ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 5017/3385/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівУдовиченка О.С., Міщенка П.К., Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргу на постанову та на постанову у справі господарського суду Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби господарського суду Одеської області від 18.12.2012 року Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року №5017/3385/2012 Одеської області

за заявою про Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Технолоджіс" визнання банкрутом

Представники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.11.2012 року за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "МД "Технолоджіс", на підставі ст.ст. 11, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство.

Постановою господарського суду Одеської області від 18.12.2012 року у справі №5017/3385/2012 (Суддя - Лепеха Г.А.), зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю "МД Технолоджіс" визнано банкрутом.

Відкрити відносно ТОВ "МД Технолоджіс" ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Сененка Станіслава Васильовича.

Припинено повноваження органів управління ТОВ "МД Технолоджіс" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання ТОВ "МД Технолоджіс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду. Оголошення повинно містити відомості, вказані у ч.5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та надати суду звіт.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2012 року (Головуючий суддя - Воронюк О.Л., судді: Єрмолов Г.А.; Лашин В.В.) постанову господарського суду Одеської області від 18.12.2012 року у справі № 5017/3385/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС - без задоволення.

Не погодившись із процесуальними актами попередніх судових інстанцій, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанови господарського суду Одеської області від 18.12.2012 року та Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі №5017/3385/2012 та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 1, 4 ст. 105, ч.1,3 ст. 110, ч.1 ст. 111 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 59, 60 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до вимог статті 41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2011 року на загальних зборах учасників ТОВ "МД Технолоджіс" було прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ "МД Технолоджіс" в результаті ліквідації, у зв'язку з тим, що фінансовий стан боржника характеризується стійкою неплатоспроможністю, головою ліквідаційної комісії призначено Сененка С.В., що було оформлено відповідним Рішенням.

Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи визначені нормами ст. 105 Цивільного кодексу України.

На виконання приписів ст. 105 Цивільного Кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" головою ліквідаційної комісії до державного реєстратора було надано для проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи" нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи, про що державним реєстратором 26.07.2011 року у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис.

27.07.2011 року в Бюлетені державної реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 185 (20) було надруковано оголошення про ліквідацію ТОВ "МД "Технолоджіс".

19.12.2011 року головою ліквідаційної комісії до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС направлено заяву про припинення платника податку форму № 8-ОПП від 19.12.2011року.

Відповідно до вимог ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

31.12.2011року за даними бухгалтерського обліку та результатами проведеної роботи головою ліквідаційної комісії ТОВ "МД "Технолоджіс" складено проміжний ліквідаційний баланс боржника та проведений аналіз фінансово-економічних показників, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до проведеної ліквідаційною комісією інвентаризації розрахунків з постачальниками у боржника перед ПП "Адвайта" рахується заборгованість за надані послуги у розмірі 625 000,00 грн., на підставі укладеного між сторонами договору №7 від 30.06.2009 року, видаткової накладної № РН-37 від 29.12.2009 року та акту заліку взаємних вимог.

Вивчивши обставини, які підтверджують неможливість Боржника розрахуватися зі всіма кредиторами, та розглянувши надані ним документи, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, встановив наявність підстав для визнання ТОВ "МД "Технолоджіс" банкрутом відповідно до положень ст. 51 Закону про банкрутство.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Так, відповідно до норм частини 1 статті 51 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Особлива процедура, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з цим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Такі передумови, відповідно до аналізу вказаної норми та положень частин 2, 3 ст. 7 Закону про банкрутство, полягають у наступному:

Прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою. Проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі заставленого майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника. Аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення, згідно з вимогами ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, у тому числі по податках, зборах (обов'язкових платежах). Проведення аналізу активів та пасивів боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 7 Закону про банкрутство. Повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону про банкрутство та складає предмет спору у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм означеної статті.

Матеріали справи не містять Довідки або Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що спростовує твердження судів про те, що на виконання приписів ст. 105 Цивільного Кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" головою ліквідаційної комісії до державного реєстратора було надано для проведення реєстраційної дії "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи" нотаріально засвідчену копію рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи, про що державним реєстратором 26.07.2011 року у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців зроблено відповідний запис.

З матеріалів справи не вбачається, яким чином формувався пасив боржника (загальна сума всіх вимог кредиторів до боржника) у процедурі добровільної ліквідації.

Так, до заяви про порушення справи про банкрутство боржником додано копію Бюлетеня державної реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 185 (20), у якому здійснено публікацію оголошення про ліквідацію юридичної особи, у розумінні положень частини 4 статті 105 ЦК України (а.с. 36-36), в тексті якого не було повідомлено про створення ліквідаційної комісії, здійснення щодо Боржника заходів щодо ліквідації, порядок та строки заявлення кредиторами вимог до нього, як цього вимагають ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України, що свідчить про те, що пасив боржника не міг бути повністю сформований.

Поряд з вказаним, суд касаційної інстанції звертає також увагу на те, що Боржником не надано до заяви про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 51 Закону, Акту інвентаризації активів боржника, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника.

Наявність вказаних обставин, що мають бути підтверджені відповідними доказами, має істотне значення, оскільки, як вже було зазначено вище, є підставою та передумовою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону про банкрутство. Проте, суд першої інстанції зробив висновок, із яким погодився апеляційний господарський суд, про правомірність порушення у справі про банкрутство ТОВ "МД "Технолоджіс" в порядку ст. 51 Закону про банкрутство, не звернувши уваги на визначені вище обставини та порушивши норми ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст. 60 Господарського кодексу України та ст. 7 Закону про банкрутство.

Відсутність та непідтвердженність належними доказами згаданих вище передумов для порушення справи про банкрутство в порядку норм ст. 51 Закону, що є обов'язковими умовами порушення та складовими предмету спору у справі про банкрутство в порядку означеної статті, свідчить про недотримання викладених положень законодавства про банкрутство.

У п. 36 Постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 визначено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України, справа про банкрутство ТОВ "МД "Технолоджіс" порушена безпідставно та за відсутністю предмету спору у справі про банкрутство Боржника.

Статтею 1119 ГПК України, яка визначає повноваження касаційної інстанції, передбачено право суду касаційної інстанції скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково та припинити провадження у справі.

За таких обставин оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають приписам чинного законодавства, а провадження у справі - припиненню, як безпідставно порушене.

Колегія суддів також звертає увагу, що у зв'язку з припиненням провадження у справі №5017/3385/2012 необхідно надіслати дану постанову державному реєстратору за місцезнаходженням ТОВ "МД "Технолоджіс" для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідного запису про постановлення судового рішення щодо припинення провадження у справі про банкрутство юридичної особи - ТОВ "МД "Технолоджіс", згідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 7, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 господарського кодексу Укрїни та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанови господарського суду Одеської області від 18.12.2012 року та Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року у справі №5017/3385/2012 скасувати.

Провадження у справі №5017/3385/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Технолоджіс" припинити.

Примірник даної постанови Вищого господарського суду України направити державному реєстратору за місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Технолоджіс"

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук