АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
факс 284 15 77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Савицький О.А.
№ 22-ц/796/3577/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарях Товарницькій А.В., Шпируку О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 09 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09 січня 2013 року задоволено частково позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» (далі - ПАТ КБ «НАДРА») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Стягнуто з ПАТ КБ «НАДРА» на користь ОСОБА_2 10 774 грн. 62 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ КБ «НАДРА» на користь держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі, стягнення на її користь 82 393 грн. 52 коп. Посилається на неправильне застосування судом положень ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, неврахування ним роз'яснень Верховного Суду України, які містяться в постанові Пленуму №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про працю». Наголошує на тому, що звільнення позивачки мало місце 13 лютого 2009 року. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року задоволено її позов про зміну підстав звільнення, стягнення належної вихідної допомоги в сумі 8 500 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 13 лютого 2009 року по день постановлення рішення в сумі 27 788 грн. 64 коп. Фактична виплата відповідачем належних сум відбулася лише 05 вересня 2012 року. Відтак, відповідно до положень ст. 116, 117 ЦПК України на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню середній заробіток за період з 15 грудня 2009 року по 05 вересня 2012 року.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представники ПАТ КБ «НАДРА» просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 була звільнена з ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «НАДРА», з лютого 2009 року за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України на підставі наказу Тимчасового адміністратора №79-п від 13 лютого 2009 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року та додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року розірвання трудового договору між ОСОБА_2, та ВАТ КБ «НАДРА» та звільнення наказом від №7 від 13 лютого 2009 року без вказівки визначених нею в заяві причин звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України визнано незаконним. Зобов'язано ВАТ КБ «НАДРА» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_2 та змінити внесений запис про її «звільнення з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на запис про «звільнення з роботи за власним бажанням згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України». Стягнуто з ВАТ КБ «НАДРА» на користь ОСОБА_2, суму вихідної допомоги, передбачену ст. ст. 38, 44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку, а саме - 8 580 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні - 27 788 грн. 64 коп., а всього 36 684 грн. 64 коп. Визнано недійсним внесений ВАТ КБ «НАДРА» запис до трудової книжки позивачки про її звільнення за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (а. с. 8-14).
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2012 року рішення Апеляційного суду міста Києва від 31 серпня 2011 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року залишено без змін (а. с. 4-7).
На підстави рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року судом був виданий виконавчий лист, за яким 05 вересня 2012 року з ОСОБА_2 був проведений фактичний розрахунок у зв'язку зі звільненням.
ОСОБА_2 порушила перед судом питання про стягнення з ПАТ КБ «НАДРА» на підставі ст. 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 грудня 2009 року по 05 вересня 2012 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції дійшов висновку, що на підставі ст. 117 КЗпП України на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток в сумі 10 774 грн. 62 коп. за період з 11 травня 2012 року (час набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року про задоволення позову ОСОБА_2 про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку) по 04 вересня 2012 року (по день фактичного розрахунку у зв'язку зі звільненням).
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, встановлені ст. 117 КЗпП України заходи визначаються як один із видів відповідальності власника (підприємства) перед працівником, підставою такої відповідальності відповідно до зазначеної норми є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.
Вина відповідача у невиплаті належних ОСОБА_2 сум при звільненні у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України встановлена рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Таке відшкодування відповідно до змісту частини першої вказаної норми обраховується за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Таким чином, суд першої інстанції помилково виключив з розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, який підлягає стягненню на користь позивачки період з 15 грудня 2009 року по 11 травня 2012 року (час набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2009 року про задоволення позову ОСОБА_2 про зміну формулювання причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку).
Оскільки спір про розміри належних при звільненні ОСОБА_2 сум вирішений судом на користь позивачки, позовні вимоги про стягнення з ПАТ КБ «НАДРА» середнього заробітку за період з 15 грудня 2009 року по день фактичного розрахунку 05 вересня 2012 року є законними та обгрунтованими.
Відповідно до положень пункту другого та восьмого Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, в тому числі нарахування середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, з ПАТ КБ «НАДРА» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 82 393,52 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 грудня 2009 року по 05 вересня 2012 року відповідно до заявлених вимог.
Наданого позивачкою розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні представником ПАТ КБ «НАДРА» оспорено не було.
Враховуючи вищевикладене, рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 09 січня 2013 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2
Відповідно до ст. 88 ЦПК України враховуючи обсяг задоволених вимог з ПАТ КБ «НАДРА» підлягає стягненню в дохід держави 823,94 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_2, задовольнити.
Скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09 січня 2013 року та ухвалити нове рішення.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» на користь ОСОБА_2 82 393,52 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15 грудня 2009 року по 05 вересня 2012 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «НАДРА» в дохід держави 823,94 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді