Справа № 473/887/13-к
ВИРОК
іменем України
"19" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - ДОМАРЄВОЇ Н.В.,
при секретарі - СИВЕРИН Л.А.,
з участю прокурора - ЛУЦЕНКО С.В.,
потерпілого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження № 12013160190000306 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська, Миколаївської області, українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, з повною середньою освітою, не працюючого,не одруженого, раніше судимий 1) 28.01.2005 року Вознесенським міськрайонний судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі; 2) 06.04.2005 року Вознесенським міськрайонним судом за ст.. ст.. 185 ч.1, 296 ч.2, 70, 71 КК України до 3-х років 6 - ти місяців позбавлення волі; 3) 23.04.2009 року Вознесенським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України до 6 - ти місяців арешту;4) 14.01.2011 року Вознесенським міськрайонним судом за ст.. 309 ч. 2 КК України до 2-х років позбавлення волі, звільнений 16.08.2011 року за постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 08.08.2011 року згідно ст.. 84 КК України за хворобою на строк 1 рік, 5 місяців 6 днів; 5) 07.12.2011 року Вознесенським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186, ст.. 69 КК України до 6 -ти місяців арешту;6) 27.11.2012 року Вознесенським міськрайонним судом за ст.. 185 ч. 3, ч. 1 ст. 69 КК України до 1 року позбавлення волі; 7) 18.02.2013 року Вознесенським міськрайонним судом за ст.. 185 ч. 2, ст.71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,
у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 вчинив злочин при таких обставинах.
30 листопада 2012 року у вечірній час ОСОБА_2 знаходячись у гостях по АДРЕСА_2 в ОСОБА_3 в ході розпиття спиртних напоїв із господаркою та її знайомим ОСОБА_1 з корисливих мотивів шляхом зловживання довірою останнього, заволодів його мобільним телефоном «САМСУНГ ДУОС», марки GT - С 3322, кольору чорний металік, ІМЕІ НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, вартістю 598 грн. під виглядом постановки на зарядку, який надалі збув невстановленій особі, а отриманими коштами розпорядився за власним бажанням.
Таким чином ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 матеріальний збиток на суму 598 гривень. Збитки не відшкодовано.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину у скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро кається.
Крім повного визнання вини обвинуваченим встановлені судом обставини вчинення злочину обвинуваченим, підтверджується дослідженими в судовому засіданні:
n Поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що в листопаді 2012 року він купив мобільний телефон в магазині «АЛЛО» в м. Вознесенську, за 598 гривень, за флеш карту сплатив окремо. Потім через два дні перебував у гостях у ОСОБА_3, де був і ОСОБА_2 Вони разом вживали спиртні напої, потім він заснув, а коли прокинувся, то виявив відсутність свого мобільного телефону. ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_2 взяв його для підзарядки. Стверджує, що особисто останньому не надавав дозволу брати телефон для зарядки. Позовну заяву підтримує, просить суд суворо обвинуваченого не карати.
n Поясненнями свідка ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що раніше до взяття його під варту співмешкала з обвинуваченим. На прикінці листопада 2012 року у неї в гостях були ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вживали спиртні напої. Вона взяла мобільний телефон у ОСОБА_1 покористуватися з його дозволу. Потім він розрядився. ОСОБА_2, без її дозволу та без дозволу ОСОБА_1 взяв його і поніс до себе до дому, пояснивши, що для підзарядки. Відсутній він був десь години дві - чотири. Коли повернувся, сказав, що продав мобільний телефон за 200 гривень незнайомій йому жінці.
n Гарантійним талоном на телефон, чеком, з яких вбачається, що вартість мобільного телефону «САМСУНГ ДУОС», марки GT - С 3322, кольору чорний металік, ІМЕІ НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, складає - 598 грн.;
Суд вважає визнати в силу ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів, у відношенні тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.
Аналіз та оцінка приведених в сукупності доказів приводять суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2
Аналізуючи викладене, дослідженні в судовому засіданні докази, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_2 доведене в повному обсязі і в його діях, які виразилися в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, вчинене повторно, вбачає склад злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом визнається визнання вини, щире каяття, тяжкі хвороби.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому -- вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості та обставини скоєного ним злочину, обставини, які пом'якшують його покарання, умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, рівень культури та освіти, стан здоров'я обвинуваченого, його характеристику як особи.
За місцем мешкання обвинувачений характеризується негативно; раніше судимий.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд не знаходить підстав для можливості призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2із застосуванням випробування, відповідно до ст.75 КК України, cуд також не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України в відношенні обвинуваченого при визначенні йому виду та міри покарання.
Суд вважає, що обрані вид та міра покарання відносно обвинуваченого будуть необхідними та достатніми для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України. Суд вважає за необхідне обрати йому покарання, пов'язане з позбавленням волі. Перевиховання обвинуваченого можливо в умовах ізоляції від суспільства.
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 лютого 2013 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, тому обвинуваченому необхідно призначити покарання по сукупності злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України.
Виходячи із вимог ст. 128, 129 КПК України, та також враховуючи положення Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» № 13 від 02.07.2004 року, цивільний позов по справі, заявлений потерпілим на суму 598 гривень, підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_2 визначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому рахувати з 01.02.2013 року.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 час знаходження його під вартою з 31.01.2013 року по 01.02.2013 року.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 598 гривні в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.
Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
СУДДЯ: Н.В.ДОМАРЄВА