АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22- 5496 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. Міняйло Н.С.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів : Онищенко Е.А.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від "07" серпня 2006 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Михайлівському районі Запорізької області, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у Михайлівському районі Запорізької області.
Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від "07" серпня 2006 року у задоволенні скарги ОСОБА_1. відмовлено.
В апеляційній скарзі на зазначену ухвалу, ОСОБА_1. посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, не відповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення скарги.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.І ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ч.І ст.385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:
· у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
· у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. у скарзі, з якою він звернувся до суду(а.с.І), не конкретизував свої вимоги - яку саме бездіяльність державного виконавця вважає неправомірною, оскільки не зазначив - відносно яких саме дій він оскаржує не повідомлення його при примусовому виконанню рішення суду про стягнення з нього аліментів.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на не конкретизацію яких саме дії чи бездіяльності по відношенню проведених дій він оскаржує та неподання ним заяви про поновлення строків оскарження виконаних дій державним виконавцем по виконавчому провадженню про стягнення з нього аліментів.
Що стосується доводів апелянта про розгляд справи за його відсутністю, то вона не обгрунтована, оскільки відповідно до вимог ст.386 ЦПК така скарга повинна бути розглянута судом у десятиденний строк. У разі неявки заявника з поважних причин у судове засідання, справа може бути розглянута за його представника. Проте заявник не скористався таким правом.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від "07" серпня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця.
Головуючий:
Судді: