Справа №  22ц-3315/06                                                             Головуючий в інстанціиКоновалова В.А.

Категория 17

Доповідач Гаврилюк В.К.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2006 року судова палата в цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого : Гаврилюка В.К. членів суду : Запорожця М.П., Тріфанова О.М. секретаря :    Дідик Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення ЗРубіжанського міського суду Луганської області від 05 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним, третя особа ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року позивачка ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом до суду про визнання заповіту дійсним на частину майна у спадщині..

Рішенням   суду першої інстанції в задоволені позовних вимог про визнання заповіту дійсним ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та Постановити нове рішення про задоволення позову та визнання заповіту чинним, оскільки судом порушені вимоги процесуального закону, висновки суду не відповідають матеріалам справи, суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.

У своїх запереченнях відповідач вважає рішення суду законним і обґрунтованим, оскільки суд у повному обсязі перевірив доводи сторін та надані докази.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду, колегія суддів вважає апеляційні скарги слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що встановлені судом обставини у повному обсязі відповідають матеріалам справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 ( свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1).Позивачка ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_3 приходяться дітьми, а відповідачка ОСОБА_2 дружиною померлого.

Судом встановлено, що з 31 липня 2005 року ОСОБА_4 перебував в хірургічному відділені Рубіжанської центральної лікарні, що підтверджується медичною карткою стаціонарного хворого НОМЕР_1.

02 серпня о 7 годин 50 хвилин ОСОБА_4 в присутності доньки ОСОБА_1, палатної медсестри ОСОБА_5 був підписаний заповіт. 3         метою оформлення спадщини після смерті батька позивачка звернулась до нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, надавши нотаріусу заповіт ОСОБА_4, але їй було відмовлено в прийняті заповіту, оскільки він нотаріально не оформлений.

Відповідно до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України " Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріальних посвідчень" № 419 від 15 червня 1994 року із змінами від 12 грудня 2002 року. Якщо заповідач або особа, яка видає доручення, згодні з проектом заповіту чи доручення, вони повинні підписати їх у присутності посадової особи, яка посвідчує заповіт чи доручення.

В пункті 10 вказаної постанови зазначено, що особа, на користь якої заповідається майно, не може бути присутньою при підписанні заповіту і підписувати його за заповідача.

Згідно п. 22 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України після підписання заповіту заповідачем посадова особа повинна його посвідчити.

Також, судом встановлено, що заповіт підписаний ОСОБА_4 підписувався в присутності доньки ОСОБА_1, на користь якої заповідається частка майна спадкодавця та палатної медсестри ОСОБА_5; заповіт не посвідчений посадовою особою ( головним лікарем, його заступниками по медичній частині або черговим лікарем лікарні), в тексті заповіту не занесені відомості про особу свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню, оскільки наданий позивачкою заповіт від 02 серпня

2005    року складений з порушенням вимог щодо посвідчення.

Суд дав належну оцінку вказаним обставинам і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.   

Зважаючи на викладене, доводи апелянта про порушення процесуального закону та необґрунтованість рішення суду слід вважати такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам закону, порушень процесуального законодавства при розгляді справи та прийнятті рішення не встановлено, тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст..ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 05 вересня

2006   року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту дійсним, третя особа ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного суду України.

Головуючий :

Судді: