УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої-судді Іванів О.Й.,
суддів: Ладики Я.І., Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Гуцуляка В.К.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши 11 лютого 2008 р. у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Івано-Франківського міського суду від 03 грудня 2007 року, -
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
12 травня 1978 року народження, уродженець с. Блюдники Галицького району, мешканець АДРЕСА_1, українець, не працює, одружений, на утриманні малолітня дитина, раніше судимий 22 листопада 2004 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі, покарання не відбував, громадянин України, - засуджений за ст. 309 ч.2 КК України на два роки позбавлення волі.
Справа № 11- 55/2008 р. Головуючий у І інстанції Фіцак Т.Д.
Категорія ст. 309 ч.2 КК України Доповідач: Іванів О.Й.
2
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно призначено покарання чотири роки позбавлення волі.
Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання постановлено рахувати з 1 серпня 2007 року.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 31 липня 2007 року біля 21 год. в с. Букачівці Рогатинського району незаконно придбав у ОСОБА_2 наркотичний засіб макову солому, вага якої у висушеному стані становить 1038 грам, яку зберігав і перевозив без мети збуту, повторно, у великих розмірах.
В апеляції:
- засуджений ОСОБА_1 покликається на суворість призначеного покарання, зазначаючи, що має на утриманні малолітню дитину та хвору бабусю і є єдиним годувальником сім"ї. Просить вирок змінити і пом"якшити покарання.
Окрім того, зазначає, що покарання за попереднім вироком не відбував не з власної вини, тому суд неправильно приєднав йому до призначеного покарання невідбуте.
Під час апеляційного розгляду справи засуджений ОСОБА_1 свою апеляцію підтримав, пояснив, що з 2004 по 2007 рік проживав дома, нікуди не відлучався і його ніхто не повідомляв про необхідність відбуття покарання за попереднім вироком. Просить пом"якшити покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просить апеляцію задовольнити, пояснення прокурора, який вирок суду просить залишити без змін як законний і обґрунтований, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини і правильності кваліфікації дій засудженого в апеляції не оспорюються, тому згідно ч.1 ст. 365 КПК України не перевіряються.
Що стосується призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання за вчинений ним злочин, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом"якшують покарання, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції, і за вчинений ОСОБА_1 злочин призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст. 309 КК України.
Покликання засудженого в апеляції на безпідставне приєднання до призначеного судом покарання невідбутого покарання за попереднім вироком, є необгрунтованим.
З наведених у матеріалах справи даних вбачається, що ОСОБА_1 не відбув покарання у виді двох років позбавлення волі, призначене вироком Галицького районного суду від 22 листопада 2004 року. Тому суд першої інстанції правильно застосував положення
3
ст. 71 КК України, повністю приєднавши невідбуте покарання за попереднім вироком і за сукупністю вироків призначив покарання чотири роки позбавлення волі.
За наведених обставин підстав для пом"якшення покарання, про що йдеться в апеляції засудженого, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 3 грудня 2007 року відносно нього, - без змін.