Справа № 11-814 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Заїка Г.М..
Категорія: ст.ст.85 ч.2,186 ч.2 КК України Доповідач: Михайловський В.І.
УХВАЛА ІменемУкраїни
28 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Мельничук Н.М.
суддів Михайловського В.І.,
Яковлєва С.В.
прокурора Руденка В.І.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовом засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, судимий: вироком Бердичівського міського суду від 13 вересня 2001 року за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.З КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з іспитовим строком, постановою Бердичівського міського суду від 6.08.2002 року скасовано іспитовий строк та засуджений ОСОБА_1 направлений для відбування покарання; вироком Бердичівського міського суду від 2 квітня 2002 року за ст.ст. 185 ч.З, 185 ч.2, 70 ч.1, 71 ч.1 КК України на 3 (три) роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений постановою цього ж суду від 9.12.2004 року умовно-достроково на 1 (один) рік 20 днів, засуджений: за ст. 185 ч.2 КК України на 3 (три) роки 7 місяців позбавлення волі; за ст. 186 ч.2 КК України на 4 (чотири) 9 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено засудженому ОСОБА_1 до відбуття 4 (чотири) роки 9 місяців позбавлення волі.
Міра запобіжного заходу залишена попередня - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому рахується - з 18 червня 2006 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_2 -580 гривень, ОСОБА_3 - 703 гривні матеріальної шкоди.
Речові докази по справі у вигляді документів на мобільні телефони залишено потерпілим.
Згідно вироку, ОСОБА_1 5.03.2006 року близько 16 години, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 під час розпиття спиртних напоїв та скориставшись відсутністю господарки житла ОСОБА_2, повторно, таємно викрав її мобільний телефон "LЖВ 1300" вартістю 350 гривень, який знаходився у шкіряному чохлі вартістю 30 гривень з шнурком вартістю 5 гривень та сім-картою "Київстар" вартістю 50 гривень з грошовими коштами у сумі 12 гривень, додаткову сім-карту, яка знаходилася у чохлі - "diuise" вартістю 50 гривень, на рахунку якої знаходилися грошові кошти у сумі 83 гривні. Всього ОСОБА_1 таємно, повторно викрав майна потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 580 гривень.
Повторно ОСОБА_1 9 червня 2006 року близько 1і години 30 хвилин у дворі будинку АДРЕСА_3 під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 відкрито викрав мобільний телефон останнього "NOKIA 6020" вартістю 678 гривень, в середині якого знаходилася сім-карта "diuise" вартістю 25 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 703 гривні.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду першої інстанції та пом'якшити призначене йому покарання.
В обгрунтування апеляції засуджений посилається на ті обставини, що суд необ'єктивно розглянув справу та виніс надто суворий вирок, який, на його думку, є, несправедливим, оскільки засуджений визнав вину та розкаявся за вчинені злочини, а його підтримки потребують мати і малолітній син ОСОБА_7, 2000 року народження.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.
Судом враховано, що ОСОБА_1 раніше двічи засуджувався за вчинення тяжких, корисливих злочинів, втретє скоїв два: тяжкий і середньої тяжкості корисливих злочини у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведених обставин, характеристики особи ОСОБА_1, а також і обставин, які пом'якшують покарання, суд обгрунтовано призначив йому міру покарання, наближену до мінімального розміру, передбаченого санкцією кримінального закону.
З урахуванням наведеного колегія суддів не знаходить підстав для зміни вироку щодо ОСОБА_1 та пом'якшення йому визначеного судом розміру і міри покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2006 року щодо нього - без зміни.