Справа № 210/795/13-а

Провадження №2-а/210/57/13

ПОСТАНОВА

іменем України

"03" квітня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Чайкіної О.В.,

при секретарі Ромашевському В.Є.,

за участі позивача: ОСОБА_1,

відповідача – інспектор ДПС ДАІ КМУ: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови АЕ № 361680 від 29 січня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та закриття адміністративної справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, 06 лютого 2013 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із вищеназваним адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 29 січня 2013 року відносно нього було складено протокол серії АГ2 №722007 про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ1 №361680, відповідно до яких його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень в прибуток держави. Просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ1 №361680 від 29.01.2013р., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримав із мотивів, викладених у позовній заяві. Зазначав, що зі змістом протоколу та постанови, вважає, що адміністративне правопорушення не скоював. В обґрунтування своєї позиції позивач, пояснив, що проїхав перехрестя згідно вимог ПДР України. Крім того, відсутні свідки правопорушення та не надані фото - або відеозаписи порушення, з перегляду якого можливо було б побачити ясно суть та момент порушення.

Відповідач - Інспектор дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області старшина міліції ОСОБА_2 у судове засідання з’явився. Позов не визнав та пояснив, суду що у Позивачем було допущено порушення п.16.6 ПДР України, у зв’язку з чим було складено відповідний протокол та постанову про адміністративне правопорушення. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши сторін, суд приходить до наступних висновків.

Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 722007 від 29.01.2013 року позивач 29.01.2013 року о 15 год. 00 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 на перехресті вул. Нікопольське шосе - вул. Вокзальна м. Кривого Рогу при повороті ліворуч не надав переваги у русі автомобілю, який рухався у зустрічному напрямку, чим порушив п. 16.6 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 5).

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №361680 від 29.01.2013 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень (а.с. 4).

Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Реалізуючи свої повноваження, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Згідно з ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, на підставі якого орган, в компетенцію якого входить дане питання приймає рішення про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Обставини вчинення Позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю викладені в протоколі про адміністративні правопорушення серії АГ2 № 722007 від 29.01.2013 року, а тому вони є об’єктивними і вказують на вчинення адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення, який складено відносно Позивача, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Копію зазначеного протоколу було вручено Позивачеві. Дії Відповідача в частині складення цього протоколу позивачем не оскаржувались.

Доводи позивача про те, що при складанні протоколу серія АГ2 №722007 від 29.01.2013р. про адміністративне правопорушення Відповідачем, не було узято до уваги його пояснення про відсутність порушення ним ПДР, спростовуються матеріалами справи.

Також суд не приймає до уваги посилання Позивача на те, що в постанові Відповідача АЕ1 №361680 від 29.01.2013р. відсутні свідки неіснуючого, на його думку, правопорушення та не надані фото - або відеозаписи порушення, з перегляду якого можливо було б побачити ясно суть та момент порушення, а в постанові АЕ1 №361680 від 29.01.2013р. не вказано всі обставини скоєного правопорушення, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Під час розгляду справи, судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 №722007 від 29.01.2013р., складений відносно Позивача, постанову АЕ1 №361680 від 29.01.2013р. в справі про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що вони містять дату, час, місце, обставини правопорушення, прив’язку до стаціонарних об’єктів, напрямок руху транспортного засобу, тощо.

Судом під час розгляду справи відповідно до вимог ст. 146 КАС України за клопотанням позивача та відповідача досліджено запис з пристрою «Визир», який на момент вчинення правопорушення працював в режимі фотофіксації.

Суд зазначає, що з урахуванням положень п. 12 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про міліцію», п.п. 12.3.4. п.12.3. Розділу 12 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. наказом МВС України від 27.03.2009 р. за № 111 Відповідачеві надано право використання спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з метою фіксації порушень ПДР, а так само і проведення аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжного засобу попередження протиправних дій та розкриття правопорушень. При цьому, суд при дослідження відеозапису, бере до уваги те, що камера, яка використовувалася співробітниками ДАІ призначена не для виміру певних показників (відстань, швидкість та ін.), що потребує відповідної сертифікації, а лише візуально фіксувала як момент правопорушення, так і колір сигналу світлофору.

Крім того, Наказом МВС України від 01.03.2010 року № 33 затверджено Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, серед яких в п. 2 зазначено спеціальні технічні засоби, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, зокрема, вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний "ВИЗИР" з активованою функцією "автоматичний режим" модифікації "ВИЗИР 03".

Відповідачем до суду надано відповідні документи щодо використання зазначеного технічного пристрою під час виконання своїх службових обов’язків (а.с. 27, 28).

В силу положень ст. 251 КУпАП, з урахуванням положень ст. 146 КАС України, наданий і досліджений відеозапис є належним доказом у справі.

Таким чином, дослідженими по справі доказами по справі повністю спростовуються доводи позивача, викладені ним у позовній заяві.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд при вирішенні справи, відповідно до ст.9 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.

Законом України від 20.12.1990 р. № 565-XII “Про міліцію” (далі - Закон № 565-XII) визначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Основними завданнями міліції є, зокрема, забезпечення безпеки дорожнього руху (стаття 2 Закону № 565-XII).

Відповідно до статті 4 Закону № 565-XII правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Згідно статті 7 Закону № 565-XII міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається, в тому числі, з підрозділів державної автомобільної інспекції.

Правовий статус Державної автомобільної інспекції визначається Положенням про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97 № 341, згідно з п. 1 якого Державтоінспекція є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Основними завданнями Державтоінспекції є, у тому числі: реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; організація контролю за додержанням законів, інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища від шкідливого впливу транспортних засобів; виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

Згідно з п. 5 підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені законами України “Про міліцію”, “Про дорожній рух”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність.

Так, завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби, що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України визначає Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. Наказом МВС України № 111 від 27.03.2009 р.

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана, крім іншого: виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ; забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері (п. 5, 12 ч. 1 статті 10 Закону № 565-XII).

В силу положень Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 р. N 111 до завдань і функцій підрозділів ДПС віднесено: нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки; забезпечення безпечного й безперебійного руху транспортних засобів; профілактика, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху; винесення відповідно до чинного законодавства постанов про адміністративні порушення.

З урахуванням наведеного, дії Відповідача щодо винесення постанови серії АЕ1 № 361678 від 29.01.13р. відповідають вимогам законодавства, що регламентує правовий статус даного суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, окрім цього, згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, а також ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, судом не здобуто доказів в обґрунтування позовних вимог щодо незаконності дій Відповідача, а також доказів незаконності постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, проїзд на заборонний сигнал світлофора.

У відповідності до п. 16.6. Правил дорожнього руху України, затв. Постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 р. (зі змінами та доповненнями) повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

За таких обставин, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що Відповідачем надано достатньо доказів, які вказують на наявність в діях Позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП та вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення серія АЕ1 №361680 від 29.01.2013р. року винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10,11,18 ч.1 п.2, 71, 158-163,171-2 КАС України, ст.ст.122 ч.2, 245, 251, 254, 258, 280, 293 КУпАП, п.п. 16.6 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора дорожньої патрульної служби БДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 про скасування постанови АЕ № 361680 від 29 січня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та закриття адміністративної справи – відмовити.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 квітня 2013р.

Суддя:ОСОБА_3