ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5027/720/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д.- доповідач

суддів:Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-К"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р.

та рішеннягосподарського суду Харківської області від 02.08.11р.

у справі№5027/720/2012 господарського суду Чернівецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-К"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Імбо"

провизнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.07.06р.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 20.12.2012 р. позов позивача - ТзОВ "Глобал-К" до відповідача - ТзОВ "Глобал-Імоб" задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28.07.2006 р. нежитлових будівель, що знаходяться в смт. Глибока по вул. Радгоспна, 6Б, а саме: складської будівлі, площею - 12103, 7 кв. м. (Літ. А); допоміжної будівлі, площею - 248.2 кв. м. (Літ. Б); допоміжної будівлі, площею - 45,8 кв.м. (Літ. В); допоміжної будівлі, площею - 45,8 кв. м. (Літ. Г); допоміжної будівлі, площею - 12,4 кв.м. (Літ. Д); допоміжної будівлі, площею - 20,5 кв. м. (Літ. Е); загорожі (бетонні плити), відмічені в плані Літ -І; каналізації, бетонних труб, відмічених в плані № 1 - 7, укладений між ТзОВ"Глобал-К" та ТзОВ "Глобал-Імоб".

Застосовано до недійсного правочину правові наслідки шляхом зобов'язання кожної із сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Стягнуто з ТзОВ "Глобал-Імоб" на користь ТзОВ "Глобал-К" 1073,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справі №5027/720/2012 апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Чернівецької області у справі № 5027/720/2012 від 20.12.2012 р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено. Приписано стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Імоб" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-К" 1 073,00 грн. судового збору за перегляд справи в апеляційному процесуальному порядку.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-К" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р.у справі №5027/720/2012, з вимогою рішення господарського суду Чернівецької області від 20.12.12р. у цій справі залишити без змін.

В обґрунтування заявлених вимог , скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, в порушення приписів ст.43 ГПК України, ухилився від всебічної, повної і об'єктивної оцінки сукупності доказів у справі, надавши перевагу протоколу №5 загальних зборів учасників ТОВ "Глобал-К" від 26.07.06р., як доказу відсутності в позивача права на захист своїх порушених прав на підставі норм ст.232 ЦК України. Також, в доповненнях до касаційної скарги , скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми ст.238 ЦК України.

В призначене судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися. Про час та місце розгляду касаційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал-Імбо", у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Просить Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справі №5027/720/2012 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 04.11.2005 р. громадяни України Казаку Г.Т. і Крістеску В.М. та іноземна юридична особа АТ "Мароне ГМБХ" (Співдружність Домініка) створили юридичну особу-резидента України ТзОВ "Глобал-К" із статутним капіталом 1 666 500 грн.. Частки Казаку Г.Т. і Крістеску В.М. складали по 5 % статутного капітала, а АТ "Мароне ГМБХ" 90%.

25.10.2005 р. Крістеску В.М. було призначено директором ТзОВ "Глобал-К" .

На підставі договору купівлі-продажу від 10.11.2005 р. укладеного між ТзОВ "Глобал-К" та ЗАТ "Чернівецькій машинобудівний завод", позивач придбав за 757 500 грн. незавершений будівництвом завод дослідного машинобудування в смт. Глибока по вул. Радгоспній, 6

08.02.2006 р. громадяни України Казаку Г.Т. і Крістеску В.М. та юридична особа-резидент України ТзОВ "Глобал-К" створили ТзОВ "Глобал-Імоб", статутний капітал якого поділено на частки між Казаку Г.Т.-25%, Крістеску В.М.-25%, ТзОВ "Глобал-К"-50%.

19.01.2006 р. директором ТзОВ "Глобал-Імоб" призначений Казаку Г.Т.

29.06.2006р. між ТОВ "Глобал-К" та Бельмегою В.Г. вчинено договір купівлі-продажу нерухомого майна розташованого за адресою: смт Глибока, вул. Радгоспна, 6 Б.

Ухвалою Герцаївського районного суду Чернівецької області від 03.07.2006 р. затверджено мирову угоду між ТОВ "Глобал-К" та громадянином Бельмегою В.Г., за якою ТОВ "Глобал-К" виплатило Бельмезі В. Г. 101000 грн. в рахунок відмови від прав на спірне нерухоме майно та оформлення на ТОВ "Глобал-К" права власності на нерухоме майно, що обліковане Глибоцьким РБТІ як складська будівля Літ А, допоміжні будівлі Літ Б, В, Г, Д, Е, загальною площею 12 476,4 кв.м., огорожа - І, каналізація № 1-7, що розташовані по вул. Радгоспній, 6Б.

07.07.2006р. ТОВ «Глобал-К» та ТОВ «Глобал-Імоб» склали Акт приймання передачі майна незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування придбаного ТОВ «Глобал-К» 10.11.2005 р. розташованого за адресою: смт Глибока, вул. Радгоспна, 6, до статутного капіталу ТОВ «Глобал-Імоб».

26.07.2006 р. рішенням загальних зборів учасників ТзОВ «Глобал-К» згідно протоколу № 5 вирішено продати складські будівлі: Літ А та допоміжні будівлі літ. Б, В, Г, Д, Е загальною площею 12 467, 4 кв. м., огорожу - 1 та каналізацію № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б за ціною 121 200 грн.

28.07.2006 р. за договором купівлі - продажу нерухомого майна, яке знаходиться в смт. Глибока по вул. Радгоспна, 6Б, посвідченим Тимофтій Л. М. - нотаріусом Глибоцької державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2128, складські будівлі: Літ А та допоміжні будівлі літ. Б, В, Г, Д, Е загальною площею 12 467, 4 кв. м., огорожу - 1 та каналізацію № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б, перейшли від ТОВ «Глобал-К» у власність до ТОВ «Глобал Імоб» за ціною 121 200 грн. .

Суд першої інстанції правильно застосував приписи ч.3 ст. 92 ЦК України згідно яких особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, тобто в даному випадку ТОВ «Глобал-К» та ТОВ «Глобал Імоб», спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Розглядаючи питання щодо недійсності правочину суд першої інстанції правильно виходив з позиції щодо віднесення до правочину сукупності, зокрема, дії позивача, спрямованої на припинення права власності. Аналіз судом першої інстанції правомірності укладення договору купівлі-продажу від 28.07.2006р. слушно ґрунтувався на визначенні допустимості як доказу рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Глобал-К», оформленого протоколом № 5 від 26.07.2006р. з наявним підписом представника АТ «АТ "Мароне ГМБХ» Єнекюка Г.В., який(підпис) спростовується Єнакюком Г.В. нотаріально посвідченою заявою. Висновок суду апеляційної інстанції про наявність у Єнекюка Г.В. повноважень на реалізацію корпоративних прав не підтверджується доказами по справі, оскільки доручення «АТ "Мароне ГМБХ» на управління бізнесу від 03.10.2005р., не вміщує відповідних повноважень від АТ «АТ "Мароне ГМБХ на участь у загальних зборах учасників ТзОВ «Глобал-К» 26.07.2006р., що також підтверджує факт необізнаності АТ "Мароне ГМБХ» про проведення зазначених зборів в порушення приписів ст.ст. 60, 61 Закону України «Про господарські товариства» (1576-XII). Відтак не може бути прийнятий як обґрунтований і висновок колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду про те що директор ТОВ «Глобал-К» діяв не з власної волі, а виконуючи прийняте одноголосно усіма представниками рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Глобал-К», оформлене протоколом № 5 від 26.07.2006 р..

Відповідно до норми ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (стронами) вищевикладених вимог до правомірності правочину.

Вчинення директором ТОВ «Глобал-К» правочину, спрямованого на відчуження незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування на користь ТОВ «Глобал Імоб» з дозволу вищого органу товариства з перевищенням представником «АТ «Мароне ГМБХ» Єнекюком Г.В. своїх повноважень, за свідомого сприяння вчиненню саме такого правочину Кристеску В.М. і Казаку Г.Т. підпадає під визначення такого правочину як вчиненого в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, оскільки вчинення правочину по відчуженню незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування на стадії прийняття рішення про укладення договору купівлі-продажу здійснювалося не уповноваженим на дану дію представником АТ «Мароне ГМБХ», представниками ТОВ «Глобал-К» та ТОВ «Глобал Імоб» як керівникіами підприємств-контрагентів та учасниками вищого органу товариства і вищого органу товариства-контрагента.

Правовий режим представництва в цивільно - правових відносинах визначається главою 17 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення в якому одна сторона (представник ) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 3 статті 237 Цивільного кодексу України визначені підставі виникнення представництва: договір, закон, акт органу юридичної особи та інші підстави встановлені актами цивільного законодавства. Частиною 2 згаданої норми визначено вичерпний перелік осіб, які не є представниками.

Серед підстав виникнення представництва стаття 237 ЦК України визначає представництво, яке ґрунтується на акті органу юридичної особи. Таким чином, наведене в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції трактування доводів відповідача про те що представником юридичної особи в контексті ст.232 ЦК України може бути тільки особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю, є звуженим тлумаченням змісту норм ч.3 ст. 237 ЦК України, що суперечить вимогам ст.8 Конституції України .

Стаття 238 Цивільного кодексу України визначає перелік правочинів які може вчиняти представник. Відповідно до ч. 1 ст. 238 ЦК України повноваження представника юридичної особи розповсюджуються на всі правочини, право на вчинення яких має особа, яку він представляє .

Згідно ч. 1,2 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власники призначають (обирають) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях у відносинах з юридичними особами та громадянами.

Згідно частини 2 ст. 207 ЦК України правочин який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це, її установчими документами, довіреністю, статутом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Застосування судом апеляційної інстанції норм частини 4 ст. 92 ЦК України, яка передбачає солідарну майнову відповідальність членів органу юридичної особи, як порушили свої обов'язки щодо представництва, як підстави для відмови в позові про визнання правочину недійсним, є таким, що суперечить нормам ст. 16 ЦК України та штучно обмежує визначені нею способи захисту цивільних прав, зокрема шляхом визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною визнається судом недійсним. При цьому, довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними (ч.2 ст. 232 ЦК України).

Таким чином, ст. 232 ЦК України є спеціальною нормою, яка передбачає єдиний спосіб захисту порушеного права юридичної особи внаслідок укладення її представником правочину на умовах зловмисної домовленості з представником іншої сторони, шляхом визнання цього правочину недійсним в судовому порядку.

Вимога щодо солідарного відшкодування представниками сторін збитків та моральної шкоди, завданої особі у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними є похідною та може бути задоволена лише в разі визнання оскаржуваного правочину недійсним у випадку доведення розміру збитків.

Системний аналіз наведених вище норм матеріального права підтверджує правомірність застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм статті 237 ЦК України для визначення статусу осіб, які підписали оскаржуваний договір, як представників, та норм статті 232 ЦК України як правових підстав для визнання оскаржуваного правочину недійсним.

Тому, колегія суддів вважає, що висновок апеляційного суду, про те що судом першої інстанції помилково ототожнено поняття «представництва» в цілому, передбаченого главою 17 ЦК України та поняття «представника» зокрема, передбаченого статтею 238 цього кодексу і неправильно застосовано до спірних правовідносин статтю 232 Цивільного кодексу України є хибним.

Надавши оцінку наведеним по справі доказам в їх сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що Крістеску В. М. який представляв продавця в оскаржуваній угоді, був обізнаний про те, що під виглядом складських та допоміжних приміщень ТОВ «Глобал -К» було відчужено весь комплекс заводу дослідного машинобудування, розташованого в смт. Глибока за ціною, що не відповідає реальній ціні його придбання.

Згідно довідки ТОВ «Глобал -К» від 25.07.06 р. за № 48 балансова вартість складської та допоміжних будівель (Літ А, Б, В, Г, Д,Е) загальною площею 12467, 4 кв. м., огорожі - 1, каналізації № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул.. Радгоспна, 6Б, яка обліковується на балансі станом на 25.07.06 р. в сумі 101000 гривень. Довідка підписана директором ТОВ «Глобал -К» Крістеску В. М. (т. 1 а.с.34).

Згідно довідки ТОВ «Глобал - Імоб» № 15 від 04.08.2006 р. балансова вартість на 04.08.2006 року складської та допоміжних будівель (Літ А, Б, В, Г, Д,Е) загальною площею 12467, 4 кв. м., огорожі - 1, каналізації № 1-7 , що розташовані в смт. Глибока, вул. Радгоспна, 6Б становить 858500 гривень. Довідка підписана директором ТОВ «Глобал - Імоб» Казаку Г. Т. (т. 1 а.с.35).

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що представнику ТОВ «Глобал -Імоб» та одночасно учаснику ТОВ «Глобал - К» Казаку Г. Т. було достовірно відомо, що предметом оскаржуваної угоди виступив весь комплекс незавершеного будівництвом заводу дослідного машинобудування по вул. Радгоспній 6 в смт. Глибока під виглядом складської та допоміжних будівель загальною площею 12476,4 кв. м. та загальною вартістю 858 500 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що за оскаржуваним договором купівлі-продажу під виглядом складських та допоміжних приміщень на користь відповідача за 121 200 грн. було відчужено весь належний позивачу майновий комплекс заводу дослідного машинобудування вартістю 858 500грн.

Саме з цих підстав було заявлено позов та ці обставини доводилися позивачем як наявність зловмисної домовленості представників стороні договору.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача проти позову, відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що за оскаржуваною угодою на його користь було продано не цілий майновий комплекс, а лише його незначну частку (менше 0,5%), що і обумовило ціну продажу за 121200 грн.

Колегія суддів вважає що правова оцінка наведених обставин, надана судом першої інстанції, є правильною. Судом першої інстанції правомірно надано критичної оцінки зазначеним доводам відповідача, та встановлено, що представники сторін оскаржуваного договору навмисно приховали від позивача реальний предмет договору та його вартість.

Щодо посилання суду апеляційної інстанції на норми ст.ст.189,190 Господарського кодексу України щодо права сторін на вільне формування цін, суд має зазначити що такі ціни можуть застосовуватися тільки до правочинів, які відповідають вимогам ч.3 ст.203 ЦК України. Оскільки правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості сторін не відповідає вільному внутрішньому волевиявленню учасника, посилання апеляційного суду на норми ст.ст. 189,190 Господарського кодексу України, як підставу для відмови в позові, є необгрунтованим.

Статтями 32-37 ГПК України визначено коло доказів , якими сторона повинна доводити свої вимоги та заперечення. За таких обставин, посилання суду апеляційної інстанції на ст. 35 ГПК України та відсутність вироку суду, про наявність в діях представників сторін умислу на укладення спірної угоди внаслідок зловмисної домовленості, як на підставу відмови в позові є таким, що суперечать нормам ст. ст.32, 43 ГПК України.

Колегія суддів, дослідивши встановлені судами першої та апеляційної інстанції фактичні обставини, дійшла висновку, що судом першої інстанції надано вірну правову оцінку обставин вчинення спірного правочину поза реальним волевиявленням позивача та його учасника, АТ « Мароне ГМБХ», якому належить 90% статутного капіталу товариства та наявності в позивача порушеного права, яке підлягає судовому захисту в порядку і спосіб, визначені ст. 16 ЦК України. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано, правомірно та відповідно до приписів ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України визнав поважними причину пропуску строку позовної давності та здійснив судовий захист порушених інтересів позивача визнав недійсним оспорюваний договір на підставі ст. 232 ЦК України.

Судом апеляційної інстанції допущено порушення норм ст. 43 ГПК України, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права до встановлених фактичних обставин, та ухвалення рішення, яке не відповідає приписам ст.8 Конституції України та ст. 4 ГПК України. Наведене вище відповідно до ч.1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-К" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. у справі №5027/720/2012 - скасувати.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 20.12.2012 р. у справі №5027/720/2012 залишити в силі.

Головуючий суддя: М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко