Справа № 1715/9821/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2013 року Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого судді Тимощука О.Я.
при секретарі Грібінчак К.П.
за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1
представника відповідача - адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних затопленням квартири та компенсацію моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 4542,00 грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 2000,00 грн. , витрати на проведення експертизи - 800,00 грн., судові витрати по справі пов»язані з оплатою судового збору в розмірі 214,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 7-8 лютого 2012 року належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_6 затоплено водою з вини квартири №3 цього будинку. Як встановлено актом, складеним 09.02.2012 року комісією ПП «ВВ», затоплення відбулося внаслідок недбалого відношення власників квартири АДРЕСА_1. За висновком експертного дослідження №20404\5-ЮШ від 28 квітня 2012 р. складеного ПП «Експерт-Рівне-Консалт» вартість відновлювального ремонту квартири складає 4542,00грн. Крім того, пошкодженням квартири внаслідок залиття, йому заподіяна істотна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, викликаних знищенням його власного майна і яку він оцінює в 2000 грн.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги збільшив, просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 4542,00 грн., компенсацію моральної шкоди у сумі 2000,00 грн. , витрати на проведення експертизи - 800,00 грн., витрати на правову допомогу - 2000 грн., витрати пов»язані з публікуванням в пресі оголошень про виклик відповідача - 132 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн., а всього заподіяних збитків і судових витрат на загальну суму 9688 грн.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала. Вважає, що вини відповідача у затопленні квартири немає, обвал штукатурки стався через незадовільний технічний стан квартири №1, акт про затоплення складений за її відсутності. Із висновком експертного дослідження також не згідна, вважає що він складений із порушеннями, так як не зазначено посади осіб, що його складали та у висновку зазначено про ремонт квартири, а не затопленого приміщення. Вказавши на ненадання доказів, повністю заперечила позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди, витрат на правову допомогу і витрат на проведення експертного дослідження.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, якими був складений і підписаний акт про затоплення від 09.02.2012 року, свідка ОСОБА_7, допитаного як свідка експерта ПП «Експерт-Рівне-Консалт» ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира №1 належить ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 18 січня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстровий №12.
Актом комісії експлуатуючої організації ПП «ВВ» від 09 лютого 2012 року встановлено, що у квартирі АДРЕСА_2 сталося затоплення по вині кв. № 3. Внаслідок затоплення в квартирі №1 в кухні на стелі в трьох місцях відпала штукатурка та жовті мокрі плями. Стіни мокрі.
За висновком експертного дослідження №20404\5-ЮШ ПП «Експерт-Рівне-Консалт» від 28 квітня 2012 р., складеного експертом ОСОБА_8 вартість ремонтних робіт по усуненню пошкоджень, що виникли по квартирі АДРЕСА_3 в результаті затоплення, що мало місце 7-8 лютого 2012 року станом на 04.04.2012 року становить 4542,00 грн. З квитанції до прибуткового касового ордера № 192 від 08.05.2012 року вбачається, що від ОСОБА_3 прийнято оплату за експертне дослідження в сумі 800,00 грн.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що проживає у квартирі позивача та була очевидцем затоплення 07-08 лютого 2012 року. Пояснила, що внаслідок затоплення на кухні відпала штукатурка зі стелі, на стінах та стелі виникли жовті плями, які залишилися по даний час.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона працює на посаді інженера в ПП "ВВ", що обслуговує даний будинок. Складала Акт про затоплення від 09.02.2012 року. Для виявлення причини затоплення вона з майстром ОСОБА_6 піднімалися до квартири АДРЕСА_1. У квартирі №3 була мокра підлога та замінені труби. Обставини, викладені в Акті від 09.02.2012 року про затоплення кв. №1 з вини кв. № 3 у цьому ж будинку підтримала повністю.
Свідок ОСОБА_6 показав суду, що на звернення позивача він був у складі комісії по складанню акту від 09.02.2012 року про затоплення квартири АДРЕСА_4. Був присутній у квартирі №3 та підтверджує факт затоплення квартири №1 з вини квартири №3 у даному будинку в період 7-8 лютого 2013 року. З приводу причини затоплення пояснив, що у квартирі №3 на кухні труби проржавіли, що й стало причиною затоплення.
Допитаний як свідок експерт ОСОБА_8 дав пояснення суду з приводу складеного ним висновку експертного дослідження та підтвердив, що даний висновок складено згідно вимог "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз зі змінами та доповненнями, внесеними наказами Мінюсту України від 30 грудня 2004 року №144\5, від 10 червня 2005 року" та підтвердив, що вартість ремонтних робіт по усуненню пошкоджень, що виникли по квартирі АДРЕСА_3 в результаті затоплення, що мало місце 7-8 лютого 2012 року станом на 04.04.2012 року становить 4542,00 грн.
Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Факт затоплення квартири АДРЕСА_2 встановлено на підставі Акту про затоплення від 09 лютого 2012 року, складеного експлуатуючою організацією ПП "ВВ", матеріалів висновку експертного дослідження №20404\5-ЮШ від 28 квітня 2012 року, складеного ліцензованою організацією ПП "Експерт-Рівне-Консалт" та показами допитаних в суді свідків. Висновком експертного дослідження визначається вартість ремонтних робіт по усуненню пошкоджень, що виникли по квартирі АДРЕСА_3 в результаті затоплення квартирою № 3, що мало місце 7-8 лютого 2012 року станом на 04.04.2012 року в розмірі 4542,00 грн.
Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. За ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 3 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків, завданих позивачеві внаслідок затоплення його квартири № 1 з вини квартири № 3, яка належить відповідачу, які згідно висновку експертного дослідження №20404\5-ЮШ від 28 квітня 2012 р. складеного ПП «Експерт-Рівне-Консалт» складають 4542,00грн. підлягають до задоволення повністю.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь компенсацію моральної шкоди у сумі 2000,00 грн. , витрати на проведення експертизи - 800,00 грн., та судові витрати, а саме витрати на правову допомогу - 2000 грн., витрати пов»язані з опублікуванням в пресі оголошень про виклик відповідача - 132 грн., судовий збір в розмірі 214,60 грн.
Згідно ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Порушення прав позивача внаслідок затоплення його квартири і заподіяння йому в цьому зв»язку матеріальної шкоди доведено матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач вказує, що йому завдана моральна шкода, яка виразилась у фізичних і душевних стражданнях у зв»язку із затопленням. Він переніс стрес, через що втратив сон, змушений був тривалий час витратити на усунення ознак потопу, приведення приміщення в естетичний вигляд, відпрошувався з роботи. Через таку ситуацію в сім»ї почали виникати сварки, суттєво порушились його життєві зв»язки.
В письмових поясненнях датованих 12 лютого 2012 року позивач доповнив обставини, якими завдана моральна шкода. Це - хвороба його батьків, яким він допомагає. Відповідачка створила конфлікт, через що він перебуває в страшному стресі, не міг ні емоційно, ні фінансово справитися з ситуацією затоплення і це повністю вибило його зі звичайного життєвого ритму.
Вищевикладені доводи позивача не в повній мірі заслуговують на увагу.
Позивач не підтвердив свої позовні вимоги відповідними доказами про те, що він відпрошувався з роботи і таким чином порушувались його життєві зв»язки, що це позначилось на його трудовій діяльності. Відсутні докази перебування у страшному стресі, що позначилось на його здоров»ї. Медичних документів про надання у зв»язку з цим йому необхідної допомоги чи проходження відповідного лікування позивачем не надано.
Недоведеними є і пояснення позивача про те, що він не мав можливості фінансово справитися із ситуацією затоплення, що повністю вибило його із звичайного життєвого ритму. Встановлено, що позивач не робив ремонт у своїй квартирі, не купляв будівельні матеріали на ремонт. Не навів позивач конкретних фактів, яким чином він приводив приміщення в естетичний вигляд і яку роботу у зв»язку з цим він виконав.
Суд не бере до уваги і пояснення позивача про необхідність надання допомоги хворим батькам, оскільки не вбачає причинного зв»язку між хворобою батьків, які у квартирі АДРЕСА_5 не живуть, і фактом пошкодження стелі в кухні цієї квартири в зв»язку з проникненням води з квартири № 3.
Крім того, суд враховує і те, що позивач також не живе в цій квартирі. Свідок ОСОБА_7 підтвердила що в даній квартирі з 2011 року живе вона, чого не заперечував і позивач. Штукатурку, що обсипалась зі стелі, вона прибирала разом із позивачем.
Позивач не вказав також з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 2000 гривен.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» суд повинен з»ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.
Відповідно і позивач згідно п. 4 даної постанови у позовній заяві має зазначити в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відмова відповідачки від добровільного відшкодування збитків від затоплення та створення нею конфлікту, як вказує у письмових поясненнях позивач, не є підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки це право відповідачки заперечувати проти позову, надавати суду пояснення, доводи, що передбачено ст. ст. 27, 60, 128 ЦПК України.
Враховуючи все вищевикладене та те, що шкода позивачеві з боку відповідача була заподіяна не умисно, суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, враховуючи вимоги розумності і справедливості, вважає що з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди слід стягнути грошові кошти в розмірі 500 грн.
Позивачем за проведення експертного дослідження №20404\5-ЮШ від 28 квітня 2012 р. складеного ПП «Експерт-Рівне-Консалт» сплачено 800 гривень, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 192 від 08.05.2012 року, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені позивачем витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 800 грн.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. До витрат, пов»язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу; витрати, пов»язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача та ін.
Позивачем надані суду докази, а саме квитанція № 005769 від 22.02.2012 року на суму 1500 грн. ( а.с. 57 ) та квитанція № 005772 від 27.02.2013 року на суму 500 грн. ( а.с. 120 ), які підтверджують витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000 гривень з розрахунку відповідно до Закону України 4191-17 від 20.12.2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який міститься в письмових поясненнях ОСОБА_3 від 12.02.2012 року (а.с. 118, 119), де міститься розрахунок витрат на правову допомогу. Позивачем з адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір на правову допомогу від 22.02.2012 року ( а.с. 35 ), і адвокат ОСОБА_1 була залучена до участі в справі в якості особи, що надає правову допомогу.
Частина 1 ст. 84 ЦПК України передбачає, що витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якими є витрати, передбачені ст. 79 ЦПК України.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 2000 грн. в рахунок відшкодування витрат позивача на правову допомогу.
В письмових поясненнях датованих позивачем 12 лютого 2012 року ОСОБА_3 додатково обґрунтовує свої позовні вимоги, покликаючись на ст. 1187 ЦК України і зазначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. В зв»язку з цим вважає, що відповідальність за заподіяння матеріальної шкоди внаслідок затоплення покладається на відповідачку.
Доводи позивача щодо віднесення квартири відповідачки до джерела підвищеної небезпеки є безпідставними і до уваги судом не приймаються.
Відповідно до роз»ясень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України п. 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин та інших об»єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.
Таким чином, з відповідача на користь позивача до стягнення підлягає сума завданих матеріальних збитків в результаті затоплення в сумі 4542 грн., моральна шкода завдана позивачеві в результаті затоплення квартири і визначена судом в розмірі 500 грн., сплачені позивачем витрати на проведення експертного дослідження в розмірі 800 грн.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, зі сплатою судового збору та витрати, пов'язані з публікуванням в пресі оголошення про виклик відповідача.
А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені позивачем судові витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 214,60 грн. та витрати, пов»язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 132 грн. ( а.с. 55,56 ).
На підставі ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1192, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування збитків внаслідок затоплення квартири задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки внаслідок затоплення квартири в розмірі 4542,00 грн., заподіяну позивачу моральну шкоду в розмірі 500 грн., витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 800,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 сплачені позивачем судові витрати: за надання правової допомоги в розмірі 2000 грн., витрати, пов'язані з опублікуванням в пресі оголошень про виклик відповідача в розмірі 132,00 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 214,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17.04.2013 року.
Суддя : О.Я.Тимощук