Провадження 1кп-200/57/13
Справа 200/1387/13-к
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
4 березня 2013 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді Карягіної Н.О.,
при секретарі Московській О.М.
прокурора Козинець А.І.
з участю:
обвинуваченого ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
захисника - адвоката ОСОБА_3
розглянувши у судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Рясне Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Новопокровка, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, учня 3 курсу Солонянського професійного аграрного ліцею, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого;
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в ніч з 06.12.2012 року на 07.12.2012 року, близько о 00-05 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля перехрестя вул. Запорізьке Шосе та вул. Шинної у безпосередні близькості від будинку № 14 по вул. Запорізьке Шосе в м. Дніпропетровськ, побачивши потерпілу ОСОБА_4, з сумкою в руках та реалізуючи раптово виниклий умисел на відкрите викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з ОСОБА_2, який також знаходився у стані алкогольного сп'яніння, розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину. Після чого, ОСОБА_2 діючи погоджено в групі з ОСОБА_1, згідно відведеної йому ролі у скоєнні злочину, наблизився до потерпілої ОСОБА_4, яка знаходилась біля перехрестя вул. Запорізького Шосе та вул. Шинної у безпосередньої близькості від будинку№14 по вул. Запорізьке Шосе в м. Дніпропетровську, а співучасник злочину ОСОБА_1, діючи згідно відведеної йому ролі у скоєнні вказаного злочину, знаходився в безпосередній близькості від ОСОБА_2, спостерігав за навколишнім оточенням, з метою попередити останнього про можливу появу громадян або працівників міліції і таким чином перешкодити їх затриманню.
Далі, ОСОБА_2 діючи відкрито з корисливих мотивів, схопив за ручку сумки потерпілої ОСОБА_5 і ривком вихопив сумку у потерпілої та втік. Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито заволоділи чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_5, а саме сумкою вартістю 180 гривень, в якій знаходились мобільний телефон марки «Nokia 1202» вартістю 120 гривен, та косметичні приладдя, а саме: гаманець чорного кольору, мазь «Рятівник», 2 гребінця, духи, помада, брасматик, дзеркало, які для потерпілої не мають матеріальної цінності, чим самим спричинили потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 300 гривень.
Після чого, ОСОБА_1 спільно з співучасником злочину ОСОБА_2 та викраденим майном зник з місця скоєння злочину.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні правопорушення визнав повністю та пояснив, що із ОСОБА_2, він знайомий вже понад 5 років, у них дружні стосунки. В ніч з 06.12.2012 року на 07.12.2012 року вони разом йшли з центру м. Дніпропетровськ до підстанції, де побачили жінку, яка несла у руках сумку. У зв'язку із тим, що йому та ОСОБА_2, необхідні були гроші, вони вирішили викрасти в неї сумку, сподіваючись, що в ній можуть буди гроші. Тому, вони приблизились до жінки, і у цей момент ОСОБА_2 вихопив сумку і побіг з нею у двори, а він пішов прямо і спостерігав за навколишньою обстановкою. Через деякий час, ОСОБА_2, повернувся до нього та сказав, що грошей у сумці не було, і вони направились до ж/м Тополя, де і були затримані співробітниками міліції, з якими була жінка, у якої вони викрали сумку. ОСОБА_2 показав працівникам міліції, де викинув її сумку, після чого він і ОСОБА_2 були доставлені у Бабушкінський районний відділ міліції. В скоєному щиро розкаюється, та просить вибачення у потерпілої.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні правопорушення визнав повністю та пояснив, що із ОСОБА_1, він знайомий вже понад 5 років, у них дружні стосунки. В ніч з 06.12.2012 року на 07.12.2012 року вони разом йшли з центру м. Дніпропетровськ до підстанції, де побачили жінку, яка несла у руках сумку. У зв'язку із тим, що йому та ОСОБА_1, необхідні були гроші, вони вирішили викрасти в неї сумку, сподіваючись, що в ній можуть буди гроші. Тому, вони приблизились до жінки, і у цей момент він вихопив сумку і побіг з нею у двори, а ОСОБА_1 пішов прямо за потерпілою і спостерігав за навколишньою обстановкою. У дворах він перевірив уміст сумки, та не знайшовши у ній грошей викинув її біля сміттєвих баків. У сумці він побачив косметичні приладдя. Він повернувся до ОСОБА_1, який продовжував йти по вулиці та сказав, що грошей у сумці не було, і вони направились до ж/м Тополя, де і були затримані співробітниками міліції, з якими була жінка, у якої вони викрали сумку. Він показав працівникам міліції, де викинув її сумку, вона була вилучена, після чого вони були доставлені у Бабушкінський районний відділ міліції. В скоєному щиро розкаюється, та просить вибачення у потерпілої.
