Справа № 1005/3017/2012 Головуючий у І інстанції Борець Є.О.

Провадження № 22-ц/780/1291/13 Доповідач у 2 інстанції Оношко Г.М.

Категорія 26 17.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Олійника В.І.,

суддів Данілова О.М. , Оношко Г.М.,

при секретарі Власенко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", третя особа: ОСОБА_2 - про визнання правовідносин поруки припиненими.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року позивач звернувся до відповідача з названим позовом. Зменшивши в процесі розгляду справи позовні вимоги, зазначав, що 17 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким Банк надав Позичальнику кредит в сумі 222000 доларів США, а Позичальник забов»язався повернути кредит в установленому порядку щомісячними платежами в строк до 17 квітня 2028 року із сплатою 13,99 % за користування кредитом. В той же день між Банком та Позивачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно з яким останній поручився за виконання Позичальником умов кредитного договору З жовтня 2008 року Позичальник не виконує умов кредитного договору, у зв»язку з чим 20 березня 2009 року Банк надіслав Позичальнику вимогу про добровільне повернення кредиту в повному розмірі та сплату відсотків за користування ним. Проте Позичальник вимоги Банку про дострокове повернення кредиту протягом 30 днів не виконав. Зазначає, що з 20 жовтня 2008 року відповідно до ч.4 ст. 559 порука припинилася. Проте 16 листопада 2009 року Банк, порушивши його права поручителя, направив йому вимогу про добровільне дострокове погашення кредиту та сплату відсотків. З наведених підстав просить визнати правовідносини, що виникли між ним та публічним акціонерним товариством »Перший український міжнародний банк» на підставі договору поруки припиненими з 20 жовтня 2009 року.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2012 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати правовідносини, які виникли між ОСОБА_3 та ЗАТ «Акціонерне товариство »Перший український міжнародний банк» на підставі договору поруки №6323514 від 17 квітня 2008 року припиненими з 21 жовтня 2009 року. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі публічного акціонерного товариства »Перший український міжнародний банк» ставиться питання про скасування рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що 17 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким Банк надав Позичальнику кредит в сумі 222000 доларів США, а Позичальник забов»язався повернути кредит в установленому порядку щомісячними платежами в строк до 17 квітня 2028 року із сплатою 13,99% за користування кредитом. В той же день між Банком та Позивачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно з яким останній поручився за виконання Позичальником умов кредитного договору а.с.3054т.1/

Крім того, в цей же день між Банком та Позичальником був укладений договір іпотеки, згідно з яким Позичальник передав в іпотеку Банку земельну ділянку , придбану за кредитні кошти, вартістю 1 666 500, 00 грн. / а.с.55-71т.1/

У зв»язку з невиконанням Позичальником умов кредитного договору 20 березня 2009 року Банк надіслав Позичальнику письмову вимогу про добровільне повернення кредиту в повному розмірі та сплату відсотків за користування ним достроково - протягом 30 днів з дня отримання вимоги , отже змінив строк виконання зобов»язання. Проте Позичальник вимоги Банку про дострокове повернення кредиту протягом 30 днів не виконав.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Згідно з роз»ясненнями, що місяться в п. 24 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України від 03.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно із ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору .

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов»язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов»язань за цим договором, строк пред»явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов»язання згідно із такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов»язання в повному обсязі або у зв»язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред»явлення вимоги до поручителя є як направлення йому вимоги про погашення боргу / залежно від умов договору/, так і пред»явлення до нього позову. При цьому у разі пред»явлення вимоги до поручителя, кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язаня не пред»явить вимоги до поручителя.

Оскільки Банком відповідно до умов кредитного договору застосовано право вимагати повернення кредиту достроково, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вимога до поручителя не була пред»явлена протягом шести місяців з дня виникнення права вимоги, тому порука, відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, є припиненою, та ухвалив законне і обгрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те , що Банк не може вважатися таким, що скористався своїм правом на дострокове повернення кредиту не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з позову Банку до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором та договором поруки від 10 жовтня 2010 року, що надійшла до суду 24.10.2011 року, позивач зазначає, що 20.03.2009 Банк направив Позичальнику вимогу, в якій вимагав достроково, в 30-денний термін з дня отримання вимоги повернути всю суму кредиту, проценти та пеню. Відповідачем 1/ ОСОБА_2/ не виконано законних вимог позивача щодо дострокового повернення коштів за кредитним договором, в результаті чого з 21.04.2009 виникла прострочена заборгованість по сплаті основної суми кредиту /а.с. 3-10т.1/.

З наявної в матеріалах справи вимоги усунути порушення кредитного договору та повернути всю суму кредиту та процентів від 16 листопада 2009 року, адресовану ОСОБА_3 Банк підтверджує, що у зв»язку з невиконанням зобов»язання за кредитним договором Боржнику /Позичальнику/ було направлено письмову вимогу Банку від 20.03.2009 про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів та була надана можливість уникнути повернення всієї суми кредиту/.а.с.78т.1/.

З наданого Банком та наявного в матеріалах справи банківського документу - Розрахунку заборгованості, станом на 27.04. 2009 Банк вже вважав простроченою всю суму непогашеного кредиту- 209850, 99 доларів США, і з цієї дати здійснював нарахування пені з на всю суму кредиту / а не тільки на поточну прострочену суму за місяць, згідно з графіком /а.с.26-29т.1/.

П.3.5.8 кредитного договору встановлено, що вимогу банку про дострокове повернення кредиту позичальник зобов»язаний виконати в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку Позичальник усуне порушення умов договору, яке є підставою для направлення Банком зазначеної вимоги, така вимога втрачає чинність.

Із сплином вказаного терміну виконання вимоги Банку, Банк набуває право розпочати стягнення суми заборгованості за цим договором в судовому порядку з метою задоволення вимоги Банку про дострокове повернення кредиту разом із нарахованими процентами та пенею.

Таке стягнення суми заборгованості в судовому порядку за кредитним договором з метою задоволення вимоги про дострокове повернення кредиту було розпочате Банком 10 жовтня 2011 року шляхом звернення з позовом до Позичальника та Поручителя про стягнення боргу за кредитним договором та договором поруки/ а.с. 3-108 т.1/.

Викладені докази з достовірністю свідчить про те, що Банк застосував своє права на повернення кредиту достроково.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 209, 218 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді