АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-5189                                                         Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                                                               Громова І.Б.

Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2006 року                                                                                   м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Денисенко Т.С.

Суддів :               Онищенко Е.А.

Каракуші К. В. При секретарі:    Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-х осіб - ЗМБТІ, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів дарування та визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2., 3-х осіб - ЗМБТІ, ОСОБА_3, ОСОБА_4., приватного нотаріуса ОСОБА_5 про визнання недійсним договорів дарування та визнання права власності.

В позові зазначав, що 26.05.2004 року в процесі розгляду цивільної справи за його позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні жилим будинком АДРЕСА_1 йому стало відомо, що ОСОБА_2 надав нотаріусу правовстановлюючий документ, що утратив юридичну силу, на будинок та уклав договори дарування від свого імені з ОСОБА_3 на 1/2 частину будинку 27.07.2001 року НОМЕР_1 та з ОСОБА_4 на 1/4 частину будинку 27.08.2001 року НОМЕР_2. 23.06.1999 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області при затвердженні мирової угоди, право власності на будинок було визнано за ОСОБА_1., після чого право власності було зареєстровано в ЗМБТІ. 14.06.2001 року ЗМБТІ реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_1 погасило, а зареєструвало право власності на спірний будинок за ОСОБА_2.

Просив суд визнати недійсними зазначені договори дарування НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 27.06.2001 року.

У ході судового розгляду справи, позивач звернувся до суду з доповненнями позовної заяви, просив суд визнати недійсним договір дарування НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 27.06.2001 року та визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2006 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд в іншій суд.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом, ухвалою Запорізького районного суду від 23.06.1999 року було затверджено мирову угоду по справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_3 про стягнення боргу та моральної шкоди. За умовами мирової угоди ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу передав у власність ОСОБА_1. будинок з надвірними будовами за адресою: АДРЕСА_2 і за останнім визнавалося право власності на будинок, а ОСОБА_1 зобов'язався не заявляти матеріальних претензій до ОСОБА_3 Постановою Президії Запорізького обласного суду від 30.08.2000 року зазначену ухвалу було скасовано, справа надіслана на новий розгляд.

14.06.2001 року В зв'язку зі скасуванням мирової угоди зазначеною постановою Президії Запорізького обласного суду в ЗМБТІ була проведена реєстрація права власності на жилий будинок АДРЕСА_3 на підставі договору дарування, посвідченого Разумовською сільською радою 24.08.1991 року НОМЕР_3 (а.с.8).

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26.03.2002 року, яке набуло законної сили, .позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на його користь 12236 грн.

Згідно повідомлення Завідуючої Запорізької районної нотаріальної контори від 29.07.2005 року НОМЕР_4, 01.06.2001 року нотаріальною конторою, що здійснювала реєстрацію арештів на об'єкти нерухомості, було накладено арешт на спірний будинок, що належав ОСОБА_3, за постановою Запорізького районного відділу державної виконавчої служби від 01.06.2001 року за НОМЕР_5 про арешт боржника та оголошення заборони про його відчуження. 03.07.2001 року арешт був знятий на підставі постанови НОМЕР_6 Запорізького районного відділу державної виконавчої служби про зняття арешту на майно, що належить ОСОБА_3

27.08.2001 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 було посвідчено договір дарування ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4. 1/2 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1568 кв.м. Відповідно довідки-характеристики від 08.08.2001 року право власності на жилий будинок належало ОСОБА_3 та ОСОБА_3.

Доводи апелянта позивача про те, що його право власності на будинок, яке було встановлено мировою угодою ніким не було скасовано, спростовується матеріалами справи.

За таких обставин суд дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними договорів дарування зазначеного будинку та визнання права власності на зазначений будинок за позивачем, тому відмовив у задоволенні позову.

Рішення суду відповідає обставинам справи і закону.

Керуючись ст. ст. 307,308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 27 червня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: Судді: