято до уваги вищезазначені доводи та задоволено клопотання боржника про зняття арешту та припинення обтяжень рухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій", згідно переліку. Вказане рішення залишене без змін судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності., як передбачено ч. 6 ст. 12 Закону.

Згідно зі ст. 1 Закону процедура розпорядження майном боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника.

Частинами 1, 3 статті 12 Закону про банкрутство передбачено право господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, як вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, так і достроково їх скасувати або змінити.

Таким чином суд першої інстанції та апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність вчинення заходів для надання можливості розпоряднику майна боржника проводити всі необхідні дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та боржнику проводити господарську діяльність.

Згідно ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року та постанова Рівненського апеляційного господарського суду 25.02.2013 року у справі №7/98-Б, прийняті із правильним застосуванням норм процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних конструкцій" та Акціонерного товариства відкритого типу "Волиньрембуд" у справі № 7/98-Б залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року та ухвалу господарського суду Волинської області від 13.11.2012 року у справі № 7/98-Б залишити без змін.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О. Є. Короткевич