У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м.Вінниця

17 квітня 2013 р. Справа № 2а/0270/4784/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренка Ігоря Валерійовича

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Горецький Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду

за позовом: ОСОБА_3

до: управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області

про: стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 57775,20 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 17 червня 2008 року по 08 червня 2011 року, 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди, та 6000 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року позивача поновлено в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Крижопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року дану постанову суду від 03 листопада 2008 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2012 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2009 року - залишено без змін.

8 червня 2011 року ОСОБА_3 поновлено молодшим лейтенантом міліції на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Крижопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

На думку позивача після поновлення його на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Крижопільського районного відділу управління МВС України у Вінницькій області необхідно було провести виплату за час вимушеного прогулу, тобто з 17 червня 2008 по 07 червня 2011 року (1086 робочих днів), що не зроблено на даний час. Даний факт став підставою для звернення до суду.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач неодноразово відмовлявся від виплати передбачених йому Законом коштів, чим завдав моральних страждань та порушив нормальні життєві зв'язки, що свідчить про заподіяння моральної шкоди в розмірі 20000 грн.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив та вважаючи, що такий подано в суд із пропуском встановлених строків звернення до суду та заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України. Обґрунтовуючи доводи клопотання зазначив, що позивач дізнався про порушення своїх прав при звільненні в запас з органів внутрішніх справ за власним бажанням 15.06.2011 року, отримавши наказ УМВС № 103 о/с від 15.06.2011 року, а до адміністративного суду звернувся лише 07.02.2012 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду який передбачений ч. 3 ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, надавши оцінку іншим доказам, що стосуються заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання про залишення без розгляду позовної заяви слід задовольнити, виходячи із наступного.

17 червня 2006 року наказом начальника УМВС України у Вінницькій області № 115 о/с позивача звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Крижопільського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2008 року скасовано наказ № 115 о/с про звільнення позивача та поновлено його на посаді яку він займав до звільнення.

Згідно наказу начальника УМВС України у Вінницькій області від 08.06.2011р. №99 о/с молодшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Крижопільського районного відділу УМВСУ у Вінницькій області. Виплату грошового забезпечення наказано проводити з 08.06.2011 року.

15 червня 2011 року наказом начальника УМВС України у Вінницькій області № 103 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ за особистим бажанням на підставі п. "Ж" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, в запас Збройних сил.

09 вересня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, судових витрат та моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року позовну заяву ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Державного казначейства України про стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, судових витрат та моральної шкоди - залишено без розгляду.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.10.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області. Державного казначейства України про стягнення грошовою забезпечення за час вимушеної о прогулу - скасовано. Справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Проте, Вінницьким окружним адміністративним судом від 26 березня 2012 року позовну заяву ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Державного казначейства України про стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України (позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання).

На підставі ст. 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Таким чином, в липні 2012 року ОСОБА_3 повторно звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення грошового утриманим за час вимушеного прогулу. моральної шкоди та витрат на правову допомогу.

У позовній заяві яка подана до суду 09.07.2012 року позивач посилається на те, що відповідачем йому протиправно не виплачено заробітну плату за період з 17 червня 2008 року по 07 червня 2011 року в сумі 27775,20 грн., оскільки рішення про поновлення його на роботі не виконано у встановлені строки не з його вини.

Так, згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин строку звернення до суду поважними, про що постановляється ухвала.

Із наявної у матеріалах справи розписки від 13 червня 2011 року яка заповнена та підписана позивачем у справі, вбачається, що позивач отримав 13 червня 2011 року в тому числі довідку у ВФЗБО (для розрахунку при звільненні) та претензій не висловив.

У зв'язку із звільненням позивача на підставі Наказу № 103 о/с від 15.16.2011 року його ознайомлено із грошовим атестатом та переліком виплат, які належні йому при звільненні, за наслідком чого позивач вважав правильними відомості зазначені в атестаті, про що свідчить його підпис.

Тому, саме 13 червня 2011 року позивач міг та повинен був дізнатися про наявний на його думку факт порушення його права на компенсацію у зв'язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення його на роботі.

Попри те, як зазначалося, позивач звернувся вперше у суд лише 09.09.2011 року, та вдруге 09.07.2012 року.

У судовому засіданні представником позивача не надано жодних доказів того, що строк звернення до суду ним було пропущено з поважних причин. Позовна заява також не містить посилань на поважність пропуску строку звернення до суду.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Тому, позовна заява ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення коштів подана із пропуском строку звернення до суду, а поважні причини такого пропуску відсутні.

При цьому, суд вважає безпідставними посилання представника позивача на ч. 2 ст. 233 КЗпП України, в силу якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком із наступних підстав.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки встановлений Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114.

Відповідно до пункту 24 вказаного Положення, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Нормами Положення не встановлено обов'язку відповідача виплачувати середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду та не встановлено строків звернення до суду за такими виплатами, тому звертаючись в суд, позивач повинен був враховувати строки встановлені саме Кодексом адміністративного судочинства України, які як зазначено вище позивачем пропущено без поважних причин.

Про безпідставність посилань позивача на норму ч. 2 ст. 233 КЗпП України свідчить і те, що правові відносини які нею врегульовані стосуються виключно порушення законодавства про оплату праці, і тільки за наявності порушення саме законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Водночас у справі яка розглядається спір виник не у зв'язку із порушенням законодавства про оплату праці, та предметом позову не є вимога про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати, а вимога про стягнення грошової компенсації та пов'язаних із нею сум право на яку, як зазначає позивач, виникло у зв'язку із порушенням строків виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі. Отже, спірні правовідносини не входять у сферу правового регулювання норми ч. 2 ст. 233 КЗпП України, а тому при зверненні до суду слід застосовувати саме строки звернення, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, які позивачем пропущені без поважних причин.

Відповідно до ч. 9 п. 1 ст. 155 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо вона подана з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, клопотання відповідача слід задовольнити, а позовну заяву ОСОБА_3 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат на правову допомогу - залишити без розгляду.

Керуючись ч. 3 ст. 99, ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155, ст. ст. 165, 186, 254 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_3 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області про стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та витрат на правову допомогу залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна