ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

іменем  України

 "04" липня 2006 р.                                                  Справа № 9/109

Позивач:  Товариство  з  обмеженою  відповідальністю „Гуртово-роздрібний   

                   комплекс”СеДаМ”

                   Інструментальна,5, м.Чернігів,14037

Відповідач: Виконавчий  комітет Чернігівської міської ради,

                   вул. Магістратська 7,Чернігів,14000

Про визнання недійсним  акта

                                                                                          Суддя  С.М.Івченко          

                                                          Представники сторін:

Позивача:   Кузьменко С.І.-директор, Коленченко  О.О.-( довіреність  від  15.06.06р.)- представник

Відповідача: не  з’явився

Позивачем подано  адміністративний  позов  про   визнання  недійсним п.5 рішення  Виконавчого  комітету   Чернігівської  міської  ради  від  22  травня 2006р.  №114.

Відповідачем відзиву  на  позов  не  надано,  явки  представника  в  судове  засідання  не  забезпечено. Однак  у  відповідності  до  ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного   судочинства  України  справа  підлягає  розгляду  за  наявними в  ній  доказами,  оскільки   відповідач  без  поважних  причин  не  направив   представника, не  повідомив  про  причину  неявки  представника,  хоча  належним  чином був  повідомлений  судом  про  час  та  місце  проведення  судового  засідання,  про  що  свідчить  поштове  повідомлення  № 60360  про  вручення  22.06.06р.відповідачу    копії  ухвали  та  судової   повістки.

Дослідивши  надані  докази, заслухавши  пояснення  представників  позивача суд  

встановив:

         22  травня  2006року Виконкомом  Чернігівської   міської  ради  прийнято  рішення №114 „Про  будівництво”,  пунктом  5  якого   скасовано   пункти 1.21  рішення  міськвиконкому  від  19  грудня  2005року №311  про  дозвіл   на  проектно-пошукові  роботи  та  пункт 4.2 рішення   виконкому   від  13  березня 2006року №63  про  дозвіл на  виготовлення   підготовчих робіт товариству  з  обмеженою  відповідальністю „Гуртово-роздрібний комплекс  „СеДаМ”  для  будівництва   адміністративної   будівлі  із  вбудованими  магазинами   та  кафе  на  розі  вулиці Щорса  та  проспекту  Миру.

        Зазначене  рішення  прийнято  з  посиланням  на   ст..  31  Закону  України  „Про  місцеве  самоврядування в  Україні” та   клопотання   керівників   підприємств  і  організацій, пропозиції   управління  архітектури   та  містобудування   міської  ради.

         Частиною 2 ст.  31  Закону  України  „Про  місцеве    самоврядування”  визначено, що  до відання виконавчих органів  міських  рад належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт.

         У  відповідності  до  зазначених  вище  повноважень  виконкомом  Чернігівської  міської  ради  19 грудня  2005року    було  прийнято  рішення  №311,  пунктом 1.21  якого  позивачу  дозволено  проектно-пошукові роботи  для  будівництва   адмінбудівлі  з  вбудованими   магазинами  та  кафе  на  орендованій   земельній  ділянці  на  розі  вулиць  Щорса  та   пр. Миру,  а   рішенням  від  13  березня  2006р.  № 63(пункт 4.2.)   позивачу  дозволено  будівельні  роботи  згідно  з  розробленою   проектно-кошторисною   документацією.

         04.01.06р.  Управлінням  архітектури  та   містобудування   Чернігівської  міськради   затверджено   архітектурно-планувальне   завдання (АПЗ) №9 на  будівництво  позивачем адмінбудівлі  з  вбудованими   магазинами  та  кафе  на  орендованій   земельній  ділянці  на  розі  вулиць  Щорса  та   пр. Миру.

         Частина  1  ст. 2 Кодексу  адміністративного   судочинства  України  визначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

       У  відповідності  до пункту 1 ч.1 ст. 17 Кодексу  адміністративного   судочинства  України    компетенція   адміністративних  судів поширюється  в  тому  числі  і на  спори  осіб  із суб’єктом   владних  повноважень щодо  оскарження  його  рішень.

       Відповідач   є  суб’єктом  владних  повноважень, який  згідно  до ст.  19  Конституції  України  повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        Згідно  до  ч. 3 ст.  2 Кодексу  адміністративного   судочинства  України   у адміністративних   справах адміністративні суди перевіряють, чи рішення, дії, бездіяльності суб'єктів владних повноважень прийняті (вчинені) :

    1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

    3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

        З’ясовуючи   зазначене при  розгляді цієї   справи , суд  доходить  висновку  про   порушення   з  боку  відповідача    при  прийнятті  оскаржуваного  рішення,  які  призвели  до  порушення     стосовно  позивача  принципів  добросовісності, розсудливості, рівності  перед  законом,  недопущення дискримінації.

        Зазначені  висновки  ґрунтуються  на  наступному.

        Законом  України  „Про  місцеве    самоврядування” (ч.2 ст.  31)  визначено,  право  виконавчих органів  міських  рад належить  видавати забудовникам архітектурно-планувальні завдання та технічні умови на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт,  однак  не  визначено  права  скасовувати   рішення  про  надання  таких  дозволів.

         У  відповідності  до ч. 5  ст.  25  Закону  України  „Про  планування  і  забудову  територій” дозвіл на   будівництво   об'єкта  містобудування,  який  був наданий замовнику до прийняття рішення про організацію комплексної забудови в межах визначеної території, може бути скасовано або змінено лише за згодою замовника органом, який надавав дозвіл.

          Виходячи  з   того,  що  позивач   не звертався  з  питання  скасування  виданого  йому  дозволу,    питання  щодо  скасування  виданого  дозволу    відповідач  не  погоджував  з  позивачем,  рішення  виконкому  Чернігівської  міськради  від  22  травня  2006р. № 114  (п. 5)   прийнято  всупереч  вимогам  законодавства,  а  тому  позовні  вимоги  підлягають  задоволенню  і  це  рішення  має  бути  визнано  недійсним.

           Керуючись ст.19  Конституції   України, ст. 31 Закону  України  „Про  місцеве  самоврядування в  Україні”, ст.. 25 Закону  України  „Про  планування  і  забудову  територій”, ст.ст. 2,3,17, 158, 160,  162, 163 , 186, 254 ,  п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

          1.Адміністративний  позов задовольнити .

          2.Визнати  недійсними  пункт  5  рішення  виконавчого   комітету Чернігівської  міської  ради  від  22.05.06р. № 114 , яким  скасовано   пункти 1.21  рішення  міськвиконкому  від  19  грудня  2005року №311  про  дозвіл   на  проектно-пошукові  роботи  та  пункт 4.2 рішення   виконкому   від  13  березня 2006року №63  про  дозвіл на  виготовлення   підготовчих робіт товариству  з  обмеженою  відповідальністю „Гуртово-роздрібний комплекс  „СеДаМ”  для  будівництва   адміністративної   будівлі  із  вбудованими  магазинами   та  кафе  на  розі  вулиці Щорса  та  проспекту  Миру.

         3.У  відповідності  до  ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова  може  бути  оскаржена шляхом  подання апеляційному  суду   через  місцевий  суд у   10-денний  термін  від  проголошення  постанови   апеляційної  скарги   чи  заяви   про  намір  оскарження  постанови і  у  20-денний  термін після  подання  заяви  самої  скарги.

           4. У  відповідності  до  ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України  постанова   набирає законної  сили  після  закінчення  10-денного строку  подання  заяви про  апеляційне  оскарження, якщо  таку  заяву  не  було  подано,  або по  закінченні  20-денного  строку після  подання  заяви  про  оскарження  у  разі  неподання  апеляційної  скарги, або  у  разі  подання  скарги - після  закінчення   апеляційного  розгляду  справи.

Суддя                                                                                              С.М.Івченко