РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 116/1269/13-ц
пр.№2/116/919/13
08.04.2013 року м.Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Буйлової С.Л.,
при секретарі Аджиєвій А.Ш.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на її утримання до досягненням дитиною трьох років у розмірі 400 гривень та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 гривень
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.09.2011 року між подружжям було укладено шлюб. Від подружнього життя сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння та різних поглядів на життя. Подружні стосунки між ними припинені з вересня 2012 року, вони проживають разом, відновлення подружніх стосунків неможливе. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на повному матеріальному забезпеченні матері - ОСОБА_1 Відповідач регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, домовленість про добровільну сплату аліментів між ними не досягнута. У зв'язку з чим, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові, зазначила, що відновлення шлюбних відносин неможливо у зв'язку з тим, що між ними відсутнє взаєморозуміння, з боку відповідача мало місце рукоприкладство, вона підозрює відповідача у зраді. Крім того, просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 400 грн. та на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти розірвання шлюбу, оскільки прагне відновити між ними стосунки. Позовні вимоги щодо стягнення з нього аліментів на утримання дитини не заперечує, однак категорично заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дружини, пояснивши, що на даний час офіційно не працевлаштований, щомісяця сплачує кредит на загальну суму 1600грн., має періодичний прибуток, який дозволяє йому сплачувати лише кредит.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
20.09.2011 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб виконавчим комітетом Родниківської сільської ради Сімферопольського району АР Крим, Україна, актовий запис №39 (а.с.6).
Шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені внаслідок того, що вони втратили відчуття любові та взаєморозуміння один до одного, на даний час проживають окреморазом.
З'ясувавши фактичні відносини подружжя, дійсні причини і мотиви позову про розірвання шлюбу, а саме: неможливість подальшого сумісного життя, відсутність відчуття любові і взаєморозуміння між сторонами, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними неможливо.
Від шлюбу подружжя мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини (а.с.7).
Вирішуючи позов в частині стягнення аліментів суд приймає до уваги, що дитина проживає разом із сторонами за адресою: АДРЕСА_1, що визнано сторонами.
Між тим, позивач ОСОБА_1 зазнає матеріальних труднощів, у зв'язку із чим її доходів не вистачає для забезпечення нормального життєвого рівня, виховання та утримання дитини.
Відповідач ОСОБА_2 не надає позивачу ОСОБА_1 регулярної матеріальної допомоги на утримання дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Згідно вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги, обставини, що мають значення при визначенні розміру аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначені розміру аліментів суд приймає до уваги положення ч.1 ст.184 СК України про те, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд враховуючи зазначені вимоги законодавства, з урахуванням віку дітей, встановленого розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць, визнання відповідачем позову, вважає за необхідне ухвалити рішення про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 гривень.
Відповідно до ч.2, ч.4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Як встановлено судом відповідач є працездатною особою, працює періодично, тобто має можливість надавати позивачці кошти на її утримання.
Доводи відповідача про те, що на даний час він офіційно не працевлаштований, щомісяця сплачує кредит на загальну суму 1600грн., має періодичний прибуток, який дозволяє йому сплачувати лише кредит не можуть бути прийняті до уваги, оскільки періодичне працевлаштування, не позбавляє його обов'язку утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років.
Зважаючи на викладене, враховуючи відсутність у відповідача на утриманні інших осіб та наявного у нього також обов'язку щодо утримання дитини, суд вважає достатнім встановити розмір аліментів на утримання дружини у розмірі 300 грн.
Відповідно до ст.ст.79, 191 СК України, аліменти на дитину та аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як убачається з конверту, позов пред'явлений до суду 26.02.2013 року, таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача з цього часу.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 гривень.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 79, 84, 104, 105, 110 - 113, 115, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст.3, 10, 11, 60, 174, 197, 209, 212, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 20.09.2011 року виконавчим комітетом Родниківської сільською радою Сімферопольського району АР Крим, актовий запис № 39 від 20.09.2011 року.
У зв'язку з реєстрацією розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області Україна на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області Україна на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з 26 лютого 2013 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, а саме: до 23.11.2014 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частини позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: