Справа №784/1016/13 09.04.2013 09.04.2013 09.04.2013
Провадження №22-ц/784/1127/13 Суддя у першій інстанції - Козаченко Р.В.
Категорія 5 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2013 року м.Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,
із секретарем судового засідання - Орельською Н.М.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_5
на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області
від 07 листопада 2012 року
за позовом
ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом вселення, визначення порядку користування квартирою та стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
11 червня 2009 року ОСОБА_6 пред'явила до ОСОБА_5 позов про виділ частки зі спільного майна та зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні квартирою.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2009 року до справи в якості співвідповідача був залучений ОСОБА_7 (третій спадкоємець ОСОБА_8).
Протягом розгляду справи позивачка змінила та уточнила позовні вимоги. Вона просила усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою шляхом її вселення, визначити порядок користування квартирою та стягнути з ОСОБА_5 10 000 грн. моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовувала наступним.
25 червня 1990 року позивачка уклала шлюб з ОСОБА_8.
ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.
Після його смерті вона успадкувала 7/54 частин та 2/9 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1.
Син померлого - ОСОБА_9 отримав у спадщину 7/18 частин та 7/54 частин зазначеної квартири, які подарував відповідачці.
Ще 7/54 частини квартири залишилися не переоформленими.
Позивачка вказувала, що ОСОБА_5 чинить їй перешкоди в користуванні власністю, оскільки перешкоджає в доступі до квартири, замінивши замки на вхідних дверях. Крім того, без узгодження з позивачкою передала квартиру в оренду.
Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом її вселення до неї, визначити порядок користування квартирою, надавши їй у користування житлову кімнату площею 10,8 кв.м, а відповідачці - житлову кімнату площею 15,6 кв.м, залишивши інші приміщення у спільному користуванні.
Крім того, позивачка просила стягнути з відповідачки на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Зазначену вимогу обґрунтовувала тим, що відповідачка тривалий час чинить їй перешкоди у користуванні власністю, що викликає у неї страждання та переживання, погіршення стану здоров'я.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2012 року позов в частині вимог до ОСОБА_7 був залишений без розгляду на підставі заяви позивачки.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2012 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Відповідачку зобовязано вселити ОСОБА_6 до квартири та не чинити їй перешкод у користуванні квартирою. Встановлено порядок користування спірною квартирою: позивачці виділено житлову кімнату площею 10,8 кв.м., а ОСОБА_5 - житлову кімнату площею 15,6 кв.м. Інші приміщення залишені у спільному користуванні. З відповідачки на користь ОСОБА_6 стягнуто 1000 грн. моральної шкоди та 81 грн. судових витрат.
ОСОБА_5 подала на рішення апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що вона має право, як співвласниця спірної квартири, на усунення перешкод у користуванні нею та отримання в користування однієї з кімнат квартири. Крім того, суд вважав, що є законні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивачки моральної шкоди.
Між тим не з усіма висновками суду можна погодитися, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ст.383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Стаття 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно з ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 червня 1990 р. позивачка уклала шлюб з ОСОБА_8 (а.с.25). ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с.26).
Після його смерті позивачка успадкувала 2/9 та 7/54 частки квартири АДРЕСА_1 (а.с.19-22, 58).
28/54 частки цієї квартири успадкував син померлого ОСОБА_9, який на підставі договору дарування від 21.04.2004 р. подарував свою частку ОСОБА_5 (а.с.33-34).
За даними довідок Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області та комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за прийняттям спадщини звертався ще один спадкоємець - ОСОБА_7, однак він свідоцтва про право на спадщину не отримував. У зв'язку з цим 7/54 частки квартири рахуються за померлим (а.с.53, 58).
З технічного паспорту на квартиру вбачається, що вона складається з двох кімнат - площею 15,5 кв.м та 10,6 кв.м., а також з кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору та вбудованої шафи (а.с.17-18).
Відповідачка з моменту отримання частки квартири у власність чинить перешкоди у користуванні позивачкою своєю часткою квартири, про що свідчить повідомлення Жовтневого РВ УМВС України у Миколаївській області, куди зверталася позивачка з приводу протиправних дій ОСОБА_5 (а.с.15).
Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом її вселення до неї. Позивачка є співвласницею квартири, а тому будь-які перешкоди у користуванні її власністю повинні бути усунуті.
Однак, на думку колегії суддів, викладення районним судом висновку щодо цієї позовної вимоги не в повній мірі відповідає вимогам законодавства.
Покладення судом обов'язку щодо вселення на ОСОБА_5 позбавляє позивачку, в разу відмови відповідачки у добровільному порядку це здійснити, звернутися до примусового виконання рішення щодо вселення.
За такого, рішення суду в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підлягає зміні з викладенням висновку у наступній редакції - усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1 шляхом її вселення до зазначеної квартири.
Що ж стосується висновку суду в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою, то на думку колегії, він не відповідає нормам матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира не у повному обсязі належить позивачці та відповідачці на праві приватної власності. 7/54 частки цієї квартири не переоформлені, але спадкоємець прийняв спадщину належним чином.
Відповідно до ст.358 ЦК України суд може визначити порядок користування квартирою між співвласниками.
Однак, суд першої інстанції в порушення зазначеної норми закону, передчасно визначив такий порядок, не врахувавши при цьому наявність ще одного спадкоємця.
Визначений судом порядок користування спірною квартирою порушує його права. Спірна квартира є двокімнатною. Суд виділив у користування кожній із сторін цього спору по одній кімнаті, що позбавляє права третього спадкоємця на користування квартирою.
За такого, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про встановлення порядку користування квартирою, на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні цієї вимоги, як заявленої передчасно.
Неправильним, на думку колегії суддів, є і висновок суду щодо вирішення позовної вимоги ОСОБА_6 про стягнення моральної шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК України відшкодуванню підлягає моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
У даному випадку мова йде про усунення перешкод у користуванні майном, а не про його знищення чи пошкодження, а тому позовні вимоги ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Оскільки суд першої інстанції цю позовну вимогу вирішив з порушенням вимог законодавства, то на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, його рішення в частині вирішення позовної вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивачки моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.
Оскаржуване рішення суду в частині розподілу судових витрат, на думку колегії суддів, зміні або скасуванню не підлягає, оскільки є законним та обґрунтованим.
У зв'язку з тим, що рішення суду було частково змінено, а частково скасовано, на підставі ч.5 ст.88 ЦПК України з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню 172 грн.05 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2012 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні квартирою змінити, виклавши цю частину у наступній редакції.
Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 квартирою АДРЕСА_1 шляхом її вселення до зазначеної квартири.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2012 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою та стягнення моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 та стягнення моральної шкоди.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2012 року в частині розподілу судових витрат залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 172 грн.05 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді