Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року справа №2а-10689/09/0570

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю., при секретарі Борисовій А.А.., за участі позивача ОСОБА_2, представника відповідача Пантіної М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013року у справі № 2а-10689/09/0570 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом була проведена планова виїзна перевірка СПД - ФО ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, за результатами, якої було складено акт перевірки від 10.10.2008 року № 3097/17-3/НОМЕР_1. В акті перевірки відповідач вказав, що в порушення п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07.1998 № 727/98, ОСОБА_2 за результатами діяльності з 01.01.2006 року по 18.09.2006 року, перевищено обсяг виручки понад 500 000 грн. На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000931743/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 98157,84 грн. За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000931743/0 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000931743/1 від 24.12.2008, № 0000931742/2 від 06.03.2009 року, № 0000931742/3 від 21.05.2009 року аналогічного змісту. Також, податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000921743/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1071592,50 грн., у тому числі за основним платежем 712015,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 359577,50 грн. За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000921743/0 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000921743/1 від 24.12.2008 року, № 0000921743/2 від 06.03.2009 року, № 0000921743/3 від 21.05.2009 року аналогічного змісту.

Висновки про порушення граничного розміру суми виручки позивачем податковий орган робить, виходячи з того, що на спрощеній системі оподаткування, позивачем були укладені договори комісії, в який він є комісіонером. Згідно з банківською випискою про рух коштів по розрахунковому рахунку сума отриманої виручки за цей період перевищує 500 000, грн., що призвело до порушення п. 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». Позивач вважає, що при перевірці, відповідач невірно зробив висновок про те, що усі кошти, у тому числі транзитні, є виручкою у розумінні Указу Президента, оскільки предметом укладених договорів комісії було вчинення правочинів, а не виконання перевезення, а за таких обставин ці договори комісії слід відносини до договорів про надання послуг. Таким чином, до виручки слід включати кошти, які отримані платником у якості плати за виконання договору комісії, тобто тільки комісійну винагороду.

Посилаючись на вказані обставини позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000931743/0, № 0000931743/1 від 24.12.2008, № 0000931742/2 від 06.03.2009 року, № 0000931742/3 від 21.05.2009 року, № 0000921743/0 від 23.10.2008 року № 0000921743/1 від 24.12.2008 року, № 0000921743/2 від 06.03.2009 року, № 0000921743/3 від 21.05.2009 року такими, що прийняті всупереч вимог діючого податкового законодавства України.

Постановою суду 1 інстанції у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та постановити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні позивача на задоволенні скарги наполягав, а представник відповідача проти задоволення скарги заперечував.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів, вважає скаргу такою що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Донецької міської ради, їй присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька була поведена планова виїзна перевірка СПД - ФО ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, за результатами, якої було складено акт перевірки від 10.10.2008 року № 3097/17-3/НОМЕР_1.

В акті перевірки відповідач вказав, що в порушення п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07.1998 № 727/98 СПД - ФО ОСОБА_2 за результатами діяльності з 01.01.2006 року по 18.09.2006 року перевищено обсяг виручки понад 500 000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000931743/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 98157,84 грн.

За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000931743/0 прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000931743/1 від 24.12.2008, № 0000931742/2 від 06.03.2009 року, № 0000931742/3 від 21.05.2009 року аналогічного змісту.

Також, податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000921743/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1071592,50 грн., у тому числі за основним платежем 712015,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 359577,50 грн.

За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 23.10.2008 року № 0000921743/0 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000921743/1 від 24.12.2008 року, № 0000921743/2 від 06.03.2009 року, № 0000921743/3 від 21.05.2009 року аналогічного змісту.

Судом було встановлено, що позивач у період, що перевірявся, перебував на спрощеній системі оподаткування, ним були укладені договори комісії, в яких він є комісіонером.

Згідно з банківською випискою про рух коштів по розрахунковому рахунку сума отриманої виручки за цей період перевищує 500 000 грн. Вказаний факт позивач не оскаржує.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції за рік не перевищує 500 тис. грн.

У пункті четвертому ст. 1 цього Указу встановлено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарі, робіт, послуг).

Суд не приймає позицію позивача стосовно того, що при визначенні загального розміру суми виручки за договорами комісії, слід враховувати лише суму винагороди за комісію товару, оскільки п. 4 ст. 1 Указу, слід тлумачити так, що будь-яка загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку, здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір передбачає перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

Так, обов'язкове повернення до звичайної системи оподаткування передбачено статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», зі змінами та доповненнями від 28.06.199 року № 746/99, у разі порушення вимог, встановлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного звітного періоду.

Окрім того, такої позиції дотримується Верховний Суд України, при вирішенні аналогічних спорів, яка викладена в Постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 19 січня 2010 року (справа № 21-1966 во 09). Верховий Суд України зазначає на тому, що наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операції з поставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для підприємців - платників єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків - передбачають перереєстрацію платника єдиного податку, платником податків на загальних підставах. Недотримання строків такої перереєстрації тягне за собою встановлену законом відповідальність.

До того ж, позиція Верховного Суду України співпадає з позицією Вищого адміністративного суду висловленій у Інформаційному листі «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду 1 інстанції стосовно правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія зазначає, що судом правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду і підстави для скасування постанови відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізично особи ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2013року у справі № 2а-10689/09/0570 - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Чумак С.Ю.