12.04.2013 року

Справа № 127/6916/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Борисюк І. Е.

за участю: секретаря Волхової М. А.,

позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів.

В позові позивач зазначила про те, що відповідно до рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.12.2009 року її позов був задоволений і стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх доходів заробітку ОСОБА_3 Відповідач не працює, має нерегулярний, мінливий дохід. Тому, позивач вирішила звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина у твердій грошовій сумі, враховуючи той факт, що розмір аліментів на утримання сина у грошовому еквіваленті (? частини від усіх видів доходу відповідача) складає 300, 00 гривень, що є недостатнім, враховуючи економічну ситуацію, яка склалась в Україні.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про збільшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 700, 00 гривень, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просила їх задовольнити, аргументуючи мотивами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав. Зазначив, що не ухиляється від забезпечення дитини і вважає за можливе сплачувати 400, 00 гривень щомісячно, оскільки має мінливий і нерегулярний дохід.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 01.09.2009 року відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.8)

Згідно довідки № 770 від 21.03.2013 року, виданої ТОВ «Житлово-Експлуатаційне Об'єднання», в квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1, 1977 р.н., ОСОБА_4, 2009 р.н. (а.с.9)

Заочним рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18.11.2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення суду набуло законної сили 30.11.2010 року. (а.с. 4)

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.12.2009 року по цивільній справі № 2-4618-2009 стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини усіх видів доходу ОСОБА_3, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 06.11.2009 року. Також, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів доходу ОСОБА_3 на період догляду за дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 06.11.2009 року і до досягнення дитиною трирічного віку. Судом 23.06.2010 року було видано виконавчі листи на виконання вищезазначеного рішення.(а.с. 2-3)

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до довідки № 2037 від 10.08.2010 року, виданої виконавчим комітетом Турбівської селищної ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_3, 1978 р.н. не працює, не навчається, не служить з 03.05.2006 року. (а.с. 13)

Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального становища або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.12.2009 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини від усіх видів його доходу. Позивач зазначила, що необхідність збільшення розміру аліментів, зокрема, викликана тим, що дитина постійно хворіє, у зв'язку з цим позивач вимушена часто перебувати на лікарняному, у відпустці. Коштів на належне забезпечення дитини не вистачає.

При визначенні розміру аліментів та матеріальних можливостей відповідача судом враховано стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом враховано прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», який з 1 січня 2013 року становить 972, 00 гривні.

Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, то в даному випадку аліменти визначені Замостянським районним судом м. Вінниці, з урахуванням того, що батьки мають рівні обов'язки по утриманню дитини до досягнення нею повноліття, на сьогоднішній день не можуть забезпечити належне утримання неповнолітньої дитини навіть на мінімальному рівні.

Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів суд виходить з того, що стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Судом, також, прийнято до уваги, що обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.

Позивачем суду не надано належних доказів щодо здійснення витрат на лікування дитини (купівля лікарських препаратів, оплата послуг лікарів і тому подібне).

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимог про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 192 СК України, суд дійшов до переконання в тому, що наявні підстави для збільшення розміру аліментів, оскільки відповідач зобов'язаний та може надавати щомісячне утримання дитини в розмірі 486, 00 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Встановлений даним рішенням суду розмір аліментів на утримання дитини, є гарантією прав дитини, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не повинно впливати на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, враховуючи вище зазначене.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006 року.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору, а також положення ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229, 40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 180, ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 192 СК України, Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 3, 10, 11, 58-61, 88, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.12.2009 року з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, не працюючого на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частини усіх видів його доходу на 486, 00 (чотириста вісімдесят шість) гривень, щомісячно, з часу набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, (ідентифікаційний № НОМЕР_1) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 229, 40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: