АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1101/13Головуючий по 1 інстанції

Категорія : на ухвалу Ротаєнко Д.С.

Доповідач в апеляційній інстанції

Бондаренко С. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренка С.І.,

суддівВініченка Б.Б., Храпка В.Д.,

при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Цибулівської селищної ради смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування, визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Цибулівської селищної ради смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Київська Державна нотаріальна контора № 14 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання недійсними догорів дарування, визнання права власності на майно та встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 2003 року по 2012 рік, позивач проживала спільним сумісним життям без реєстрації шлюбу з ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

До того часу, як позивач стала спільно проживати з ОСОБА_8, ним було набуте майно: легковий автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT 1.8», 1989 року випуску, реєстраційний номер: НОМЕР_2; квартира АДРЕСА_1, а за час їх спільного проживання з 2003 по 2012 роки ними було набуто майно: будинок АДРЕСА_2; ? частина будинку АДРЕСА_3 та легковий автомобіль «Славута», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

На момент смерті ОСОБА_8 та й надалі позивач проживає у будинку, а також продовжила вести господарство, тобто фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Так як заповіту на своє майно ОСОБА_8 не залишив, позивач звернулася до Київської державної нотаріальної контори № 14 з приводу вирішення питання прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив у вчиненні будь-яких нотаріальних дій стосовно спадкового майна, аргументуючи це тим, що у нього немає на це достатніх підстав. Такою підставою зокрема є встановлення в судовому порядку факту сумісного проживання. А тому позивач просила суд встановити факт сумісного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з 2003 року до дня смерті остатнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати право власності за ОСОБА_6 на легковий автомобіль «Славута», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Визнати договір дарування будинку від 04.02.2008 року недійсним та визнати право власності за ОСОБА_6 на будинок АДРЕСА_2

Визнати недійсним договір дарування частини будинку від 08 жовтня 2007 року та визнати право власності за ОСОБА_6 на 1/2 частину житлового будинку за номером АДРЕСА_3 області, що належала ОСОБА_8.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 січня 2013 року визначено ОСОБА_6 строк для виправлення недоліків позовної заяви.

На виконання даної ухвали суду ОСОБА_6 подала до суду позовну заяву до Цибулівської селищної ради смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю, усунення від права на спадкування, визнання права власності на майно в порядку спадкування. При цьому, посилаючись на обставини, які були зазначені в раніше поданій заяві та доповнюючи її новими обставинами, а саме те, що відповідач ОСОБА_7, за час спільного проживання останнього з позивачем, не переймалася життям і здоров'ям ОСОБА_8, не надавала йому жодної допомоги, так як він тяжко хворів і потребував стороннього догляду.

А тому позивач просила суд встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з 2003 року до дня смерті останнього, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сім'єю. Усунути відповідача ОСОБА_7 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8. Визнати право власності за ОСОБА_6 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8 на майно, а саме: будинок АДРЕСА_2; 1/2 частину будинку АДРЕСА_3 та легковий автомобіль «Славута», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

27 лютого 2013 року ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області дану справу передано на розгляд до Подільського районного суду міста Києва та скасовано арешт на автомобіль «Фольсваген Пасат».

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу районного суду, а справу направити до Монастирищенського районного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того, що ставляться вимоги до ОСОБА_7 про усунення її від спадщини та у спадщину також входить нерухоме майно, двокімнатна квартира, яка розташована в м.Києві і її вартість є значно більшою, чим вартість нерухомого майна, яке знаходиться в смт.Цибулів.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем поставлені позовні вимоги про визнання права власності в тому числі на нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_2; 1/2 частину будинку АДРЕСА_3.

Відповідно до частини 1 статті 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Нерухоме майно зазначене позивачем знаходиться на території яка відноситься до підсудності Монастирищенського районного суду Черкаської області, а зазначена судом така обставина як можливість позивача в подальшому збільшити позовні вимоги є припущенням.

Крім того частиною 7 статті 130 ЦПК України встановлено, що попереднє судове засідання не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження.

З ухвали судді про відкриття провадження у справі вбачається, що суддею визнано не обов'язковим проведення попереднього судового засідання, а судове засідання призначено на 15 січня 2013 року.

15 січня 2013 року відбулось судове засідання, що вбачається з довідки складеної судом (а.с.44), а тому на час постановлення оскаржуваної ухвали суд знаходився на стадії судового розгляду, а тому судом було порушено частину 4 статті 116 ЦПК України, згідно якої забороняється передавати до іншого суду справу.

Таким чином апеляційна скарга в частині скасування ухвали про передачу справи на розгляд Подільського районного суду м.Києва підлягає задоволенню.

Не підлягає задоволенню апеляційна скарга, щодо скасування оскаржуваної ухвали в частині скасування арешту на автомобіль, оскільки в цій частині ухвала відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Керуючись ст..ст.303,307,311,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 27 лютого 2013 року в частині передачі цивільної справи на розгляд Подільського районного суду м. Києва - скасувати, а справу направити до Монастирищенського районного суду Черкаської області для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :