Судове рішення #29357811



Провадження 1 КП-200-45-13

Справа 200/1213/13-к

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ


14 лютого 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Московській О.М.

прокурора Козинець А.І.

з участю

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Запорізької області, Новомиколаївського району, с. Залівне, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-


ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 приблизно у листопаді 2012 року, знаходячись на території с. Мачетне Дніпропетровській області, в районі кладовища діючи умисно, з метою виготовлення наркотичного засобу для особистого використання без мети збуту, зірвав кущ коноплі, яку приніс за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, де висушив та подрібнив, таким чином виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс (маріхуана), обіг якого заборонений, після чого на громадському транспорті незаконно перевіз до м.Дніпропетровська, де зберігав за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 для особистого вживання без мети збуту.

05.12.2012 року близько 19 годин 05 хвилин біля б. № 127 по вул. Г. Сталінграду в м.Дніпропетровську ОСОБА_1 був затриманий співробітниками міліції, які на місці затримання, в ході проведення особистого огляду виявили та вилучили у нього каннабіс (маріхуану), яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, масою 9,020 грамів , сухою вагою 8, 307 грамів, яку ОСОБА_1 виготовив, перевіз та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у незаконному виготовленні, перевезенні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, кваліфікуються за ст.309 ч.1 КК України.

14 лютого 2013 року між старшим прокурором прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська Козинець А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та сприяти розслідуванню даного кримінального провадження. В угоді сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ст.309 ч.1 КК України у вигляді штрафу у дохід держави у сумі 850 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинувальному висновку. Він дійсно добровільно, без насильства та примусу заключив угоду з прокурором щодо визнання винуватості. Умови, зміст укладеної між ним та прокурором угоди про визнання винуватості та наслідки її невиконання йому повністю зрозумілі. Він згоден з призначенням йому покарання у вигляді штрафу, зазначеним у угоді.

Прокурор у суді просив затвердити укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості, оскільки порядок та умови її укладення відповідають нормам діючого законодавства та винести обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1 з призначенням йому покарання узгодженого між сторонами.

Вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12012040640000387 у повному обсязі, суд приходить до висновку, що укладена між старшим прокурором Бабушкінської прокуратури м.Дніпропетровська Козинець А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 14 лютого 2013 р. угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Згідно ст. 469 КПК України угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої тяжкості, злочинів середньої тяжкості, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Ст.470 КПК України передбачає, що прокурор при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості зобов'язаний враховувати такі обставини:

1) ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього або інших осіб;

2) характер і тяжкість обвинувачення;

3) наявність суспільного інтересу в забезпеченні більш швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень;

4) наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки обвинуваченого щодо співробітництва у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, а саме обмеження права підозрюваного та прокурора на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого також у його відмові від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України (права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь), наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін.


Як встановлено в суді ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення середньої тяжкості внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та його дії органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України. ОСОБА_1, як в ході досудового розслідування так і в суді свою провину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння викладені в обвинувальному акті, які об'єктивно підтверджуються дослідженими судом у судовому засіданні доказами кримінального провадження: протоколом огляду від 5.12.2012р, згідно якого у ОСОБА_1 у присутності понятих був вилучений пакет з речовиною рослинного походження. За висновком експертизи №70/10/2564 від 20.12.2012 надана на дослідження речовина масою 9,020 гр., вилучена у ОСОБА_1 являється особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом (маріхуана), маса якого в перерахунку на висушену речовину, становить 8,307; зазначений наркотичний засіб був визнаний речовим доказом та знаходиться на зберіганні в Бабушкінському РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

Зазначена угода про визнання винуватості укладена та підписана сторонами добровільно, без насильства та примусу. Форма, зміст та порядок укладення зазначеної угоди відповідають вимогам ст. 469, 470, 472,473 КПК України.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст.65, 69-1,53 КК України, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання, в скоєнні злочину щиро розкаюється.

Укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлених ст.474 КПК України не має.

Керуючись ст.368, 370, 371, 475 КПК України, суд, -


ЗАСУДИВ

Затвердити укладену 14 лютого 2013 року між старшим прокурором прокуратури Бабушкінського району м.Дніпропетровська Козинець А.І. та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України та призначити йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 14.02.2013 у вигляді штрафу в дохід держави у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речовий доказ - наркотичну речовину канабіс (маріхуана), масою 8,520 гр., що зберігається в Бабушкінському РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області при проведенні хімічної експертизи у сумі 392 гривень 00 копійок.

На вирок суду з підстав, передбачених ст.394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

У випадку невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.


Суддя Бабушкінського районного суду Н.О. Карягіна

м. Дніпропетровська



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація