ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 квітня 2013 року Справа № 5015/4859/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі

суддів :Дерепи В.І. Кривди Д.С.

розглянувши касаційну скаргуЗалізничної районної адміністрації Львівської міської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2012

у справі№ 5015/4859/12

господарського судуЛьвівської області

за позовомКорпорації "Корпорація будівельних підприємств "Львівінвестбуд"

доЗалізничної районної адміністрації Львівської міської ради

про стягнення 59 472,26 грн.

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржнику відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 4 статті 111 цього ж Кодексу обов'язок скаржника при поданні касаційної скарги додавати до неї докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів, встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

В силу підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 цього ж Закону із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

До касаційної скарги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради не додано доказів сплати судового збору.

Водночас в клопотанні скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, спираючись на свій майновий стан.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Крім того, статтею 129 Конституції України визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов"язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

А тому клопотання Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради не підлягає задоволенню, як не обґрунтоване та документально не підтверджене.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовими рішеннями законної сили.

Частиною 3 статті 50 даного Кодексу визначено, що перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається з наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята 18.02.2013, відповідно останнім днем строку подання касаційної скарги було 11.03.2013.

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради подала касаційну скаргу на зазначену постанову 18.03.2013, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті, тобто з пропущенням встановленого строку.

Скаржником не заявлено клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

З огляду на те, що Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради касаційна скарга подана без доказів сплати судового збору та після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, то згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України вказана обставина є підставою для повернення касаційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись пунктами 4, 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити заявнику в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.02.2013 у справі № 5015/4859/12 повернути скаржнику.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді В.І. Дерепа

Д.С. Кривда