Головуючий у І інстанції - Дяченко С.П.
Суддя-доповідач - Христофоров А.Б.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
15 липня 2008 року Справа № 22-а-6940/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Василенко Л.А.,
суддів: Шаптала Н.К.,
Дяченко С.П.,
при секретареві Денисенко К.С.
за участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Івашкевич В.Ю., Щербіни Ю.В., Капля А.Р.
розглянула апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2008р. у справі 2-а-7314/08 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Донецька незаконними, скасування податкових повідомлень від 15.02.2008 р. № 000353173/0, від 13.02.2008р. № 00000517330/0, і
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2008р. позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Донецька незаконними, скасування податкових повідомлень від 15.02.2008 р. № 000353173/0, від 13.02.2008р. № 00000517330/0 задоволені: визнанні протиправними дії відповідача, які виразилися у прийнятті податкових повідомлень від 15.02.2008 р. № 000353173/0 на суму 518,05грн., від 13.02.2008р. № 00000517330/0 на суму 792грн., вказані рішення скасовані.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи і просить оскаржувану постанову скасувати , ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні представниками відповідача доводи апеляційної скарги підтримані.
В судовому засіданні позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду залишити без змін.
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, вивчила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевірила юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідила правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та знаходиться на обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Донецька (а.с.6).
30 січня 2007 року позивачем на адресу відповідача направлено декларацію про доходи, отримані ним з 1 січня до 31 грудня 2006 року, у якій позивачем не визначено суму витрат, пов'язаних з одержанням доходу та суми чистого доходу (а.с.14,15).
Відповідно до квитанції №192 від 30 березня 2007 року позивачем сплачений податок з доходів, отриманих у 2006 році у розмірі 353,31грн. Призначенням платежу визначено наступне: «Подоходный налог за 2006 год и 2717,77грн. Чистого дохода, оставшегося после оплаты 1267,23грн. В ПФ из 3985,0грн. ОСОБА_1».
16 січня 2008 року позивачем до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька надано уточнюючу декларацію про доходи, отримані з 01 січня до 31 грудня 2006 року, відповідно до якої позивачем визначена сума витрат, пов'язаних з отриманням доходу в розмірі 1267,33грн. та суму чистого доходу у розмірі 2717,77грн.(а.с.16,17). Всі вище перелічені обставини справи сторонами не оспорюють ся.
Як пояснив позивач, 17 січня 2008 року ним отримана податкова вимога від 29 грудня №1/333, якою встановлено суму податкового боргу за узгодженням податковимизобов'язаннями у розмірі 164,74грн., у тому числі податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на суму 164,74 грн(а.с.9).
Вказаною вимогою ДПІ у Ленінському районі м. Донецька вимагала від позивача термінової сплати суми податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові) санкції та пеню, нараховану на нього та вказувала на те, що в разі несплати вказаної суми до суду буде подане заяву про звернення стягнення на кошти та майно позивача з метою погашення визнане заборгованості.
Позивач не погодився з зазначеною податковою вимогою та звернувся до ДПІ у Ленінському районі м.Донецька зі скаргою від 25 січня 2008 року, якою з підстав аналогічних вимогам позовної заяви від 12 березня 2008 року, що розглядається судом, просив відмінити податкову вимогу відповідача від 29 грудня 2007 року № 1/333. (а. с 10).
Згідно відповіді відповідача за № 4792/Н/24-013 від 13.02.2008 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено та вказано, що позивачеві потрібно до сплаченої суми податку у розмірі 353,31 грн. доплатити 164,74 грн.
Відповідачем направлені за адресою позивача спірні податкові повідомлення № 0000051730/0 від 13.02.2008 на суму 792,00 грн. та № 0003531730/0 від 15.02.2008 року на суму 518,05 грн. (а. с. 7-8).
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень було визначення ДПІ у Ленінському районі м.Донецька суми податкового зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на підставі поданих позивачем декларацій про доходи, отримані у 2006 та 2007 році відповідно.
Відповідно до квитанції № 27 від 15 лютого 2008 року позивачем сплачений податок з доходів фізичних осіб у розмірі 529,06 грн. (а. с. 31) на суму 3527.04 гри., чистого доходу, визначеного декларацією з доходів, одержаних з 01 січня по 31 грудня 2(Х року. (а. с. 18-19).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, до якої належить індивідуальна адвокатська діяльність, встановлений Законом України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 - IV від 22.05.2003 року.
Відповідно до п.1.9 ст. 1 вказаного Закону встановлено - незалежна професійна діяльність - діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.
Законом України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 - IV від 22.05.2003 року не визначено особливості оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність, тому оподаткування доходів таких осіб здійснюється на загальних підставах, визначених вищевказаним Законом.
Пунктом 5.3. ст. З Закону України № 889 - IV від 22.05.2003 року встановлено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
Відповідно п. п. «з» п. 1.3. ст. 1 Закону дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.
Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України № 889 - IV від 22.05.2003 року встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.
У відповідності до вимог п. 4.3.7 ст. 4 вказаного Закону визначено, ще загального річного оподатковуваного доходу не входить сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника податку.
Базою (об'єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб згідно п. п 4.4 ст. 4 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 - IV від 22.05.2003 року.
Згідно довідки № 2951/04 від 12.03.2008 року, виданої Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька адвокат ОСОБА_1 надав до управління ПФУ звіт за 2006 рік, у якому задекларував дохід у сумі 3985,00 грн., нарахував та сплатив внески у сумі 1267,23 грн., та звіт за 2007 рік у якому задекларував дохід у сумі 5280,00 грн., нарахував та сплатив внески у сумі 1752, 96 грн.
Відповідно до п.4 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - IV від 09.07.2003 року (зі змінами та доповненнями) загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Пунктом 1 частини 7 ст. 19 вказаного Закону встановлено, що особи, які забезпечують себе працею самостійно, нараховують страхові внески на суми доходу, отримані від відповідної діяльності, які оподатковуються податком з доходів фізичних осіб.
Суд першої інстанції, посилаючись на вимоги Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 - IV від 22.05.2003 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - IV від 09.07.2003 року прийшов до висновку, що сума доходу, отриманого від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності є заробітною платою адвоката, оскільки у розумінні ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» № 2887-ХП від 19.12.1992 року (зі змінами та доповненнями) заробітною платою адвоката є оплата наданих адвокатом послуг на підставі угод між адвокатом та фізичними чи юридичними особами.
Також суд першої інстанції вважав необхідним застосування вимог ст. п.4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року, відповідно з якими ,у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Крім вищезазначених обґрунтувань судового рішення судом першої інстанції, судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий прибуток з громадян» №13-92 (яка є чинною) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Частиною 4 статті 14 цього ж Декрету ( яка є чинною на теперішній час) визначено, що громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період). Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року. У разі припинення існування джерела доходу протягом року сума одержаних доходів включається до складу декларації за наслідками такого календарного року, яка подається податковому органу у строки, визначені законом. Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15-денний строк з дня одержання декларації.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, відповідач не довів правомірність своїх дій, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, спір вирішено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 травня 2008р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Донецька незаконними, скасування податкових повідомлень від 15.02.2008 р. № 000353173/0 , від 13.02.2008р. № 00000517330/0 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий
Судді: