Справа №2-3651/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2007р. Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючогосудді Попревича В.М.,
при секретаріСвеженцевій Ю.С., Усові Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю рекламно -поліграфічне агенство " Бріск " про пропорційне зменшення ціни товару неналежної якості, стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю РПА " Бріск " про пропорційне зменшення ціни товару неналежної якості, стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що він придбав 31.07.2007 учнівський щоденник вартістю 10,8 грн і виявив, що, на його думку, цей щоденник не можна використовувати за цільовим призначенням, так як у щоденнику надруковано ОСОБА_2 України, текст якого не відповідає закону України "Про ОСОБА_2 України" № 602-IVвід 06.03.2003р., а є віршем ОСОБА_3, який до прийняття Закону України № 602-IVвід 06.03.2003р. використовувся у якості Гімну України, перший куплет та приспів вірша надалі став ОСОБА_2 Гімном України з заміною трьох букв у тексті. Таким чином вважає, що щоденник, є товаром неналежної якості. Вимагає, що відповідно до п.1 абз.1 ч.1 ст.8 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 пропорційно зменьшити вартість щоденника на 0,50 грн та відшкодувати моральну шкоди у розмірі 50 000,00 грн. При обгрунтуванні позовних вимог він також посилається на закон України "Про загальну середню освіту" N 651-XIVвід 13 травня 1999 року та ч.2 ст.53 Конституції України, де йдеться, що повна загальна середня освіта є обов'язковою.
Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю рекламно -поліграфічне агенство " Бріск " у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ч.2 ст.17 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 відповідач мав право на вільний вибір продукції і вибрав саме цей щоденник, відповідач не нав'язував позивачеві свою продукцію. Позивач не звертався до відповідача з претензіями, не просив обміняти товар чи повернути йому гроші і забрати товар. Позивач не намагався поновити свої права, не звертаючись до суду, не просив пропорційного зменьшення ціни. Вважає вимоги позивача є незаконними та необгрунтованими.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю рекламно - поліграфічне агенство " Бріск " про пропорційне зменшення ціни товару неналежної якості, стягнення матеріальної та моральної шкоди, необхідно відмовити.
Відповідно до п,13 ст.1 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем. Позивач у позові не наводить жодного нормативно-правового акту або нормативного документу, в яких встановлені вимоги для категорії продукції, якою є щоденник учня. Відповідно до п.15 ст.1 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій
2
виробником (виконавцем, продавцем). Позивач у позові не наводить жодної невідповідності щоденника учня вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів.
Відповідно до п.16 ст.1 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 року нормативний документ - цей термін застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про стандартизацію".
Відповідно до ст.1 Закону України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 року N 2408-ПІ нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови".
Позивач у позові не наводить жодної невідповідності щоденника учня вимогам стандартів, кодексів усталеної практики та технічним умовам, які офіційно затверджені та набрали чинності.
Представник відповідача стверджує, що видав щоденник належної якості, який повністю відповідає Закону України "Про стандартизацію" від 17 травня 2001 року N 2408-ПІ та іншим вимогам законодавства про права споживачів. Перелік нормативних документів, відповідно до яких відбувається стандартизація, наведений в технічних умовах ТУ У 22.2-24140504-002-2002 (вироби паперово-белові) зі змінами.
Відповідно до п.12 ст.1 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 істотний недолік -недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а)він взагалі не може бути усунутий;
б)його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в)він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Позивач стверджує, що учнівський щоденник не можна використовувати за цільовим призначенням, але має намір в подальшому його використовувати на що вказує його вимога пропорційного зменьшення вартості щоденника, токим чином Позивач вважає, що щоденник можна купувати і використовувати не отримавши ніякої шкоди для себе.
Таким чином відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" данна позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України (ст. 137 ЦПКУ 1963 р.)
ОСОБА_4 Позивач безпідставно посилається на ОСОБА_4 України N 651-ХІУ від 13.05.1999. Відповідно до преамбули Закону України N 651-ХІУ від 13.05.1999 цей ОСОБА_4 визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.
Відповідно до абз.7. ст.2 Закону України N 651-ХІУ від 13.05.1999 основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є серед інших визначення прав та обов'язків учасників навчально-виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про загальну середню освіту.
Відповідно до ст. 19 Закону України N 651 -XIV від 13.05.1999 учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах є: учні (вихованці); керівники; педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі; інші спеціалісти; батьки або особи, які їх замінюють.
Таким чином очевидно, що відповідач як виробник друкованої продукції, а конкретно щоденника, не є учасником навчально-виховного процесу, не є суб'єктом, на якого як на видавця щоденника розповсюджується дія Закону України N 651 -XIV від 13.05. 1999 року. ОСОБА_4 України N 651-XIVвід 13.05.1999 не є нормативно-правовим актом встановлені вимоги для категорії продукції, якою є щоденник учня і відповідно до п.13 ст.1 Закону України № 1023-ХП від 12.05.1991 посилання на ОСОБА_4 України № 651-XIVвід 13.05.1999 не можуть бути обгрунтуванням неналежної якості щоденника. Таким чином Відповідач не має ніяких обов'язків стосовно загальної середньої освіти. Таким чином, оскільки на теперешній час із Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і
3
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної в тому числі в наслідок нещасного випадку на виробництві, суд приходить висновку, що вимоги ОСОБА_5 не грунтуються на вимогах закону, в зв'язку з чим відмовляє їй в задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного, ч.3 ст. 22 Закону України " Про захист прав споживачів " від 12 травня 1991 року, Закона України " Про ОСОБА_2 України " № 602 від 06.03.2003 року, Закону України " Про загальну середню освіту " № 651 від 13 травня 1999 року, Закону України " Про стандартизацію " від 17 травня 2001 року № 2408, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року " Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів " керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю РПА " Бріск" про пропорційне зменшення ціни товару неналежної якості, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.