ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.13р. Справа№ 914/627/13-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 2 121 360 грн. 34 коп.

Суддя Гулик Г.С.

при секретарі Михновецький Ю.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» про стягнення заборгованості в сумі 2 121 360 грн. 34 коп. (в т.ч. 1 176 623 грн. 68 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 829 128 грн. 12 коп. - заборгованість по сплаті відсотків та 115 608 грн. 54 коп. - пені), а також судового збору у сумі 68 820 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 13.02.2013р. порушено провадження у справі і призначено її до розгляду на 28.02.2013р. У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін та невиконання ними вимог ухвали суду від 13.02.2013р., клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 12.03.2013р. Ухвалою суду від 12.03.2013р., через неявку в судове засідання позивача та невиконання сторонами всіх вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи відкладено на 25.03.2013р. Зважаючи на клопотання позивача про відкладення розгляду справи, неявку в судове засідання відповідача та невиконання сторонами всіх вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи відкладено на 05.04.2013р. У зв'язку із повторною неявкою в судове засідання сторін та невиконання ними всіх вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи відкладено на 12.04.2013р.

Позивач в судове засідання 12.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив. Вимог попередніх ухвал суду в повній мірі, не виконав.

Відповідач в судове засідання 12.04.2013р. не з'явився, явки повноважного представника не забезпечив. Вимог попередніх ухвал суду в повній мірі, не виконав. Відповідач позовні вимоги в частині стягнення пені заперечив, подавши суду заяву про застосування строку позовної давності щодо її стягнення, а також заперечив в частині нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Виходячи із вимог ст.69 ГПК України щодо строку вирішення спору, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі позивача та відповідача, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини в їх сукупності, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив таке:

13.06.2007р. між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (банк, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (позичальник, відповідач по справі) укладено кредитний договір №192-Г/К (далі по тексту - кредитний договір). Строк дії даного договору встановлюється з дати його підписання і до повного погашення суми кредиту, сплати процентів, комісій, можливих штрафних санкцій і до повного виконання усіх умов договору (п.10.7. цього договору).

Із Статуту Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», зареєстрованого 14.09.2011р. у новій редакції вбачається, що правонаступником зобов'язань Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк».

Пунктом 1.1 кредитного договору передбачено, що банк має право надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі, на строк та на умовах передбачених в цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Розмір кредиту становить 2 227 680 грн. 00 коп. (п.1.2 цього договору).

Факт передачі відповідачеві кредитних коштів підтверджено матеріалами справи і відповідачем не спростовано.

Згідно п.1.3 кредитного договору строк користування кредитом: з 13.06.2007р. по 12.06.2010р. включно. Повернення кредиту здійснюється по 12.06.2010р. включно, в порядку та строки визначені у графіку, який наведено у додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору. Проценти нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту у відповідності до п.п.1.2, 1.3 цього договору (п.4.1 кредитного договору). Плата за користування кредитом у вигляді процентів становить 18 % (п.1.4 цього договору).

Сторонами також був погоджений графік погашення кредиту, із початком його погашення з 20.07.2007р. по 12.06.2010р., який є додатком №1 до кредитного договору.

23.07.2008р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору. В цій угоді сторони погодили внести зміни у п.1.4 кредитного договору, якою змінили процентну ставку на 19%.

Відповідач за період з 02.07.2009р. по 16.10.2009р. частково погасив заборгованість в сумі 1 051 056 грн. 32 коп. по тілу кредиту та 664 111 грн. 70 коп. процентів за користування кредитом.

Як вбачається із проведеного позивачем розрахунку позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день подання позову становить 1 176 623 грн. 68 коп. по тілу кредиту та 829 128 грн. 12 коп. процентів за користування кредитом.

Відповідач у поданному відзиві на позовну заяву, посилаючись на ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України стверджує, що строк користування кредитом становить з 13.06.2007р. по 12.06.2010р. включно, а позивачем нараховано відсотки за користування цим кредитом з 13.06.2007р. по 01.01.2013р.

З таким твердженням суд погодитись не може, оскільки:

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.3.1. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої п.1.4 цього договору, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредиту (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).

Отже, позивачем правомірно нарахований строк сплати процентів за користування кредитом по 13.01.2013р.

Щодо нарахованих позивачем процентів за користування кредитом у період з 01.11.2009р. по 13.01.2013р. із зміненою процентною ставкою з 19% на 21%, суд вважає за необхідн зазначити наступне:

Відповідно до п.3.4.1. кредитного договору про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 10 календарних днів до вступу в дію змінної процентної ставки.

Проте, позивачем не подано суду доказів надіслання відповідачеві листа із зміною процентної ставки (з 19% на 21%), хоча ухвалами суду його було зобов'язано надати такі докази.

Суд здійснюючи перерахунок процентів за користування кредитом із процентною ставкою 18% за період з 13.06.2007р. по 22.07.2008р. та 19% за період з 23.07.2008р. по 13.01.2013р., із врахуванням часткової сплати відповідачем цих процентів, дійшов висновку що їхня сума повинна становити не 829 128 грн. 12 коп., як зазначає позивач, а лише 753 759 грн. 81 коп.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок банку суми кредиту та процентів за користування ним в строки, визначені у п.п.1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 8.1 та 8.2 цього договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов'язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашенного платежу за кожний день прострочення. При цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Позивач, у відповідності до вимог п.6.1 кредитного договору за період з 13.06.2007р. по 12.12.2010р. нарахував відповідачу пеню в розмірі 115 608 грн. 54 коп.

Щодо нарахованої позивачем пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно з вимогами ст.610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.251, ст.253, ст.256 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 1 та 5 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Враховуючи ту обставину, що останнім днем нарахування позивачем пені є 12.12.2010р., а позов заявлено 12.02.2013р., позивачем пропущено позовну давність за вимогами про стягнення пені.

Частинами 3 та 4 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови від позову.

Таким чином, оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд вважає за необхідне погодитися з цією заявою та відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої у періоди, за якими позовна давність минула.

Доказів погашення заборгованості по тілу кредиту та процентів за користування кредитом відповідач суду не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленим договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачеві грошового кредиту, що зокрема вбачається з меморіального ордеру, графіку погашення кредиту, додатковою угодою, які погоджені з відповідачем, без жодних застережень, проте, в порушення зобов'язання, передбаченого кредитним договором №192-Г/К від 13.06.2007р., відповідач не оплатив позивачу повної вартості кредиту та відсотків за його користування.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 193, ч. 2 ст. 218, ст. 345 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 251-253, 256, 258, 261, 267, 509, 526, ст. ст. 610-612, 625, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, та ст. ст. 3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (79057, м.Львів, вул.Коновальця, 103, оф.605, п/р №26001066002801 у Львівському відділенні, АТ «Сведбанк» (публічне), МФО 300164, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31730064) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» (01080, м.Київ, вул.Новоконстантинівська, 18 (в), к/р 320222170101 в управлінні НБУ по м.Києві і Київській області, МФО 300164, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19356840) 1 176 623 грн. 68 коп. - заборгованості по тілу кредиту; 753 759 грн. 81 коп. - заборгованості по сплаті відсотків та 62 624 грн. 43 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 16.04.2013р.

Суддя Гулик Г.С.