Окрім показань обвинувачених, в яких вони визнають свою провину повністю, провина обвинувачених підтверджується зібраними доказами по справі, дослідженими у судовому засіданні:
- протоколом огляду місця події від 07.12.2012 року і фототаблицею до нього, згідно якого було встановлено та оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення - перехрестя вул. Запорізьке Шосе та вул. Шинної, біля будинку № 14, в районі ж/м Тополя - 1 в м. Дніпропетровськ та на місці біля сміттєвих баків, на яке показав затриманий ОСОБА_2, встановлена та вилучена жіноча сумка та косметичні приладдя, а саме: гаманець чорного кольору, мазь «Рятівник», 2 гребінця, духи, помада, брасматик, дзеркало ( а.с. 4-6 );
- протоколом одночасного допиту проведеного 07.12.2012 року між потерпілою ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_2 в ході якого, кожний підтвердив свої показання, щодо обставин скоєння кримінального правопорушення та показання один одного з цього приводу (а.с. 33-35);
- протоколом одночасного допиту проведеного 11.12.2012 року між підозрюваним ОСОБА_2 і підозрюваним ОСОБА_1 в ході якої, кожний підтвердив свої пояснення щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення (а.с. 38-40);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.12.2012 року і фото-таблицею до нього, за участю підозрюваного ОСОБА_2, який на місці показав механізм та розповів обставини скоєння кримінального правопорушення та місце де він викинув вкрадене майно ( а.с. 41-49);
- протоколом одночасного допиту проведеного 17.01.2013 року між потерпілою ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_1 в ході якого, кожний підтвердив свої показання, щодо обставин скоєння кримінального правопорушення та показання один одного з цього приводу (а.с. 69-71);
- довідками ПП ОСОБА_6 щодо вартості жіночої сумки, яка коштує 180 гривень та мобільного телефону марки «Nokia 1202», який коштує 120 гривень ( а.с. 51-52)
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 10.01.2013 року, згідно якого серед пред'явлених сумок потерпіла впізнала викрадену в неї сумку, яка згідно протоколу була вилучена на місці зазначеному ОСОБА_2 (а.с. 61-64);
- речовими доказами: сумкою та косметичним приладдям: гаманець чорного кольору, мазь «Рятівник», 2 гребінця, духи, помада, брасматік, дзеркало, переданими на зберігання потерпілій ОСОБА_4 (а.с. 65).
Обвинувачені докази, зібрані в ході досудового слідства, не оспорюють.
З причини визнання своєї провини обвинуваченими інші докази відповідно до ст. 349 КПК України в суді не досліджувалися.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії, що виразились в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфіковані по ч.2 ст.186 КК України.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії, що виразились в відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, правильно кваліфіковані по ч.2 ст.186 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, враховуючи тяжкість скоєного, пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненому злочині та відшкодування завданого збитку; обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем свого проживання і вважає що обвинуваченому ОСОБА_2 може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі у межах статті Кримінального Кодексу України та зі звільненням від відбуття покарання з визначенням іспитового строку з застосуванням ст.75, 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховуючи тяжкість скоєного, пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненому злочині та відшкодування завданого збитку; обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем свого проживання і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі у межах статті Кримінального Кодексу України та зі звільненням від відбуття покарання з визначенням іспитового строку з застосуванням ст.75, 76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
У зв'язку з повним відшкодуванням обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завданої потерпілій ОСОБА_4 злочином шкоди суд вважає за необхідне в задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 відмовити.
Керуючись ст.368, 370, 371,374 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ
Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов'язати його згідно до ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину, зобов'язати його згідно до ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - особисте зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази - сумку та косметичні приладдя: гаманець чорного кольору, мазь «Рятівник», 2 гребінця, духи, помада, брасматік, дзеркало, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4, вважати повернутими останній.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
На вирок суду може бути подана апеляція до Дніпропетровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Бабушкінського районного суду Н.О. Карягіна
м. Дніпропетровська