ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2013 р. справа № 809/1182/13-a
м. Івано-Франківськ
14:55 год.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Чуприни О.В.
за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.
представника заявника: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську - Аннюк М.М.
представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт" - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт" про стягнення податкового боргу в сумі 51 827,02 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі по тексту - заявник) з підстав передбачених пунктом 3 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, 15.04.2013 року о 14:35 год. звернулася в суд з поданням до товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 51 827,02 грн., самостійно задекларованих за грудень 2012 року.
Вимоги подання мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 67 Конституції України, статті 36, пункту 57.1 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, не погашено в повному обсязі самостійно визначені ним податкові зобов'язання з податку на додану вартість по податковій декларації за грудень 2012 року №32872704. У зв'язку із наявною і непогашеною заборгованістю податкового зобов'язання, з урахуванням податкової вимоги форми "Ю" №121 від 01.02.2013 року, заявник на підставі пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України та статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду із поданням про стягнення вищевказаних коштів за податковим боргом, який, в свою чергу у силу вимог пункту 56.11 статті 56 коментованого Кодексу не підлягає оскарженню відповідачем і є узгодженим.
Судом 15 квітня 2013 року о 16:00 год. винесено ухвалу про відкриття провадження за даним поданням. В зв'язку з передбаченим частиною 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України скороченого строку розгляду даної категорії справ, розгляд подання призначено на 17 квітня 2013 року о 13:30 год. та повідомлено сторін факсимільним повідомленням, про що у матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. 19).
В судовому засіданні представник заявника просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт" з його розрахункових рахунків, що є наявними у банківських установах та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід бюджету узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 51 827,02 грн.
Від відповідача 17.04.2013 року на адресу суду до судового засідання надійшла заява, в якій він визнав вимоги подання і просить розтермінувати сплату до 31.05.2013 року.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджує факсимільне повідомлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 19-20).
Відповідно до абзаців 1 і 3 частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання. За таких обставин, суд на підставі вказаної норми коментованого Кодексу вважає за належне розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що подання обґрунтоване та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.02.2004 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт", що підтверджується станом на 15.04.2013 року інформацією із бази даних веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр" (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), на якому відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців, що функціонує відповідно до наказу Міністерства юстиції України №2009/5 від 19.02.2011 року (а.с. 14-15). Відповідач взятий на облік Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби як платник податків і зборів.
Правовідносини з приводу предмету адміністративної справи між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1 статті 67 Конституції України.
Податковий кодекс України з 01.01.2011 року регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним поданням, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).
Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість.
З приводу зобов'язання відповідача із податку на додану вартість, самостійно розрахованих останнім у податковій декларації, суд зазначає, що відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
За змістом пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Державної податкової служби декларацію №32872704 з податку на додану вартість за грудень 2012 року, в якій самостійно розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 51 841,00 грн. (а.с. 7-8). Однак, даних зобов'язань відповідачем в повному обсязі не виконано та не сплачено і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за вказаний вище період становить 51 827,02 грн.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, так як і пунктом 203.2 статті 203 цього ж Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).
З урахуванням вимог підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України останнім днем сплати податкових зобов'язань відповідача за декларацію №32872704 було 30 січня 2013 року.
Податковий борг відповідача підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2012 року №32872704 та довідкою заявника станом на 10.04.2013 року і 17.04.2013 року.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем засобами поштового зв'язку 12.02.2013 року надіслано податкову вимогу форми ''Ю'' за №121 від 01.02.2013 року, яка отримана уповноваженою особою відповідача, про що свідчить відповідний запис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 10-11). Відповідач вказану податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 51 827,02 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.
Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.2 статті 95 вказаного Кодексу визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги, що стало підставою звернення податкового органу до суду в порядку передбаченому Податковим Кодексом України та пунктом 3 частиною 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено податкове зобов'язання у терміни визначені із урахуванням підпункту 49.18.1. пункту 49.18 статті 49, пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57 Податковим кодексом України, а також факт направлення 12.02.2013 року відповідачу податкової вимоги №121 від 01.02.2013 року, то суд зазначає, що податковий орган звернувся до суду із поданням на стягнення 51 827,02 грн. у строк визначений пунктом 95.2. статті 95 вказаного Кодексу та статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Щодо доводів відповідача про розтермінувати суми податкового боргу до 31.05.2013 року, суд зазначає, що при розгляді по суті подань податкових органів в порядку вимог статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративні суди позбавлені повноважень вирішувати питання відстрочення чи розстрочення стягнення коштів за податковим бором.
Враховуючи вищевикладене вимоги заявника про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт" податкового боргу в сумі 51 827,02 грн. є обґрунтованими, а подання таким що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медіасофт" (ідентифікаційний код 32872704, вул. Галицька, 32, офіс 21, м. Івано-Франківська, 76018) в дохід бюджету податковий борг в сумі 51 827 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 02 копійки за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Медіасофт", та з його розрахункових рахунків, які є наявними у :
- Філії "Київське головне регіональне управління" публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ, МФО 321842,
- р/р 26007053104112
- р/р 26056053102433
- Відділенні публічного акціонерного товариства ''Ідея Банк'' м. Львів, МФО 336310,
- р/р 26006300012332
У відповідності до вимог частини 7 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статей 183-3, 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Чуприна О.В.