Справа № 11 - 828 Головуючий у І інстанції- Ходаківська Т.І.
Категорія ст. ст. 186 ч. 2, 162 ч. 1 КК Доповідач у 2 інстанції - Ткач С.О.
УХВАЛА
Іменем України
28 листопада 2006 року. м. Житомир
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Романова О.В.
суддів................... Ткача С.О.
Ткаченка В.Л.
з участю:
прокурора............... Руденка В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора Червоноармійського району Мельника Ю.М. та засудженого ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського районного суду від 18 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця міста Теплогорськ
Луганської області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2
Червоноармійського району
Житомирської області,
раніше судимого: 20 липня 2004 року за ст, 185 ч. З КК України на 3 роки
позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України звільненого від відбування
призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 2
роки,
визнаного винним у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 186 ч. 2, 162 ч. 1, КК України, засудженого:
· за ст. 162 ч. 1 КК України на 1 рік обмеження волі;
· за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначене покарання 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком від 20 липня 2004 року, остаточно ОСОБА_1 визначено 4 роки 4 місяці позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_1 винним і засудив за те, що він 7 січня 2006 року в стані алкогольного сп'яніння, на порозі будинку ОСОБА_2 в селі ІНФОРМАЦІЯ_2 Червоноармійського району, повторно, з метою відкритого викрадення чужого майна, застосував фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, заволодів грошима в сумі 310 гривень.
Крім того, 18 лютого 2006 року близько 19 год. ОСОБА_1 зламав замок на вхідних дверях, незаконно проник у житловий будинок ОСОБА_3 в селі ІНФОРМАЦІЯ_3 Червоноармійського району по АДРЕСА_1.
В апеляції прокурор не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду змінити, постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 162 ч. 1 КК України та звільнити його від покарання.
Відповідно до ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком від 20 липня 2004 року, остаточно визначити покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.
Мотивує тим, що суд невірно застосував кримінальний закон при призначенні ОСОБА_1 покарання за ст. 162 ч. 1 КК України. Винним злочин вчинений у неповнолітньому віці, а санкцією статті, за якою він засуджений передбачені такі види покарань, які з огляду на його вік та матеріальний стан, відповідно до ст. ст. 61 ч. З, 98 КК України, не можуть бути до нього застосовані.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене покарання, врахувати, що він вину визнав та активно сприяв розкриттю злочину.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність зміни вироку суду в частині призначеного покарання за ст. 162 ч. 1 КК України та заперечення проти апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів апеляцію прокурора Мельника Ю.М. задовольняє частково, апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишає без задоволення з наступних підстав.
З паспорта ІНФОРМАЦІЯ_4 виданого 1 червня 2004 року на ім'я ОСОБА_1 видно, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час вчинення злочинів був неповнолітнім ( а. с. 111 ).
Відповідно до п. З ст. 61 КК України обмеження волі до неповнолітніх не застосовується.
Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов ОСОБА_1, він проживає з матір'ю. Сім'я перебуває у складних матеріальних умовах, члени родини не працюють ( а. с. 121 ). В даному випадку, призначення винному одного із виду покарання передбаченого ст. 98 КК України, не можливе.
Таким чином суд неправильно застосував кримінальний закон, проігнорував роз'яснення п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно якого у випадку, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані, суд повинен був постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання. Зазначене є підставою для часткового задоволення апеляції державного обвинувача, звільнення ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував особу винного, його позитивні характеристики, щире каяття, наявність не відбутого покарання за попереднім вироком, тяжкість вчинених злочинів, призначив покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин мінімальним строком. Тому, доводи засудженого, безпідставні.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляцію прокурора Червоноармійського району Мельника Ю.М. задовольнити частково.
Вирок Червоноармійського районного суду від 18 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити.
Звільнити ОСОБА_1 від покарання призначеного судом першої інстанції за ст. 162 ч. 1 КК України у виді 1 року обмеження волі.
Виключити вказівку суду про призначення ОСОБА_1 покарання, відповідно до ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів.
В решті вирок суду залишити без зміни.