ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року Справа № 5008/35/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Ужгород
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року
та на ухвалугосподарського суду Закарпатської області від 27.12.2012 року
за скаргоюфізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Ужгород
на діїМіського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород
у справі№ 5008/35/2012 господарського суду Закарпатської області
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Ужгород
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Ужгород
за участюМіського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород
простягнення 500 000,00 грн.,
за участю представників:
Позивача: не з'явився;
Відповідача: не з'явився;
Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.12.2012 року по справі №5008/35/2012 (суддя: Русняк В.С. ) відмовлено в задоволенні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 від 12.11.2012 року на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2012 ВП №31478510 по справі №5008/35/2012.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі №5008/35/2012 (судді:Якімець Г.Г., Зварич О.В., Хабіб М.І.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.12.2012 року по справі №5008/35/2012 залишено без змін.
Прийняті судові акти мотивовані тим, що оскільки до 07.03.2012 року ні боржником ні стягувачем не надано державному виконавцю відомості та заяви щодо добровільного виконання рішення господарського суду, державним виконавцем правомірно винесено постанову від 16.07.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, фізична особа-підприємець ОСОБА_4,м. Ужгород звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 27.12.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року у справі №5008/35/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2012 ВП №31478510 та скасувати зазначену постанову.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 01.02.2012 року по справі №5008/35/2012 позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задоволено, стягнено на користь останнього з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 500 000 грн. - заборгованості та судовий збір у розмірі 10000 грн.
На виконання вказаного рішення, 14.02.2012 року господарським судом Закарпатської області видано відповідний наказ по справі № 5008/35/2012 .
12.11.2012 року до господарського суду Закарпатської області від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 надійшла скарга в порядку ст.121-2 ГПК України на дії Міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, в якому скаржник просив визнати недійсною та скасувати постанову Міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про стягнення виконавчого збору від 16.07.2012 року ВП №31478510, посилаючись на те, що відповідно до постанови від 29.02.2012 року про відкриття виконавчого провадження, йому надано строк для добровільного виконання наказу по справі №5008/35/2012 до 07.03.2012 року, заборгованість в розмірі 510000 грн. погашена перед ПП ОСОБА_5 06.03.2012 року, про що повідомлено ВДВС, а відтак, прийняття постанови про стягнення судового збору є неправомірним.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 29.02.2012 року заступником начальника міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача про примусове виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 14.02.2012 року по справі №5008/35/2012 про стягнення з ПП ОСОБА_4 на користь ПП ОСОБА_5 500000 грн. та 10000 грн. відшкодування судового збору, надано боржнику строк до 07.03.2012 року для добровільного виконання рішення суду.
В ході виконавчого провадження, державним виконавцем Міського ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції приймались також постанови від 20.03.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на відчуження майна боржника відносно всього майна боржника в межах суми боргу - 510000 грн., 28.03.2012 року про розшук майна що належить боржнику, а саме автомобіля; 02.07.2012 року про арешт коштів боржника.
16.07.2012 року державним виконавцем Міського ВДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника (ОСОБА_4) виконавчого збору на суму 51000 грн.
Відмовляючи у задоволенні скарги фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 від 12.11.2012 року на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16.07.2012 ВП №31478510 по справі №5008/35/2012 суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки до 07.03.2012 року ні боржником ні стягувачем не надано державному виконавцю відомості та заяви щодо добровільного виконання рішення господарського суду, державним виконавцем правомірно винесено постанову від 16.07.2012 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Проте, колегія суддів касаційної інстанції вважає даний висновок судів попередніх інстанцій передчасним, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Згідно ч.5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. (ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження").
Матеріали справи містять постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2012 року за наказом №5008/35/2012 виданим 14.02.2012 року Господарським судом Закарпатської області, пояснення ОСОБА_5 (а.с.65) в якому він зазначає, що 06.03.2012 року отримав від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 51 000 грн. , 07.03.2012 року ОСОБА_5 звернувся у міський відділ Державної виконавчої служби із заявою, про те, що ФОП ОСОБА_4 на виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №5008/35/2012 від 14.02.2012 року повернув йому кошти в сумі 510 000 грн., і у вище вказаній заяві просив закрити виконавче провадження.
Суди попередніх інстанцій не дали оцінку коли фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 отримана постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.02.2012 року, не витребували вище зазначену заяву від 07.03.2012 року та не дослідили її змісту, не з'ясували чи дійсно зазначена заява була подана ОСОБА_5 07.03.2012 року до міського відділу Державної виконавчої служби; не дослідили журнал реєстрації заяв за 07.03.2012 року.
Зважаючи на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржувані рішення та постанова у порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України прийняті без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Вищенаведене переконливо свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи, що є підставою для скасування прийнятих судових актів та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду; правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини, вирішити спір відповідно до вимог закону.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Ужгород задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 року та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 27.12.2012 року у справі №5008/35/2012 скасувати повністю.
3. Справу №5008/35/2012 передати на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді: Н.В. Акулова
С.В. Владимиренко