Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-6290/06 Головуючий в І інстанції Бондарьова Г.М.
Категорія 19 Доповідач Дерев'янко О.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Гайдук В.І.
суддів Дерев'янко О.Г., Поплавсъкого В.Ю.
при секретарі Білоконь Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську
на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2006 року
за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Першотравенську про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 70000 грн. посилаючись на те, що вона тривалий час працювала на підприємствах вугільної промисловості, де отримала травму. Висновком МСЕК від 04 червня 2003 року їй встановлено 60% втрати стійкої професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково (а.с.И). Відповідач не сплачує компенсацію моральної шкоди, тому позивач просив суд стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 70000 грн.
Рішенням Першотравенського міського суду від 11 серпня 2006 року позов було задоволено частково і стягнено з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 45000 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати рішення суду та відмовити позивачці у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення зміні з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачка тривалий час працювала на підприємствах вугільної промисловості, де отримала травму.
Згідно довідки МСЕК від 04 червня 2003 року ОСОБА_1. встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 60% та третю групу інвалідності безстроково.
Відповідно до п.З розділу XI Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (набрав чинності з 01 квітня 2001 року), встановлено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків, також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Відповідно до п.11 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 р. №472 (із змінами та доповненнями) та ст.12 Закону України "Про охорону праці" (в редакції 1992 р.) передбачалось відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи, що до теперішнього часу ОСОБА_1 з позовом про стягнення моральної шкоди не зверталась, позивачка отримала ушкодження здоров'я працюючи на підприємствах вугільної промисловості (в одній із небезпечних галузей господарства), страждання мають місце і на даний час, про що свідчить довідка МСЕК, тому виходаща-з.-принципу верховенства права людини та ч.2 ст.З Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про те, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону, колегія вважає за необхідне визнати право позивача на відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням всіх обставин справи, підстав та часу виникнення права на відшкодування моральної шкоди у позивачки, стану її здоров'я, проценту втрати працездатності, колегія суддів вважає, що стягнута моральна шкода у розмірі 45000 грн. підлягає зменшенню до 20000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду від 11 серпня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 20000 грн. В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.