Справа № 2-1828/11

Провадження № 2/500/140/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Павлюк Л.П.

за участю:

адвоката ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_3

до

комунальної установи «Ізмаїльський архів»

про

скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач пояснила, що працювала на посаді архівіста на 0,5 ставки комунальної установи «Ізмаїльський архів», звідки була звільнена за наказом № 64-л від 22 грудня 2010 року за ст. 40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку. Вважає вказаний наказ незаконним через те, що в її діях були відсутні систематичні невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку, а наказ за № 24 від 13 грудня 2010 року, на який є посилання, визнано незаконним. Разом із тим вважає наказ № 17 від 25 червня 2010 року на яке є посилання в якості систематичного невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку таким, що не є підставою для звільнення по ст. 40 п.3 КЗпП. З оглядом на вказане просить визнати наказ № 64-л від 22 грудня 2010 року незаконним, поновити її на посаді архівіста на 0,5 ставки комунальної установи «Ізмаїльський архів» та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 33238,73 грн. Окрім того пояснила, що з урахуванням порушення її права на працю, а також неможливість іншим шляхом здобувати засоби для утримання, що вимусило її змінити звичні умови життя, їй спричинена моральна шкода, яку просить стягнути у розмірі 3000 грн. Разом із тим просить стягнути судові витрати у розмірі 16 грн., а також оплату юридичних послуг у розмірі 2500 грн.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, пояснив, що незважаючи на визнання наказу за № 24 від 13 грудня 2010 року незаконним позивач порушувала вимоги Статуту, кодексу етики архівіста, зверталась до різних інстанцій зі скаргами на дії керівника комунальної установи «Ізмаїльський архів», що змушувало трудовий колектив у свою чергу перевіряти роботу позивача, для чого за наказом № 25 від 13 грудня 2010 року була складена комісія для проведення службового розслідування. З оглядом на вказане вважає неможливим поновлення позивача на роботі та стягнення грошових сум.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, думку захисту, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Наказом № 64-л від 22 грудня 2010 року позивач звільнена з посади архівіста на 0,5 ставки комунальної установи «Ізмаїльський архів» за ст. 40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання правил внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для видання вказаного наказу були накази № 17 від 25 червня 2010 року, № 24 від 13 грудня 2010 року, пояснювальна від 09 грудня 2010 року, акт комісії по вивчення виконання позивачем «Основних правил роботи архівів України» від 21 грудня 2010 року та пояснювальна від 22 грудня 2010 року.

У відповідності до вимог ст. 40 п.3 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладеним на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2012 року з урахуванням ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 лютого 2013 року визнано незаконним та скасовано наказ № 24 по комунальній установі «Ізмаїльський архів» про оголошення догани.

Вимогами ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:догана; звільнення. законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Разом із тим долученими до матеріалів справи матеріалами не передбачено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання нарахованої премії за порушення трудової дисципліни.

Наказ № 17 від 25 червня 2010 року про утримання з позивача 50% від нарахованої премії за червень у зв'язку з помилками при складенні довідок, недопустимими для архівіста зі стажем і неетичну поведінку не можуть бути у відповідності до вимог ст. 147 КЗпП України визнаватись за порушення трудової дисципліни.

З оглядом на вказане показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мають значення для прийняття рішення по суті спору.

Таким чином суд вважає незаконним звільнення позивача за ст. 40 п.3 КЗпП України, що у відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України є підставою для поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, які надані у порядку, передбаченому ст. 60,131 ЦПК України.

Наданою по справі документацією підтверджені обставини середнього заробітку за час вимушеного прогулу 33238,73 грн., які визначені з урахуванням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою № 100 Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року та підлягають стягненню на користь позивача.

Відповідно до роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.

У відповідності до вимог ст. 237 ЦПК України з урахуванням вимог ст. 237-1 КЗпП України через порушення законних прав позивача, які призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагали додаткових зусиль для організації свого життя, суд з урахуванням роз'яснень п.5,9 постанови N 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди вважає обгрунтованим стягнення моральної шкоди у розмірі 1500 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України розподіляються судові витрати, з оглядом на що з відповідача на користь позивача стягуються 2516 грн., виплати по яких підтверджені квитанціями.

У відповідності до вимог ст. 367 ч.1 п.2,4 ЦПК України поновлення на роботі незаконно звільненого та присудження працівникові виплати заробітної плати за один місяць підлягають негайному виконанню.

Керуючись ст. 209-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Наказ № 64-л по комунальній установі «Ізмаїльський архів» від 22 грудня 2010 року про звільнення архівіста на 0,5 ставки ОСОБА_3 з 23 грудня 2010 року по ст. 40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання правил внутрішньго трудового розпорядку скасувати.

Поновити ОСОБА_3 на посаді архівіста на 0,5 ставки комунальної установи «Ізмаїльський архів».

Стягнути з комунальної установи «Ізмаїльський архів» на користь ОСОБА_8:

· середний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 33238,73 грн. (тридцять три тисячі двісті тридцять вісім грн. 73 коп.), які визначені без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів;

· моральну шкоду 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот грн.);

· судові витрати 2516 грн. (дві тисячі п'ятсот шістнадцять грн.)

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення 1306,20 грн. (одна тисяча триста шість грн. 20 коп.) підлягають негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Жигулін