Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-5809/ 2006 р. Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О. В.
Суддя-доповідач: Приймак В. М.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2006 року М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької
області у складі:
Головуючого: Приймака В. М.
Суддів: Осоцького 1.1.
Бондаря В. О.
При секретарі: Петровій О. Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щорічної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА :
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась в порядку адміністративного судочинства до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення на її користь недоплаченої щорічної допомоги як члену сім'ї загиблого ветерана війни .
В позові зазначала, що згідно ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня, вона, як член, сім'ї загиблого ветерана війни учасник, має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі, тому просила суд стягнути з відповідача на її користь суму недоплати за 2003 - 2005 роки в розмірі 2111,75 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 суму несплаченої грошової допомоги за 2003-2005 роки в сумі 2118,75 грн. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судовий збір в доход держави в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя просить скасувати вказану постанову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та і ухвалити нову постанову.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування, постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції правильно встановлено, і це підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1, що ОСОБА_1 є членом сім'ї загиблого ветерана війни.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , ОСОБА_1, як член сім'ї загиблого ветерана війни має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, с недійсними.
Суд правильно застосував положення ч. З ст. 2 Закону при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії "їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Суд дав належну оцінку доводам відповідача про те, що Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя не є належним відповідачем по даному позову, і обгрунтовано не взяв їх до уваги, оскільки відповідно до ст. 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" грошові допомоги виплачуються саме органами праці та соціального захисту населення.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд першої інстанції вважав таке заперечення безпідставним, оскільки причину пропуску строку визнав поважною через те, що про порушене право ОСОБА_1 дізналась лише в березні 2006 року .Однак, суд при цьому не звернув уваги, що позивачу при виданні посвідчення члена сім'ї загиблого ветерана війни повідомлялись всі її права на пільги відповідно до законодавства України, в тому числі і право на отримання допомоги. Даний факт підтверджується тим, що ОСОБА_1 протягом всіх цих років реалізовувала своє право на отриманням допомоги. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Кім того, суд першої інстанції порушив положення глави 7 "Судові витрати" КАС України, якою не передбачено стягнення судових витрат з відповідача - суб'єкта владних повноважень, на користь держави у випадку задоволення позову фізичної особи, яка не понесла судових витрат,
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 серпня 2006 року по цій справі ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної грошової допомоги в сумі в сумі 1530 грн. за 2005 рік.
Постанову суду в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя на користь держави держмита в розмірі 51 грн. СКАСУВАТИ.
Постанова набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.