КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13759/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" до Київської регіональної митниці про скасування рішення № 100190000/2012/710812/2 від 29.03.2012 року, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про скасування рішення № 100190000/2012/710812/2 від 29.03.2012 року, зобов'язання вчинити дії, в якому просив скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 29.03.2012 року № 100190000/2012/710812/2, зобов'язати Київську регіональну митницю визначити митну вартість товару за методом 1 згідно положеннями ст. 267 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме в розмірі 3470,00 (доларів США) за тонну каучукового натурального латексу під вулканізованої марки LA Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума» задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київгума» під час митного оформлення товару (каучукового натурального латексу підвулканізованої марки) не було надано митному органу усіх документів, запитуваних митним органом, а саме: прас - лист фірми виробника, відповідної бухгалтерської документації (оплати за попередні поставки, податкові накладні), експертний висновок щодо вартісних характеристик товару.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, між ТОВ «Київгума» (Покупець) та Компанією «Trade-STOMIL» (м. Лодзь, Польща) (Продавець) укладено Контракт №031/09-11 від 16.09.2011 року.

На виконання Контракту №031/09-11 від 16.09.2011 року між ТОВ «Київгума» та Компанією «Trade-STOMIL» укладено Угоду №3 від 14.12.2012 pоку на поставку 16 тон каучукового натурального латексу підвулканізованої марки LА Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія для власного виробництва.

Відповідно до пункту 2 Угоди №3 від 14.03.2012 року ціна на Товар, із врахуванням умов поставки DAP - Київ, Україна (INCOTERMS 2010) автомобільним транспортом, за згодою сторін складає 3 470,00 доларів США за тону Товару.

З метою здійснення митного оформлення товару «Каучуковий натуральний латекс підвулканізований Revultex LA, торговельна марка "Revultex", виробництва "Revertex", країна виробництва Малайзія» ТОВ «Київгума» 29.03.2012 року до митного поста «Київ - центральний» Київської регіональної митниці подало вантажну митну декларацію № 100190000/2012/371426 із визначенням митної вартості товару за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 3,47 USD/кг.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару, посадовими особами Київської регіональної митниці здійснено співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація по яким міститься у ціновій базі даних ЄАІС ДМСУ.

Митна вартість була заявлена декларантом за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції) шляхом подання декларації митної вартості форми 1 та становила 3,47 USD/кг.

Згідно наявної у митному органі інформації, митна вартість товару каучуковий натуральний латекс УКТЗЕД 4001100000, країна походження Малайзія було здійснено митне оформлення за ціною 4,4 USD/кг, тобто, вартість заявленого до митного оформлення товару менша від рівня митної вартості подібних товарів того ж самого виробника з країною походження.

З урахуванням вищевказаного, посадовою особою відділу контролю митної вартості 29.03.2012 року при перевірці митних декларацій був зазначений перелік необхідних додаткових документів, а саме:

- прайс - лист виробника;

- відповідна бухгалтерська документація (оплата попередніх поставок, податкові накладні);

- експертне заключення щодо вартісних характеристик товару.

З вищезазначеним переліком 29.03.2012 року представника ТОВ «Київгума» Друзенко С.М. ознайомлено під підпис.

Оскільки представником ТОВ «Київгума» на деклараціях митної вартості 29.03.2012 року зроблено запис «документи надати не має можливості. Процедуру консультації проведено» митний орган прийняв рішення про неможливість прийняття методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Митним органом здійснено коригування митної вартості товару на підставі наявних у нього відомостей на рівні 4,4 USD/кг та винесено рішення про визначення митної вартості від 29.03.2012 року № 100190000/2012/710812/2.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач 14.05.2012 року подав до Київської регіональної митниці ВМД №100190000/2012/371592 та заяву випуску Товару під гарантії позивача.

Відповідачем листом №14/2-11/19427 від 06.07.2012 року відмовлено у застосуванні заявленої позивачем митної вартості на рівні 3 470,00доларів США та, відповідно, у скасуванні спірного рішення про визначення митної вартості № 00190000/2012/710812/2 від 29.03.2012 року.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до статті 49 Митного Кодексу України (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного Кодексу України).

Згідно із статтею 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 ст.54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У силу вимог пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю за правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до підпунктів 1.2, 1.9, 1.11 пункту 1 розділу 2 Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Порядок), контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів здійснюється шляхом:

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

- перевірки наявності необхідних для підтвердження митної вартості документів, визначених Порядком декларування.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу вимог частини 3 статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі потреби в наданні додаткових документів посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, у графі "Для відміток митного органу" ДМВ (або у випадках, коли вона не подавалась - на зворотному боці Інформаційного аркуша митного контролю товарів за ВМД /додаток 1 до Порядку оформлення/ або на звороті запиту /додаток 3 до Порядку оформлення/) робить запис про необхідність подання додаткових документів відповідно до пункту 11 Порядку декларування, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис.

Окрім того, згідно пункту 4 вказаного Порядку, у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У свою чергу, якщо митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу, чи з порушенням інших вимог Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті такої митної декларації (частина 11 статті 264 Митного кодексу України).

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Правову позицію з даного питання було викладено в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року та 11.09.2012 року, зокрема в останніх було зазначено: «за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку №1766, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості»;

- ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обгрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Суд залишив в силі рішення нижчестоящих судів, яким позовні вимоги задоволені, в тому числі про стягнення з Державного бюджету податку на додану вартість.

Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем (декларантом) під час митного контролю й митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон було надано митному органу усі необхідні документи, разом з тим, відповідач прийшов до висновку про заниження митної вартості імпортованої продукції, а тому зобов'язав декларанта надати наступні документи:

1) прас - лист фірми виробника;

2) відповідну бухгалтерську документацію (оплата за попередні поставки, податкові накладні);

3) експертний висновок щодо вартісних характеристик товару.

З матеріалів справи вбачається, що декларантом 17.04.2012 року було надано експертний висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза», проте посадовими особами відповідача даний висновок було лише взято «до відома».

Щодо необхідності надати прас - лист фірми виробника та відповідну бухгалтерську документацію, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Наказу від 19 жовтня 2010 року N 1242 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару можуть бути витребувані митними органами при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, сторонами яких є підприємства-посередники, що представляють інтереси виробників товарів або власника торгової марки товару (торгові дома, представництва тощо).

Натомість відповідачем не жодного разу не було зазначено чи доведено пов'язаності сторін контракту, а тому є незрозумілим підстави витребовування саме цього документу.

Також колегія суддів звертає увагу на той факт, що відповідно до зазначеного вище Наказу посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 268, 269 Кодексу з обов'язковим зазначення номера та дати вантажної митної декларації, яка була взята за основу визначення вартості, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови тощо.

Разом з тим, вимог даного нормативно - правового акту виконано не було.

Також посадовими особами відповідача обґрунтовано не зазначено, які саме документи, подані декларантом містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проаналізувавши усі наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгума" повністю підтверджено заявлену митну вартість товару, разом з тим відповідачем, всупереч положенням ч.2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності винесення свого рішення.

Щодо вимог позивача про необхідність зобов'язати Київську регіональної митницю визначити митну вартість товару за методом 1 згідно положеннями ст. 267 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а саме в розмірі 3470,00 (доларів США) за тонну каучукового натурального латексу під вулканізованої марки LA Revultex, код УКТЗЕД 4001100000, виробник Revertex (Malaysia) SDN BHD країна виробництва - Малайзія, колегія суддів зазначає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню з огляду наступне.

Скасовуючи рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 29.03.2012 року № 100190000/2012/710812/2 колегія суддів визнає протиправність даного рішення, та, відповідно, неправомірність застосування митним органом шостого (резервного) методу. Окрім того, колегією суддів було встановлено факт правильного визначення позивачем (декларантом) митної вартості товару за 1-м методом. З урахуванням вищевказаного, колегія суддів вважає, що зобов'язання митного органу визначити митну вартість товару за методом 1 згідно положеннями ст. 267 Митного кодексу України є зайвим.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2012 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" задовольнити частково.

Скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 29.03.2012 року № 100190000/2012/710812/2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М