Справа № 221/4226/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Шидловського О.В.,

при секретарі Антоновій К.Є.,

з участю:

прокурора Хоменка П.Л.,

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Самбір, Львівської області, українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого письменником національної спілки письменників України - Вінницька обласна організація, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів ст.ст. 365ч.3, 366ч.2, 212ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що працюючи на посаді голови правління закритого акціонерного товариства по агропромисловому будівництву «Вінницярайміжколгоспбуд» (призначений на посаду згідно протоколу №2 розширеного засідання Спостережної Ради і правління ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» від 28.11.2000 року), тобто, являючись згідно Статуту даного підприємства службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі функції, в період з 28 листопада 2000 року по 2001 рік, перевищивши свої службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, в порушення п. 8.2.2.Статуту „ До компетенції вищого органу товариства загальних зборів належать: затвердження договорів (угод), укладених в сумі, що перевищує 30 % статутного фонду Товариства (статутний фонд складав 28790 грн.)", шляхом службового підроблення реалізував майно товариства, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, які спричинили тяжкі наслідки на суму 135871 грн.

1.Так, ОСОБА_2, в жовтні-листопаді 2000 року, ще не маючи ніякого відношення до ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" з корисливих спонукань та в особистих інтересах, отримавши згоду від голови правління ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_4 про клопотання з його сторони перед акціонерами товариства щодо обрання ОСОБА_2 на посаду голови правління на загальних звітно-виборних зборах, які мали відбутися 28 листопада 2000 року, почав збирати, по запитах ОСОБА_4, пакет документів на належний ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" - Вороновицький цегельний завод: технічний паспорт, свідоцтво на право власності, проведення експертної оцінки, згоду податкової інспекції на реалізацію, так як дане майно, в числі іншого, знаходилося в податковій заставі, з метою в подальшому, являючись вже керівником даного підприємства, оформити продаж цегельного заводу на ім'я своєї матері, ОСОБА_5

28 листопада 2000 року, ОСОБА_2 будучи обраним на загальних зборах акціонерів ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" головою правління, являючись згідно Статуту даного підприємства службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі функції, перевищивши свої службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, без розгляду на зборах питання щодо реалізації цегельного заводу для погашення заборгованості перед бюджетом, порушивши п. 8.2.2.Статуту „ До компетенції вищого органу Товариства - загальних зборів належать: затвердження договорів (угод), укладених в сумі, що перевищує 30% статутного фонду Товариства ( статутний фонд складав 28790 грн. )" в цей же день, 28 листопада 2000 року, шляхом службового підроблення, надавши до Вінницької товарної універсальної біржі, особисто ОСОБА_2 складений та завірений печаткою завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів від 28 листопада 2000 року щодо реалізації цегельного заводу, згідно біржового контракту №1216 від 28.11.2000 року, продав нерухоме майно ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" - цілісний майновий комплекс Вороновицький цегельний завод, своїй матері, ОСОБА_5, заподіявши своїми діями істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, що спричинили тяжкі наслідки на суму 70 471 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 працюючи головою правління ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд", являючись згідно Статуту даного підприємства службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі функції, 27 лютого 2001 року , перевищивши свої службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, явно вийшовши за межі наданих йому прав і повноважень, порушивши п. 8.2.2.Статуту „ До компетенції вищого органу Товариства - загальних зборів належать: затвердження договорів (угод) , укладених в сумі, що перевищує 30 % статутного фонду Товариства ( статутний фонд складав 28790 грн. )", шляхом службового підроблення, надавши до Вінницької товарної універсальної біржі, завірений ОСОБА_2 завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів від 28 листопада 2000 року щодо реалізації ОСОБА_2 та ОСОБА_6 нерухомого майна ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд", згідно біржового контракту №300 від 27.02.2001 року, в свою користь придбав нерухоме майно ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" - частину столярного цеху (літ. Д), частину пилорами (літ. Ж), гараж (літ. К), механічну майстерню (літ. Л), естакаду (літ. М), автогараж (літ. А), автозаправку (літ. В) на суму 30550 грн., а згідно біржового контракту №301 від 27.02.2001 року продав орендатору, з правом викупу, ОСОБА_6 нерухоме майно ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" - частину столярного цеху (літ. Д), частину пилорами (літ. Ж) на суму 8550 грн., заподіявши своїми діями істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, що спричинили тяжкі наслідки на суму (30550 +8550) = 39100 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 працюючи головою правління ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд", являючись згідно Статуту даного підприємства службовою особою, що виконує організаційно-розпорядчі функції, 19 жовтня 2001 року, перевищивши свої службові повноваження, умисно, з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб, явно вийшовши за межі наданих йому прав і повноважень, порушивши п. 8.2.2.Статуту «До компетенції вищого органу Товариства - загальних зборів належать: затвердження договорів (угод), укладених в сумі, що перевищує 30% статутного фонду Товариства ( статутний фонд складав 28790 грн. )", шляхом службового підроблення, надавши до Вінницької товарної універсальної біржі, завірений ОСОБА_2 завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів від 28 листопада 2000 року щодо реалізації нерухомого майна ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд", згідно біржового контракту №1070 від 19.10. 2001 року, на користь свого родича, ОСОБА_7 продав нерухоме майно ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" - приміщення медпункту (літ. Б) №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, приміщення складу (літ. І) №1, №2, №3, №15, №16, склад (літ. З), адмінбудинок (літ. Г), будівля сушки (літ. Е), вбиральня (літ. О), на суму 20000 грн., а згідно біржового контракту №1069 від 19.10.2001 року продав ОСОБА_8 нерухоме майно ЗАТ „Вінницярайміжколгоспбуд" - приміщення медпункту (літ. Б) №1, №2, №12, №13, №14, приміщення складу (літ. І) №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14 ) на суму 6300 грн., заподіявши своїми діями істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, що спричинили тяжкі наслідки на суму (20000 +6300) = 26300 грн.

Всього ОСОБА_2 за вказаний період часу заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, що спричинили тяжкі наслідки на суму (70471 + 39100 + 26300) = 135871 грн., які в 7992 раз (135871 /17) перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 365 ч. 3 КК України, перевищення службових повноважень, тобто умисне з корисливих мотивів, в особистих інтересах та в інтересах третіх осіб вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

Крім того, цими своїми діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 366 ч. 2 КК України, службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видача завідомо неправдивих документів, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

Крім того, ОСОБА_2 працюючи головою правління закритого акціонерного товариства по агропромисловому будівництву "Вінницярайміжколгоспбуд" (призначений на посаду згідно протоколу №2 розширеного засідання Спостережної Ради і правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" від 28.11.2000 року), тобто являючись згідно з Статутом ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" службовою особою, що виконує організаційно - розпорядчі функції, на яку згідно з ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року та Порядку " Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання" (затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 року № 250/2054) покладена відповідальність за правильність обчислення і своєчасність сплати податків, за організацію бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, подання податкових декларацій, розрахунків, платіжних доручень та документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, на протязі періоду з 01.01.2001 року по 15.04.2002 року, з метою покращення фінансового стану підприємства, шляхом приховування об'єктів оподаткування та службового підроблення, умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 26 702,9 гривень, а також в червні і жовтні 2001 року зловживаючи службовим становищем реалізував майно, яке перебувало у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу.

1. Так, після звільнення головного бухгалтера ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» голова правління ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» ОСОБА_2 на протязі 2001-2002 років являвся одноособовою службовою особою підприємства, на яку покладалась відповідальність за господарсько-фінансову діяльність підприємства, нарахування та сплату податків.

ОСОБА_2 мав вищу освіту та був обізнаний в порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, так як крім займаної посади, раніше мав досвід роботи приватним підприємцем - платником податку на додану вартість, являвся керівником ТОВ ВКФ «Уніта», а також за дорученням його матері ОСОБА_5 складав та подавав податкову звітність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5

В 2001-2002 роках ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» проводило реалізацію основних засобів підприємства - нерухомість та транспортні засоби, при цьому, з метою ухилення від сплати податків, ОСОБА_2 взагалі не вів бухгалтерського та податкового обліку, так зокрема в книгу обліку продажу товарів за 2001-2002 року не вніс жодного запису, по касі підприємства не оприбутковував готівкові кошти, отримані ним від реалізації товарів, що підтверджено показами покупців та відсутністю записів за 2001-2002 року в касовій книзі підприємства, не подав до податкової інспекції податкових декларацій та розрахунків по сплаті земельного податку та податку з власників транспортних засобів, або подав за деякі звітні періоди податкові декларації з нульовими показниками податкових зобов'язань, не зважаючи на проведення реалізації товарів.

ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся Вінницькою МДПІ про порушення податкового законодавства в зв'язку з неподанням податкових декларацій, і неодноразово за не подання та порушення строків подання податкових декларацій Вінницькою МДПІ до нього застосовувались штрафні та фінансові санкції, проте ОСОБА_2 ігнорував законні вимоги та продовжував не подавати податкову звітність.

Так за період з 01.07.2000 року по 01.01.2002 року ОСОБА_2 не подав до податкової інспекції податкові декларації ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, грудень 2001 року та за січень, лютий, березень 2002 року, а деклараціями за інші місяці прозвітував про відсутність діяльності підприємства.

В порушення пп.. 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 при здійсненні продажу товарів не відображав його в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Так, згідно біржового контракту №300 від 27.02.2001р., укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" в особі керівника ОСОБА_2 реалізувало фізичній особі - ОСОБА_2 основні засоби - споруди підприємства на загальну суму 30550 грн. в тому числі податок на додану вартість складав 5091,67 грн..

При реалізації даного майна голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2, знаючи, що майно підприємства перебуває у податковій заставі і для його реалізації потрібно письмову згоду податкового органу, звернувся до Вінницької МДПІ з листом вх. №228 від 10.02.2001 року з проханням надати письмовий дозвіл на реалізацію будівель та споруд, на що ним було отримано від Вінницької МДПІ згоду №10 від 10.02.2001 року.

Як службова особа ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 особисто уклав та підписав договір доручення №22/2 від 22.02.2001 року з підприємством "Професіонал" на реалізацію через Вінницьку товарну універсальну біржу будівель і споруд ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд". Для здійснення продажу ОСОБА_2 особисто надав витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" від 28.11.2000 року.

Таким чином, ОСОБА_2 як службова особа ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" особисто здійснив ряд дій з метою реалізації будівель підприємства, і в той же час сам особисто як фізична особа виступив покупцем даних будівель і споруд, і як покупець особисто підписав біржовий контракт №300 від 27.02.2001 року.

Ціна реалізації будівель і споруд включала в себе податок на додану вартість, що чітко зазначено у висновку експерта про вартість об'єкта експертної оцінки та в біржовому контракті купівлі-продажу нерухомості №300 від 27.02.2001 року.

Таким чином ОСОБА_2 достовірно знав про сам факт реалізації будівель і споруд ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", а також достовірно знав, що в ціну реалізації, в тому числі, було включено податок на додану вартість, який необхідно було задекларувати та сплатити до бюджету. Проте ОСОБА_2 з метою приховування об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податку, умисно не відобразив реалізацію будівель і споруд по книзі обліку продажу товарів підприємства та подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2001 року, в якій вказав нульові податкові зобов'язання, тобто приховав факт реалізації будівель.

Також, згідно біржового контракту №301 від 27.02.2001р., укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, товариством було реалізовано основні засоби - будівлі та споруди на загальну суму 8550,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1425,00 грн.

З метою реалізації будівель та споруд голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 особисто здійснив ряд дій, зокрема отримав у Вінницькій МДПІ дозвіл на реалізацію майна, яке знаходилось у податковій заставі, уклав договір доручення № 22/2 від 22.02.2001 року на реалізацію будівель і споруд, надав витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" від 28.11.2000 року.

Ціна реалізації будівель і споруд включала в себе податок на додану вартість, що зазначено у висновку експерта про вартість об'єкта експертної оцінки та в біржовому контракті купівлі-продажу нерухомості №301 від 27.02.2001 року.

Таким чином ОСОБА_2 достовірно знав про сам факт реалізації будівель і споруд ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", а також достовірно знав, що в ціну реалізації в тому числі було включено податок на додану вартість, який необхідно було сплатити до бюджету. Проте ОСОБА_2 з метою приховування об'єкту оподаткування та ухилення від сплати податку, умисно не відобразив реалізацію будівель і споруд по книзі обліку продажу товарів підприємства та подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2001 року, в якій вказав нульові податкові зобов'язання, тобто приховав факт реалізації будівель.

Отже, податковий кредит ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" в лютому 2001 року склав нуль гривень, податкові зобов'язання склали 6516,67 гривень, і відповідно чисті податкові зобов'язання склали 6516,67 гривень, таким чином, в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 ухилився від сплати податку на додану вартість за лютий 2001 року на 6516,67 грн. (5091,67+1425,00).

Згідно Акту опису та арешту від 23.11.2000 року відділом державної виконавчої служби Староміського районного управління юстиції було описано рухоме майно ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд". 10.01.2001 року відділ державної виконавчої служби Староміського районного управління юстиції заключив договір про продаж транспортних засобів, на які звернено стягнення, з Вінницькою філією спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" Міністерства юстиції України, на продаж автомобіля марки КАМАЗ 53213 КС 3575А (1990 року випуску, двигун НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2), який належав ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд". Згідно договору купівлі-продажу №2-к від 1 лютого 2001 року Вінницька філія СДП "Укрспецюст" реалізувала автомобіль КАМАЗ 53213 КС 3575А товариству з обмеженою відповідальністю "Полімпекс", згідно видаткової накладної №СЮ-0000210 від 14.02.2001р. та податкової накладної № 48 від 14.02.2001р. по ціні 9270 гривень в т.ч. ПДВ - 1545 гривень.

Рекомендованим листом від 05.03.2001р. за №19 Вінницька філія спеціалізованого підприємства "Укрспецюст" повідомила ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" (лист отримано в товаристві 7.03.2001р., згідно повідомлення про вручення №547,) про реалізацію майна товариства - автомобіля КАМАЗ 53213 КС 3575А та направила вимогу про виписку податкової накладної на загальну вартість майна - 7879,50 грн., в т.ч. ПДВ - 1313,25 грн., згідно Порядку оподаткування податком на додану вартість при реалізації арештованого майна, викладеного в листі ДПАУ №1961/6/16-1220-26 від 14.04.2000 р.

Згідно ст. 3 п. 3.1 пп. 3.1.1. Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 -ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів, а ст. 1 п. 1.4 вказаного Закону передбачено, що продаж товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

При здійсненні продажу автомобіля "КаМаЗ" відбувся перехід права власності на останній від ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" до ТОВ "Полімпекс" за компенсацію, перехід права власності підтверджений документально та реєстраційними даними МРЕВ.

ОСОБА_2 був зобов'язаний зняти з балансу ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" вказаний автомобіль та відобразити операцію з продажу по податковому обліку підприємства на підставі документів отриманих від Вінницької філії спеціалізованого підприємства "Укрспецюст".

Голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 достовірно знав про факт реалізації автомобіля, проте з метою приховування об'єкту оподаткування, не виписав податкової накладної на реалізацію автомобіля КАМАЗ 53213 КС 3575А, не включив її до книги обліку продажу товарів, та подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2001 року, в якій не вказав податкових зобов'язань по реалізації даного автомобіля.

Отже, податковий кредит ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" в березні 2001 року склав нуль гривень, податкові зобов'язання склали 1313,25 гривень, і чисті податкові зобов'язання становили 1313,25 гривень, Таким чином, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 в порушення п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ухилився від сплати податку на додану вартість за березень 2001 року в сумі 1313,25 грн.

В червні 2001 року ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" в особі голови правління - ОСОБА_2 реалізувало ОСОБА_5:

- згідно довідки-рахунку серії МОЛ №155983 від 06.06.2001 року автомобіль ЗІЛ-ММЗ - 4502 державний номерний знак НОМЕР_3 на загальну суму 1350 грн. в тому числі податок на додану вартість 225 грн. При цьому, ОСОБА_2 виписав податкову накладну №14.1 від 06.06.2001 року;

- згідно довідки-рахунку серії МОЛ №155981 від 06.06.2001 року автомобіль ГАЗ-5312 ТС - 3966 державний номерний знак НОМЕР_4 на загальну суму 1227 грн. в тому числі податок на додану вартість 204,50 грн. При цьому ОСОБА_2, виписав податкову накладну №14.2 від 06.06.2001 року;

- згідно довідки-рахунку серії МОЛ №155980 від 06.06.2001 року причіп ГКБ - 819 державний номерний знак НОМЕР_5 на загальну суму 336 грн. в тому числі податок на додану вартість 56 грн. При цьому, ОСОБА_2 виписав податкову накладну №14.3 від 06.06.2001 року;

- згідно довідки-рахунку серії МОЛ №155982 від 06.06.2001 року автомобіль КАМАЗ - 5511 державний номерний знак НОМЕР_6 на загальну суму 5100 грн. в тому числі податок на додану вартість 850 грн. При цьому, ОСОБА_2 виписав податкову накладну №14.4 від 06.06.2001 року.

З метою реалізації транспортних засобів матері ОСОБА_2 ОСОБА_5 голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 особисто звернувся з заявами до торгуючої організації та уклав договора про надання платних послуг від 6.06.2001 року з ТОВ АПК "Поділляагроінвест" та виписав і надав в ТОВ АПК "Поділляагроінвест" податкові накладні за №№14.1, 14.2, 14.3, 14.4 від 06.06.2001 року.

Проте, з метою приховування об'єктів оподаткування не включив вказані податкові накладні до книги обліку продажу товарів, не отримав письмового дозволу Вінницької МДПІ на реалізацію цих транспортних засобів, які знаходились у податковій заставі, а також не відобразив по касовій книзі підприємства отримані готівкові кошти від реалізації транспортних засобів. Достовірно знаючи про факти реалізації транспортних засобів ОСОБА_10 не відобразив продажу по податковому та бухгалтерському обліку підприємства, не подав до податкової інспекції податкову декларацію по податку на додану вартість за червень 2001 року та не задекларував податок на додану вартість з реалізації вказаних транспортних засобів, і при проведенні документальної перевірки податковим органом приховав факти реалізації транспортних засобів ОСОБА_5.

Податковий кредит ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за червень 2001 року мав нульове значення, податкові зобов'язання склали 1335,5 гривень, і відповідно чисті податкові зобов'язання становили 1335,5 гривень. Таким чином, ОСОБА_2 в порушення пп 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) умисно ухилився від сплати податку на додану вартість за червень 2001 року на загальну суму 1335,5 гривень (225,00+204,50+56,00+850,00).

Згідно біржового контракту №1069 від 19.10.2001р., укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", в особі голови правління ОСОБА_2, було реалізовано основні засоби - споруди на загальну суму 6300,00 грн. в тому числі податок на додану вартість 1050,00 грн.

Голова правління ОСОБА_2 достовірно знав про факт реалізації споруд та необхідність сплати податку на додану вартість, так як він особисто замовляв експертну оцінку їх вартості, укладав договір доручення з брокером № 4001 від 17.10.2001 року, підписував біржовий контракт, в якому зазначалось, що продаж здійснено за 6300 грн., в тому числі, податок на додану вартість складав 1050 грн.

Проте, ОСОБА_2 з метою приховування об'єктів оподаткування не включив реалізації до книги обліку продажу товарів, не відобразив надходження готівкових коштів від продажу будівель по касовій книзі підприємства та подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2001 року, в якій не вказав податкових зобов'язань по реалізації будівель.

Також, згідно біржового контракту №1070 від 19.10.2001р., укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" в особі голови правління ОСОБА_2 було реалізовано основні засоби - споруди на загальну вартість 20000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3333,33 грн.

Голова правління ОСОБА_2 достовірно знав про факт реалізації споруд та необхідність сплати податку на додану вартість. Він особисто замовляв їх експертну оцінку вартості, укладав договір доручення з брокером № 4001 від 17.10.2001 року підписував біржовий контракт, в якому зазначалось, що продаж здійснено за 20000 грн., в тому числі, податок на додану вартість 3333,33 грн., а також експертна оцінка була проведена включно з податком на додану вартість, що підтверджено висновком експерта про вартість об'єкта експертної оцінки. Проте, ОСОБА_2 не відобразив реалізацію будівель в книзі обліку продажу товарів, не відобразив надходження готівкових коштів від продажу будівель по касовій книзі підприємства, а також подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2001 року, в якій не вказав податкових зобов'язань по реалізації будівель підприємства.

Податковий кредит ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за жовтень 2001 року мав нульове значення, податкові зобов'язання склали 4383,33 гривень, і відповідно чисті податкові зобов'язання становили 4383,33 гривень. Таким чином, ОСОБА_2 в порушення пп 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) ухилився від сплати податку на додану вартість за жовтень 2001 року на 4383,33 грн. (3333,33+1050,00).

Отже, в лютому, березні, червні, жовтні 2001 року голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 в порушення пп 3.1.1 п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі - 13548,75 грн.(лютий - 6516,67 грн., березень - 1313,25 грн., червень - 1335,50 грн., жовтень - 4383,33 грн.).

Також, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 був обізнаний в тому, що за підприємством зареєстровані транспортні засоби, так як він особисто здійснював реалізацію частини цих транспортних в 2001 році, знав також, що державною виконавчою службою на виконання рішень суду в 2001 році були описані та реалізовувались транспортні засоби ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", також при звільненні головного бухгалтера підприємства в кінці 2000 року вона передала ОСОБА_2 відомості про наявність зареєстрованих за підприємством транспортних засобів та податкову звітність за попередні періоди по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, крім цього, реєстрація транспортних засобів ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" значились за даними ОРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області та за даними Інспекції державного технічного нагляду по Вінницькому району. Статтею 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №75/97-ВР від 18.02.1997 року передбачено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є установи та організації, які є юридичними особами, і які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби .

ОСОБА_2 знав, що в Україні згідно з чинним законодавством за ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" зареєстровані власні транспортні засоби, які являються об'єктами оподаткування, проте в порушення ст. 6 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №75/97-ВР від 18.02.1997 року, він не подав до державної податкової інспекції розрахунків податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2001-2002 роки та не сплатив податку.

В результаті чого голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 умисно ухилився від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2001 рік та І-й квартал 2002 року на загальну суму 7094,88 гривень. (в тому числі за 2001 рік - 6152 гривень, за І-й квартал 2002 року - 942,88 гривень.). Також, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 був обізнаний в тому, що за підприємством закріплена земля, так як при звільненні головного бухгалтера підприємства в кінці 2000 року вона передала ОСОБА_2 відомості про наявність у користуванні ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" земельних ділянок та податкову звітність по сплаті підприємством у попередніх періодах податку за землю, крім цього, ОСОБА_2 як голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" здійснював продаж споруд підприємства, в документації яких вказувались ділянки землі на яких вони розташовані, і ОСОБА_2 як фізична особа купував споруди ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", а також наявність земельної ділянки у користуванні ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" значилась згідно земельно-облікових даних по Лука-Мелешківській сільській раді та за даними Вінницького районного відділу земельних ресурсів.

Не зважаючи на це, в порушення вимог ст. 2, ст. 14 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" №378/96-ВР від 19.09.1996 року ОСОБА_2 не подав до державної податкової інспекції розрахунків земельного податку за 2001-2002 роки та не сплатив податку. В результаті чого умисно ухилився від сплати земельного податку за 2001 рік та І-й квартал 2002 року на загальну суму 6059,27 гривень (в тому числі за 2001 рік - 4638,96 гривень та І-й квартал 2002 року - 1420,31 гривень).

Таким чином, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 з метою покращення фінансового стану підприємства, шляхом приховування об'єктів оподаткування, умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 26702,9 гривень (в тому числі податку на додану вартість в сумі 13548,75 грн., податку з власників транспортних засобів та самохідних машин і механізмів в сумі 7094,88 грн., земельного податку в сумі 6059,27 грн.), яка в 1570 /26702,9: 17/ разів перевищує встановлений законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тобто, ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 212 КК України - умисне ухилення від сплати податків, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах.

4. Крім цього, з метою приховування об'єктів оподаткування та не сплати податків, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Так, в лютому 2001 року згідно біржового контракту №300 від 27.02.2001 року, укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, Закритим акціонерним товариством "Вінницярайміжколгоспбуд" було реалізовано фізичній особі - ОСОБА_2 основні засоби - споруди підприємства на загальну суму 30550 гривень, в тому числі податок на додану вартість склав 5091,67 гривень. Ціна реалізації майна включала в себе податок на додану вартість, що було вказано у висновку експерта про вартість об'єкта експертної оцінки та в біржовому контракті купівлі-продажу нерухомості, який ОСОБА_2 особисто уклав та підписав.

Також, згідно біржового контракту №301 від 27.02.2001 року, укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, Закритим акціонерним товариством "Вінницярайміжколгоспбуд" було реалізовано ОСОБА_6 основні засоби - споруди на загальну суму 8550 гривень, в тому числі податок на додану вартість склав 1425 гривень. Загальна ціна реалізації майна включала в себе податок на додану вартість, що було чітко вказано у висновку експерта про вартість об'єкта експертної оцінки та в біржовому контракті купівлі-продажу нерухомості.

Таким чином, податкові зобов'язання ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за лютий 2001 року склали 6516, 67 гривень, а податковий кредит мав нульове значення, так як товариством не здійснювались операції з придбання товарів, тобто до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду підлягало 6516, 67 гривень податку на додану вартість.

Проте, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 достовірно знаючи про факти реалізації споруд по біржових контрактах № 300 та № 301 від 27.02.2001 року та необхідність сплати податку на додану вартість з вказаних операцій, склав та подав до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за лютий 2001 року вх. № 3436 від 14.03.2001 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, а саме, вказав нульові значення у розділі І "Податкові зобов'язання" та вказав нульові значення у розділі ІІІ "Розрахунки з бюджетом за звітний період", в результаті чого ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 6516, 67 гривень.

В березні 2001 року, в зв'язку з наявністю виконавчих проваджень, відділом державної виконавчої служби Староміського районного управління юстиції було описано рухоме майно ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" актом опису та арешту від 23.11.2000 року. В подальшому, 10.01.2001 року відділ державної виконавчої служби Староміського управління юстиції уклав договір з Вінницькою філією спеціалізованого державного підприємства "Укрспец'юст" Міністерства юстиції України про продаж транспортних засобів ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", на які звернено стягнення, а саме, автомобіля марки КАМАЗ 53213 КС 3575А (1990 року випуску, двигун НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2). Згідно договору купівлі-продажу №2-к від 1 лютого 2001 року Вінницька філія СДП "Укрспецюст" реалізувала автомобіль КАМАЗ 53213 КС 3575А товариству з обмеженою відповідальністю "Полімпекс", по видатковій накладній № СЮ-0000210 від 14.02.2001 року по ціні 9270 гривень в тому числі податок на додану вартість склав 1545 гривень (податкова накладна №48 від 14.02.2001р.).

Рекомендованим листом від 05.03.2001 року за №19 Вінницька філія спеціалізованого підприємства "Укрспецюст" повідомила ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" (лист отримано в товаристві 7.03.2001 року, згідно повідомлення про вручення №547) про реалізацію майна товариства - автомобіля КАМАЗ 53213 КС 3575А та згідно Порядку оподаткування податком на додану вартість при реалізації арештованого майна, викладеного в листі ДПАУ №1961/6/16-1220-26 від 14.04.2000 року, направила товариству вимогу про виписку податкової накладної на загальну вартість майна в сумі 7879,50 гривень, в тому числі податок на додану вартість в сумі 1313,25 гривень.

Таким чином, податкові зобов'язання ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за березень 2001 року склали 1313,25 гривень, а податковий кредит мав нульове значення, так як товариством не здійснювались операції з придбання товарів, тобто до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду підлягало 1313,25 гривень податку на додану вартість.

Проте, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 достовірно знаючи про факт реалізації автомобіля та необхідність сплати податку на додану вартість з вказаної операції, склав та подав до Вінницької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за березень 2001 року вх. № 7699 від 17.05.2001 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, а саме, вказав нульові значення у розділі І "Податкові зобов'язання" та вказав нульові значення у розділі ІІІ "Розрахунки з бюджетом за звітний період", в результаті чого ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 1313,25 гривень.

В жовтні 2001 року згідно біржового контракту №1069 від 19.10.2001року, укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд", в особі голови правління ОСОБА_2, було реалізовано ОСОБА_8 основні засоби - споруди на загальну суму 6300,00 грн. в тому числі податок на додану вартість склав 1050 гривень.

Голова правління ОСОБА_2 достовірно знав про факт реалізації споруд та необхідність сплати податку на додану вартість, так як він особисто замовляв експертну оцінку їх вартості, укладав договір доручення з брокером № 4001 від 17.10.2001 року, підписував біржовий контракт, в якому зазначалось, що продаж здійснено за 6300 грн. в тому числі податок на додану вартість складав 1050 гривень.

Також, згідно біржового контракту №1070 від 19.10.2001року, укладеного на Вінницькій товарній універсальній біржі, ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" в особі голови правління ОСОБА_2 було реалізовано ОСОБА_7 основні засоби - споруди на загальну вартість 20000 гривень, в тому числі податок на додану вартість склав 3333,33 гривень.

Голова правління ОСОБА_2 достовірно знав про факти реалізації споруд та необхідність сплати податку на додану вартість. Він особисто замовляв їх експертну оцінку вартості, укладав договір доручення з брокером № 4001 від 17.10.2001 року підписував біржовий контракт, в якому зазначалось, що продаж здійснено за 20000 гривень, в тому числі податок на додану вартість 3333,33 грн., а також експертна оцінка була проведена включно з податком на додану вартість, що підтверджено висновком експерта про вартість об'єкта експертної оцінки. Проте ОСОБА_2 не включив реалізації споруд до книги обліку продажу товарів та не відобразив надходження готівкових коштів від продажу будівель по касовій книзі підприємства.

Таким чином, податкові зобов'язання ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за жовтень 2001 року склали 4383,33 гривень, а податковий кредит мав нульове значення, так як товариством не здійснювались операції з придбання товарів, тобто до сплати в бюджет за підсумками звітного періоду підлягало 4383,33 гривень податку на додану вартість.

Проте, голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 достовірно знаючи про факти реалізації нерухомості по біржовим контрактам № 1069 та №1070 від 19.10.2001 року, та необхідність сплати податку на додану вартість з вказаної реалізації, склав та подав до Вінницької МДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за жовтень 2001 року вх. № 16083 від 19.11.2001 року, в яку вніс завідомо неправдиві відомості, а саме, вказав нульові значення у розділі І "Податкові зобов'язання" та вказав нульові значення у розділі ІІІ "Розрахунки з бюджетом за звітний період", в результаті чого ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 4383,33 гривень.

Крім цього, ОСОБА_2 достовірно знаючи, що нерухомість підприємства перебуває в податковій заставі, і що ним не отримано передбаченого законом письмового дозволу податкового органу на відчуження цього майна, як голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" та продавець нерухомості особисто підписав та завірив печаткою ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" біржові контракти купівлі-продажу нерухомості № 1069 від 19.10.2001 року та № 1070 від 19.10.2001 року, в пунктах № 6 яких вказав завідомо неправдиві відомості, а саме, як продавець засвідчив: " що вказаний предмет купівлі-продажу до цього часу нікому іншому не проданий, не подарований, не закладений, в спорі і під забороною не перебуває", що не відповідало дійсності, так як на той час вказана нерухомість ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" була описана Вінницькою МДПІ згідно акту опису без номера від 27.09.2000 року та у Державному реєстрі застав рухомого майна були внесені записи про податкову заставу №502-998 від 02.10.2000 року.

Таким чином, службова особа - голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 вніс до офіційних документів - податкових декларацій з податку на додану вартість ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" за лютий, березень, жовтень 2001 року та Біржових контрактів № 1069 від 19.10.2001 року і № 1070 від 19.10.2001 року завідомо неправдиві відомості, що спричинило ненадходження до бюджету податку на додану вартість в сумі 12213,25 гривень, яка в 718 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тобто, своїми умисними діями голова правління ЗАТ "Вінницярайміжколгоспбуд" ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України - службове підроблення, кваліфікуючою ознакою якого є спричинення тяжких наслідків.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність в інкримінованих йому діяннях, передбачених ст.ст. 365ч.3, 366ч.2, 212ч.1 КК України, не визнав та суду показав, що він головою правління ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» не був. Статутом самого товариства процедура обрання голови описана не була. Головою правління був ОСОБА_4, а він був приватним підприємцем. Вважає, що збори акціонерного товариства були нелегітимними, оскільки на них були присутні лише акціонери в яких була менша кількість акцій, представників колгоспів не було. Протокол зборів не вівся. На той час на підприємстві було правління, яке складалося з дев'яти чоловік, вони приймали рішення щодо виплати зарплати та інколи її видавали. Підприємство було в занедбаному стані, техніка описана із-за боргів. Більшість майна підприємства реалізовувалась ДПІ або за їх участю, яка і забирала всі виручені від реалізації кошти на погашення податкових боргів. Кошти, які було отриманні від реалізації майна ДВС, йшли на погашення заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства. До підсудного звертались працівники податкової служби з проханням реалізувати їм стаціонарний бетонний вузол та недобудований 32-ох квартирний житловий будинок, який був переданий акціонерам товариства на підставі внутрішніх ордерів, і який пізніше арбітражним керуючим був описаний і проданий комерційній структурі. Після відмови була порушена кримінальна справа, яка на його думку є замовною. А коли він намагався відстояти 32-ох квартирний житловий будинок для акціонерів, то на нього почали чинити тиск.

Крім того, підсудний суду показав, що на підприємстві був відсутній бухгалтер, тому він сам намагався вести документацію в доступних йому межах. З моменту звільнення з роботи бухгалтера бухгалтерський і податковий облік не вівся взагалі. Декларації по сплаті податку за транспортні засоби оформлені з нульовими показниками із-за порад податківця ОСОБА_12, яка говорила про можливість подати корективи показників в любий час. На підприємстві проходить процес банкрутства, який на стадії завершення, всі борги сплачені.

Просить суд виправдати його за всіма статтями пред'явленого обвинувачення.

В обґрунтування своїх доводів органи досудового слідства посилаються на показання свідків, які є акціонерами ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд», таких як: ОСОБА_13 (Т. №1 а.с.153, Т.№2 а.с.79), ОСОБА_14 (Т.№1 а.с.154, Т.№2 а.с. ), ОСОБА_15(Т.№1 а.с.155, Т.№2 а.с.47), ОСОБА_16 (Т. № а.с.156, Т.№2 а.с.46), ОСОБА_103 (Т.№1 а.с.157, Т.№2 а.с.48), ОСОБА_17 (Т.№1 а.с.158. Т.№2 а.с.58), ОСОБА_18 (Т.№1 а.с.159, Т.№2 а.с.42), ОСОБА_19 (Т.№2 а.с.160, Т.№2 а.с.57), ОСОБА_20 (Т.№1 а.с.162, Т.№2 а.с.56), ОСОБА_21, (Т.№1 а.с.161, Т.№2 а.с.75), ОСОБА_22 (Т.№1 а.с.163, Т.№2 а.с.91), ОСОБА_23 (Т.№1 а.с.166. Т.№2 а.с.85, 305), ОСОБА_24 (Т.№1 а.с.167, Т.№2 а.с.93, 300), ОСОБА_104 (Т.№1 а.с.168, Т.№2 а.с.87, 299), ОСОБА_26 (Т.№1 а.с.171, Т.№2 а.с.76), ОСОБА_27 (Т.№1 а.с.173, Т.№2 а.с.49), ОСОБА_28 (Т.№1 а.с.175, Т.№2 а.с.32), ОСОБА_29 (Т.№1 а.с.176, Т.№2 а.с.23), ОСОБА_30 (Т.№1 ас.178, Т.№2 а.с.33), ОСОБА_31 (Т.№ а.с.179, Т.№2 а.с.25), ОСОБА_32 (Т.№1 а.с.180, Т.№2 а.с.28), ОСОБА_33 (Т.№1 а.с.183, Т.№2 а.с.39), ОСОБА_34 (Т.№1 а.с.184, Т.№2 а.с.96, 304), ОСОБА_35 (Т.№1 а.с.85, Т.№2 а.с.16), ОСОБА_36 (Т.№1 а.с.86, Т.№2 а.с.37), ОСОБА_37 (Т.№1 а.с.188, Т.№ 2 а.с.77), ОСОБА_38 (Т.№1 а.с.195, Т.№ 2 а.с.12), ОСОБА_39 (Т. №1 а.с.196, Т.№2 а.с.14), ОСОБА_40 (Т.№1 а.с.197, Т.№2 а.с.66), ОСОБА_41 (Т.№1 а.с.198, Т.№2 а.с.65), ОСОБА_42 (Т.№1 а.с.201, Т.№ 2 а.с.51), ОСОБА_43 (Т.№ 1а.с.203, Т.№2 а.с.19), ОСОБА_44.(Т.№1 а.с.204, Т.№2 а.с.52, 179, 293), ОСОБА_45 (Т. №1 а.с.206. Т.№ 2 а.с.36), ОСОБА_46 (Т.№1 а.с.207, Т.№ 2 а.с.89, 301), ОСОБА_47 (Т.№1 а.с.211, Т.№2 а.с.43), ОСОБА_48 (Т.№1 а.с.212, Т.№2 а.с.71), ОСОБА_49 (Т. №1 а.с.213, Т.№ 2 а.с.74), ОСОБА_50(Т.№1 а.с.215, Т.№2 а.с.73), ОСОБА_51 (Т.№1 а.с.216, Т.№ 2 а.с.80), ОСОБА_52 (Т.№1 а.с.217, Т.№2 а.с.18, 296), ОСОБА_53 (Т.№1 а.с.218, Т.№2 а.с.92), ОСОБА_54 (Т.№1 а.с.219, Т.№2 а.с.83, 297), ОСОБА_55 (Т.№1 а.с.220, Т.№2 а.с.101), ОСОБА_105 (Т.№1 а.с.221, Т.№ 2 а.с.298), ОСОБА_106, (Т.№1 а.с.233, Т.№ 2 а.с.), ОСОБА_57 (Т.№1 а.с.236, Т.№2 а.с.21, 202), ОСОБА_58 (Т.№2 а.с.44), ОСОБА_11.(Т.№2 а.с.45), ОСОБА_59 (Т.№2 а.с.50), ОСОБА_60.(Т.№2 а.с.53 ), ОСОБА_61 (Т.№1 а.с.69 Т.№2 а.с.181, 185, Т.№4 а.с.45-46), ОСОБА_109.(Т.№2 а.с.55, 67), ОСОБА_107.(Т.№2 а.с.59), ОСОБА_108(Т.№2 а.с.61), ОСОБА_65 (Т.№2 а.с.62), ОСОБА_110(Т.№2 а.с.69), ОСОБА_67 (Т.№2 а.с.78), ОСОБА_68.(Т.№2 а.с.81), ОСОБА_111( Т.№2 а.с.84), ОСОБА_69 (а.с.88, 303), ОСОБА_70(Т.№2. а.с.90, 302), ОСОБА_71.(Т.№2 а.с.94, 294), ОСОБА_72 (Т.№ 2 а.с.98), ОСОБА_73(Т.№ 2 а.с.99), ОСОБА_74.(Т.№2 а.с.100), ОСОБА_112.(Т.№2 а.с.102), ОСОБА_76 (Т.№1 а.с.70, Т.№2 а.с.184, Т.№4 а.с.2-5), ОСОБА_8(Т.№1 а.с.71-72, Т.№2 а.с.200, Т.№6 а.с.193-196), ОСОБА_6 (Т.№1 а.с.78-79, Т.№2 а.с.187-188, Т.№6 а.с.165-167), ОСОБА_77 (Т.№2 а.с.186).

Так, допитані в судовому засіданні свідки суду показали наступне:

- свідок ОСОБА_22 суду показав, що він був присутній на зборах 28 листопада 2000 року, їм представляли нового керівника, так як ОСОБА_62 звільнився. На зборах питання, щодо продажу майна не піднімалися. Збори тривали 1-1,5 год. Голів колгоспів на зборах не було;

- свідок ОСОБА_26 суду показав, що працював слюсарем «Вінницярайміжколгоспбуд» та був акціонером. Пішов обвал підприємства і начальник ОСОБА_62, почав спродувати на підприємстві: автомобілі, першим продали «Камаза», екскаватор, та техніку на підприємстві, цементовоз, також був описаний будинок по АДРЕСА_3, столярку здали в оренду. Заборгованість по зарплаті всім погасили. Два автокрана порізали на металолом. Люди почали звільнятися, ДВС продали автокран, також хотіли продати їх будинок по АДРЕСА_3 за 28 000грн., який вони будували за власний рахунок, але ОСОБА_2 відмовився продати. Після чого їх почали викликати в УБОЗ. На зборах в листопаді 2000року він присутній не був;

- свідок ОСОБА_40 суду показав, що він працював в «Вінницярайміжколгоспбуд» муляром, є акціонером товариства, на зборах 28 листопада 2000 року, був присутній, головою правління представили ОСОБА_2 Заборгованість по заробітній платі виплачував ОСОБА_2 Всю техніку на підприємстві продали при голові правління ОСОБА_62. Під час зборів питання щодо реалізації майна не вирішувалось. Представників колгоспів на зборах не було;

- свідок ОСОБА_13 суду показав, що власником акцій він не є, на зборах присутній не був. Заборгованість по зарплаті з 1999року видали в 2000році. З приводу продажу будинку по АДРЕСА_3, нічого пояснити не може, але зазначив, що мав отримати квартиру в цьому будинку, оскільки їм видали ордера у 1996р., т ому вони поставили вікна та двері в квартирі;

Також в судовому засіданні було оголошено такі покази свідків, які вони надавали на досудовому слідстві:

- свідок ОСОБА_14 показала те, що 28 листопада 2000 року була присутня на зборах, вона є власницею акцій, які питання вирішувались на зборах не пам'ятає;

- свідок ОСОБА_15 показала те, що вона працювала у бухгалтерії, була власницею акцій, 28 листопада 2000 року була присутня на зборах, де їм видавали ордери на квартири у 32-х квартирному будинку, піднімалися питання щодо реалізації майна та виплати заборгованості по заробітній платі. Акціонерами також були члени колгоспів, але їх на зборах не було. Заборгованість по зарплаті видав ОСОБА_2;

- свідок ОСОБА_78 дав покази про те, що він є акціонером, був присутній на зборах 28 листопада 2000 року, де їм представили нового керівника ОСОБА_2 На зборах піднімались питання, щодо реалізації майна, автомобілів, але вони не були вирішені. Представників колгоспів на зборах не було. На підприємстві описували майно, уся техніка була запломбована;

- свідок ОСОБА_29 органам досудового слідства показав, що він працював електриком у «Вінницярайміжколгоспбуді» та був власником акцій. Він був присутній на зборах 28 листопада 2000 року, на яких вирішувались питання чи буде працювати ПМК;

- свідок ОСОБА_79 надавав покази про те, що 28 листопада 2000 року був присутній на зборах, їм представили нового керівника ОСОБА_2 він сказав, що добудує будинок по АДРЕСА_3. Заробітну плату на підприємстві затримували;

- свідок ОСОБА_38 на досудовому слідстві показала, що звільнилась з «Вінницярайміжколгоспбуду» в період правління ОСОБА_62, про обставинах справи їй нічого не відомо;

- свідок ОСОБА_39 органам досудового слідства показав, що був присутній на зборах 28 листопада 2000 року, на них обрали нового голову правління, вирішувалось питання про заборгованість по зарплаті. Автомобіль на якому він працював продали в 2001 році. Представників колгоспів на зборах не було;

- свідок ОСОБА_43 на досудовому слідстві показав, що він звільнився з «Вінницярайміжколгоспбуд» при голові правління ОСОБА_62. Він є акціонером. Був присутній на зборах 28 листопада 2000 р., представників колгоспів та реєстраторів на зборах не було;

- свідок ОСОБА_51 показала, що була присутня на зборах 28 листопада 2000 року, на них ОСОБА_62 представив нового начальника і ми за нього проголосували. У неї були акції. На зборах вирішувалось питання про продаж майна, щоб виплатити заборгованість по зарплаті. ДПІ конфіскувала автомобіль «Камаз». Заробітну плату видавали поступово;

- свідок ОСОБА_55 в своїх показав зазначив, що був акціонером, на зборах 28 листопада 2000 р. присутній не був, про обставини справи йому нічого не відомо;

- свідок ОСОБА_6 свідчив, що він був членом правління, ОСОБА_2 28 листопада 2000 року на зборах був обраний головою правління і був введений в акціонери. На зборах був секретар і голова правління, був протокол зборів. Було питання щодо реалізації майна. ОСОБА_62 також був на зборах. Стан підприємства був плачевним. Ніхто не хтів ставати головою правління. Правління хотіло звернутися до суду із позовом про виплату зарплати. Він придбав столярний цех, податкова продала йому будівлі через біржу, за що він розрахувався готівкою на біржі. Підприємство було збиткове, є акти вилучення готівки.

З показань допитаних вище та оголошених в судовому засіданні показів свідків вбачається, що підприємство було на грані банкрутства, з транспортних засобів, які були на ходу, було одиниці, все майно знаходилось в занедбаному стані, існувала велика заборгованість перед працівниками по заробітній платі, оскільки площа підприємства була значною, вона практично належним чином не охоронялась, будучи присутніми на зборах 28.11.2000р., та більшість з них, будучи юридично не грамотними, не можуть зазначити куди і в якості кого обирали вони ОСОБА_2 і взагалі, які питання вирішувались на даних зборах вони зазначити чітко не можуть за збігом часу.

Наступні свідки суду показали:

- свідок ОСОБА_76 суду показала, що вона працювала головним бухгалтером «Вінницярайміжколгоспбуд» з червня 1992 року по січень 2001 рік. ОСОБА_2 у жовтні 2000року на загальних зборах акціонерів був обраний головою правління «Вінницярайміжколгоспбуд». Був кворум, голоси рахували шляхом підняття рук. Майно підприємства було під податковою заставою. На зборах повідомили, що цегельний завод продали через податкову. Гроші з заводу зарахували у рахунок податків. Кому реалізували завод вона не пам'ятає. Підприємство було у занедбаному стані. Автомобільний та тракторний парк списувався через органи ДАІ. Цим питанням займався ОСОБА_47, який був головним механіком. МДПІ надавав лист-дозвіл на реалізацію приміщень. 26.09.2000р. банківські операції були заборонені. Зарплату на підприємстві інколи гасили цеглою. Заборгованість по зарплаті вона отримала через суд;

- свідок ОСОБА_4 суду показав, що він був головою правління «Вінницярайміжколгоспбуд» у 2001 році він мав піти на пенсію. Він знав батька підсудного, тому запропонував підсудному бути керівником, так як з його заступників ніхто не погодився. Так, 28 жовтня вони зібрали загальні збори, за 48 діб об'явили про збори. На зборах головою правління обрали ОСОБА_2 Збори були повністю легітимними, були підрахунки, мав вестися протокол зборів, його підписує секретар та мав підписати новий голова правління. На зборах не було реєстратора, були присутні 2-3 голови колгоспу, секретар зборів ОСОБА_57 На підприємстві касу вів бухгалтер ОСОБА_80 На підприємстві не було положення про ведення зборів. На зборах не вирішувалось питання по реалізацію майна. Цегельний завод продавали коли він був на пенсії, матері ОСОБА_2, щоб продати завод не обхідно було брати дозвіл з ДПІ, так як все підприємство було під арештом в ДПІ. Щодо того, чи робилась заявка на цегельний завод і хто її підписував, він не пам'ятає. При ньому продали автомобіль «Волга», щодо реалізації вантажних автомобілів, він нічого пояснити не може. На підприємстві була велика заборгованість по зарплаті, вона стягувалась в судовому порядку. Все, що робило правління затверджувалось на зборах. Столярний цех був наданий ОСОБА_6 на праві викупу, він платив оренду. В 2002 році він вже не працював на підприємстві. Вони будували 32-х квартирний будинок по АДРЕСА_3, роздали людям ордери на підставі рішення Профкому. Не було законних підстав для видачі ордерів, вони були тимчасові. Будинок не був у податковій заставі вони його вивели з балансу, ліквідна комісія дала дозвіл. Хто зараз проживає у будинку він не знає. Кожен акціонер підприємства, мав своє майно в організації;

Свідки, допитані в судовому засіданні, а саме: ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_21, ОСОБА_41 ОСОБА_83, а також показання свідків ОСОБА_84 (Т.№2 а.с.60), ОСОБА_85 (Т.№2 а.с.48), ОСОБА_18 (Т.№ 2 а.с.42), ОСОБА_86 (Т.№2 а.с.57), ОСОБА_87.(Т.№2 а.с.85,305), ОСОБА_88 (Т.№2 а.с.93,300), ОСОБА_104.(Т.№2 а.с.87,299), ОСОБА_89 (Т.№2 а.с.49), ОСОБА_30 (Т.№2 а.с.33), ОСОБА_31 (Т.№ 2 а.с.25), ОСОБА_90( Т. №2 а.с.51), ОСОБА_45 (Т.№2 а.с.86), ОСОБА_46 (Т.№2 а.с. 89,301), ОСОБА_47 (Т.№ 2 а.с.43), ОСОБА_113(Т.№2 а.с.298), ОСОБА_50(Т.№2 а.с.73), ОСОБА_92 (Т.№2 а.с.18,296), ОСОБА_34 (Т.№2 а.с.96,304), ОСОБА_35 (Т.№2 а.с.16), ОСОБА_53 (Т.№2 а.с.92), ОСОБА_106.(Т.№2 а.с.116), ОСОБА_63 (Т.№2 а.с.59), ОСОБА_72 ( Т.№ 2 а.с.98), показання яких були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показали, що були присутні на зборах акціонерів 28 листопада 2000 року. На даних зборах ОСОБА_4 здавав свої повноваження, а ОСОБА_2- їх приймав. Питання щодо реалізації майна на зборах не вирішувалось.

Свідок ОСОБА_7, показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що 19.10.2001р. на біржових торгах ним було придбано за 20 000 грн. нерухомість ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд». Кошти були зараховані до каси підприємства ( Т.№2 а.с.291-292).

З показань представників товарної біржі - свідка ОСОБА_93, яка була допитана у судовому засіданні, а також з оголошених показів свідка ОСОБА_94 вбачається, що вони працювали у брокерській конторі «Віро» товарної біржі. Між їх підприємством і «Вінницярайміжколгоспбуд» були укладені контракти про продаж нерухомих об'єктів, які були продані на вінницькій товарній біржі. Вони не пам'ятають чи майно знаходилось в заставі ДПІ. В їх обов'язки не входить підтвердження відсутності заборони відчуження. Дана обставина підтверджувалась підписом голови правління.

Згідно показань представників податкової інспекції вбачається наступне:

- свідок ОСОБА_95 показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що він працює головним державним податковим інспектором ВМ ДПІ. Ним здійснювалась перевірка в 2002 році ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд», керівником був ОСОБА_2 Було здійснено позапланову перевірку фінансово - господарської діяльності з питань правильності сплати податків, про що був складений рапорт. Дана перевірка здійснювалась по наявних на підприємстві документах, кількість яких була не достатньою, а тому ним самостійно робились запити до відповідних установ. При перевірці було встановлено наявність періодів, коли декларації до податкової подавались ОСОБА_2 з прочерками, а коли - взагалі не подавались, були допущені порушення по сплаті податків із власників транспортних засобів. ОСОБА_2 пояснював це тим, що з підприємства звільнився бухгалтер;

- свідок ОСОБА_97 показання якої були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що ОСОБА_2 порушував законодавство. ОСОБА_12 вела підприємство ОСОБА_2 Перевірки виїзної вона не проводила, лише камеральну. ОСОБА_2 здавав і підписував декларації, до нього застосовували штрафні санкції;

- свідок ОСОБА_98 показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що він працює податковим інспектором Вінницької МДПІ, у 2002-2003 роках була проведена перевірка на підприємстві по уточненню показників по нарахуванню податків з транспортних засобів та земельного податку на підставі постанови слідчого. У зв'язку з продажем об'єктів земельні ділянки змінювались, сума податків зменшувалась. Йому невідомо чи сплачувався земельний податок. Деякі транспортні засоби підприємство реалізувало. Дані по перевірці були з відповіді сільської ради. Після перевірки ввели ЗКУ, враховувалось те що ОСОБА_2 відчужував землю. ОСОБА_2 був керівником і він не сплачував податки. Якщо майно продано примусово, то подається вимога, податковий керуючий продає біржовий актив. Керівник міг взяти акт звірки. Арешт накладався відділом примусових виконань;

- свідок ОСОБА_12, суду показала, що вона працювала начальником відділу оподаткування фізичних осіб МДПІ м. Вінниці. ДПІ м. Вінниці вимагала від ОСОБА_2 звітності і притягувала його до відповідальності, оскільки, як вона вважала, він був головою правління. Разом з тим свідок зазначив, що вона не пам'ятає, які документи підтверджували, що ОСОБА_2 став головою правління, це повинні були бути установчі документи із внесенням до них змін. Ці документи повинні були подаватись до ДПІ, однак які саме документи в підтвердження даних фактів було надіслано на адресу ДПІ вона не пам'ятає. Також свідок зазначила, що підсудний ОСОБА_2 їй пояснював, що ним не подавались декларації в зв'язку з відсутністю на Підприємстві бухгалтера, що підтверджує факт необізнаності ОСОБА_2 знань з бухгалтерії і що ставиться в вину останньому. Даний факт також підтверджується показами свідка ОСОБА_76, яка вказала, що після її звільнення з Підприємства, де вона працювала головним бухгалтером, ОСОБА_2 декілька разів до неї підходив за допомогою у складанні декларацій, а один раз - просив її заповнити, на що вона йому відмовила.

- свідок ОСОБА_99, показання якої були оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві показала, що з 1999 року по березень 2001рік вона працювала начальником відділу стягнення податкової заборгованості Вінницької МДПІ. В зв'язку із плином тривалого проміжку часу, вона нічого не може пояснити про реалізацію заставного майна( Т.№2 а.с.284).

З показань свідків - представників ДВС вбачається наступне:

- свідок ОСОБА_100 показання якого були оголошені у судовому засіданні, на досудовому слідстві показав, що в відділі ДВС знаходились на виконанні виконавчі листи на користь працівників організації. Він не пам'ятає хто виконував стягнення. Керівник підприємства попереджається, що його майно буде реалізовано, якщо боржник добровільно не платить то здійснюється примусове стягнення;

- свідок ОСОБА_101 суду показав, що він працював судовим виконавцем, в нього на виконанні знаходились судові листи по справі ОСОБА_2 з 2001-2004 р. дане підприємство було оголошено банкрутом. Заробітна плата була погашена частково. Відомостей про податкову заставу у них не було. Їм про це не повідомляли і такої необхідності в цьому не було. Автомобілі реалізовувались через «Укрспецюст». Коли він працював, то арешт на майно не накладався. Щодо акту опису і реалізації майна від 19.02.2004р. він нічого не знає. Жодного разу ДПІ до них не зверталось з будь-якого приводу, а їм для реалізації майна, дозвіл ДПІ не був потрібен.

Суб'єктом інкримінованих злочинів може бути лише службова особа, тобто складовою частиною всіх зазначених злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2 - є наявність спеціального суб'єкта - службової особи. Відповідно до п.1 примітки ст.364 КК України службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.

Особа є службовою не тільки тоді, коли вона виконує відповідні функції чи обов'язки постійно, а й тоді, коли вона виконує їх тимчасово або за спеціальним повноваженням за умови, що ці обов'язки чи повноваження покладені на неї у встановленому законом порядку правомочним органом або службовою особою. Зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов'язки повинно бути оформлено відповідним рішенням ( наказом, розпорядженням, постановою тощо ). Тобто перебування на даній посаді повинно бути легітимним.

Згідно ст.14 ЗУ «Про підприємства в Україні», чинного на час проведення зборів акціонерів (28.11.2000р.), обрання керівника підприємства є правом власників майна підприємства і реалізується безпосередньо або через уповноважені ним органи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.16 ЗУ «Про підприємства в Україні», керівник підприємства призначається власником або обирається власниками майна. При обранні власником або уповноваженим органом керівника підприємства з ним укладається контракт.

Як вбачається із Статуту ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» управління товариством здійснюють загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління Товариством, ревізійна комісія. Вищим органом Товариства - є загальні збори акціонерів, до компетенції якої входить обрання та відкликання членів правління тощо (Т.№1 а.с.23-40).

Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління. Роботою правління керує голова правління. Голова правління вправі без доручення здійснювати дії від імені Товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом загальними зборами акціонерів.

Як вбачається з даного Статуту, порядок обрання голови правління ним не обумовлений. Відповідно до викладених норм суд приходить до висновку, що у випадку відсутності уповноваженого органу, голову правління Товариства, мають право обрати лише загальні збори та уповноважити особу на підписання з ним контракту.

Враховуючи викладене а також те, що загальні збори ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд», ОСОБА_2 головою правління Товариства не обирали та не уповноважували, ОСОБА_2 діяв від імені ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» без належних на то повноважень.

Крім того, органами досудового слідства, взагалі не досліджувався факт легітимності зборів акціонерів 28.11.2000р. Не було встановлено кількість акціонерів, присутніх на зборах, кількість акціонерів, які не з'явились. Як вбачається з Установчого договору від 31.10.1994р. - засновниками ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» є не тільки фізичні особи, а й юридичні особи, в яких було акумульована значна кількість акцій і про наявність на зборах який органами досудового слідства взагалі не згадується (Т.№1 а.с.19-22). Разом з тим, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показала, що на зборах 28.11.2000р. були присутніми лише акціонери - фізичні особи, представників від юридичних осіб не було.

В матеріалах кримінальної справи немає реєстру акціонерів, присутніх 28.11.2000р., як і оригіналу протоколу даних зборів, а допитані в судовому засіданні в якості свідків - акціонери, вказані вище, не можуть зазначити про порядок денний і взагалі які питання вирішувались на зборах.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 05.09.2006р. було встановлено, що з 30.10.1998р. зміни керівника та зміни до установчих документів ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» не проводилися. Керівником ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» був ОСОБА_4 (Т.№ 7 а.с.272 -274).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 10.10.2006р. дане рішення набрало законної сили і є чинним. Даною ухвалою було підтверджено правильність встановлення судом першої інстанції того факту, що з 30.10.1998р. зміни керівника та зміни до установчих документів ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» не проводились. (Т.№7 а.с.276).

Таким чином факти, встановлені рішенням суду, яке вступило в законну силу, - не є предметом повторного доказування при розгляді інших справ.

За викладених обставин, ОСОБА_2 не є спеціальним суб'єктом - службовою особою інкримінованих йому злочинів, передбачених ст.ст. 365ч.3, 366ч.2, 212ч.1 КК України.

Попри зазначених обставин, ОСОБА_2 інкримінується скоєння злочину за ст. 212 ч.1 КК України, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 мав вищу освіту, був обізнаний в порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, так як крім займаної посади, раніше мав досвід роботи приватним підприємцем - платником податку на додану вартість, являвся керівником ТОВ ВКФ «Уніта», а також за дорученням його матері ОСОБА_5 складав та подавав податкову звітність суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5

Відповідно до ст. 327 КПК України, вирок не може ґрунтуватись на припущеннях.

Зокрема, як пояснив ОСОБА_2 в судовому засіданні, будучи керівником ВКФ «Уніта» для складання та подавання податкової звітності він наймав бухгалтера.

Як зазначив в судовому засіданні ОСОБА_4 ОСОБА_2 не був обізнаний в порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки при їх розмові, коли він радив останньому взяти хоча б на пів ставки бухгалтера, ОСОБА_2 зазначив, що віддасть на бухгалтерські курси свою дружину, яка і буде займатись всіма фінансовими документами.

Свідок ОСОБА_76 також суду зазначила, що вона до березня 2001року працювала на Підприємстві головним бухгалтером. ОСОБА_2 кілька разів після її звільнення підходив до неї за допомогою у складанні декларації, однак вона йому відмовила. Свідок не змогла пояснити, чому вона оговорила ОСОБА_2 на досудовому слідстві, зазначаючи про обізнаність ОСОБА_2 у веденні бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, безпосередньо, органи досудового слідства зазначають, що ОСОБА_2 неодноразово повідомлявся Вінницькою МДПІ про порушення податкового законодавства в зв'язку з неподанням податкових декларацій, і неодноразово за не подання та порушення строків подання податкових декларацій Вінницькою МДПІ до нього застосовувались штрафні та фінансові санкції, що підтверджує його необізнаність в даній сфері.

Також даний факт застосування до ОСОБА_2 штрафних санкцій підтверджується оголошеними показаннями свідка ОСОБА_97

Суб'єктивна сторона злочину за ст. 212 КК України, характеризується умислом. Мотив для кваліфікації значення не має.

Умисел при ухиленні від сплати податків є прямим, заздалегідь обдуманим; він може бути як визначеним (простим, альтернативним), так і не визначеним.

Для доведення прямого умислу в діях підсудного, повинно бути зокрема встановлено, що останній усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і передбачав (був обізнаний про кількість об'єктів оподаткування, ставки податку та суми, належні до сплати в якості податку) та бажав настання його суспільно небезпечних наслідків.

Відповідно до п.3 Постанови ПВСУ №15 від 08.10.2004р. «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків», відповідальність за ухилення від сплати податків, настає лише у разі, коли воно вчинено з прямим умислом. Про наявність умислу, відповідно до абз.4 п.3 Постанови ПВСУ №15, можуть свідчити: перекручування в обліковій та звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів; ведення подвійної бухгалтерії; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції тощо.

За викладених обставин, про умисне ухилення від оподаткування повинні свідчити активні дії платника такого податку, які спрямовані на ухилення від його сплати. Саме лише неподання декларацій та розрахунків (з ПДВ, земельного податку, податку з власників транспортних засобів), без учинення інших дій, спрямованих на приховування об'єкту оподаткування, не може свідчити про умисел особи на ухилення.

Невиконання чи неналежне виконання службовою особою юридичної особи - платника податків своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, пов'язане, зокрема, з неналежним веденням бухгалтерського обліку та звітності, помилками при обчисленні сум обов'язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджетів чи державних цільових фондів, відсутністю чи неналежним здійсненням контролю за діяльністю працівників, які ведуть податковий облік та звітність, якщо це призвело до повної чи часткової несплати юридичною особою податків, зборів, інших обов'язкових платежів, за наявності передбачених законом підстав має кваліфікуватись за ст. 367 КК України (при наявності спеціального суб'єкта ).

Таким чином, в судовому засіданні не було доведено і суб'єктивну сторону даного злочину.

Крім того, незрозуміло яким чином податковим органом нараховувався земельний податок і з яких розрахунків вони виходили.

Так, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про плату за землю» встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом розрахунку земельного податку можуть бути дані державного земельного кадастру, витяги якого здійснюються відповідно до спільного наказу Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки №97/298/-123 від 15.06.2001р., зареєстрований в Мінюсті за №579 від 10.07.2001р.

Відповідно до ст.15 ЗУ «Про оплату за землю», власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, для нарахування земельного податку, необхідно встановити розмір земельної ділянки, яка виділялась Підприємству на правових підставах та кадастрова вартість землі.

Відповідно до довідки Лука - Мелешківської сільської ради №98 від 01.10.2004р. в архівних документах даної сільської ради вказані експлікації відсутні. Державний акт на право землекористування ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» не видавався (Т.№6 а.с.48).

Органами досудового слідства не встановлено, не конкретизовано та не інкриміновано ОСОБА_2 розмір земельної ділянки, по сплаті податку за яку у нього виникла заборгованість.

Таким самим чином з обвинувачення не зрозуміло яким чином і за які транспортні засоби податковими органами було вираховано ухилення ОСОБА_2 від сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2001р. та 1-й квартал 2002р. на загальну суму 7 094,88 грн.

Знову ж таки свідок ОСОБА_76 у судовому засіданні показала що, вона працювала головним бухгалтером на Підприємстві до березня 2001р. Останнє перебувало в занедбаному стані. Транспортні засоби, які на день її звільнення були одиниці, біля 13 одиниць техніки, а решта, ще під час її роботи - подавались головним механіком ОСОБА_47 до органів ДАЇ на списання.

Свідок ОСОБА_47, під час досудового слідстві показав, що він працював на Підприємстві головним механіком з 1983р. по 2000р. На початку його роботи на Підприємстві було близько 46 одиниць техніки. Станом на 2000р., на час його звільнення в робочому стані було два крани, КАМАЗ, ЗІЛ - самоскид, КАМАЗ - самоскид з причепом, а також ще один ЗІЛ та екскаватор. Решта наявних автомобілів (близько 10-12), які були металобрухтом, були описані та складено акт списання, який підписувався комісією, затверджувався керівництвом та Радою. Всі підготовлені ним документи на списання він перед звільненням передав іншому механіку і подальша їх доля його не цікавила. Останній повинен був зняти їх з обліку, а технічні паспорти здати в ДАЇ.

В даній частині обвинувачення не є конкретизованим і не знайшло свого підтвердження під час судового слідства.

Також з обвинувачення вбачається, що в лютому, березні, червні, жовтні 2001р. ОСОБА_2, в порушення п.п.3.1.1 п.3.1ст.3, п.4.1ст.4,пп7.3.1 п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 13 548,75 грн.

Дане обвинувачення також не знайшло свого підтвердження під час судового слідства.

Зокрема, органами досудового слідства не було встановлено, який саме податок і в якому розмірі не було сплачено ОСОБА_2 Після продажу майна, готівка вилучалась працівниками ДПІ в повному об'ємі разом з ПДВ ( акт №83 від 26.02.2001р.( Т.№1а.с.83 ), №85 від 27.02.2001р. ( Т.№1 а.с.84 ), №327 від 28.12.2000р. (Т.№7 а.с.284)). Це відбувалось неодноразово, систематично. Крім того, деякі наявні акти - є збираними ( акт №327 від 28.12.2000р. (Т.№7 а.с.284 ) щодо вилучення 26 000 грн.), а тому розмежувати та встановити заборгованість по ухиленню від сплати податку на додану вартість, яка інкримінується ОСОБА_2 - не вбачається за можливе.

Свідок ОСОБА_102, показання якої було оголошено в судовому засіданні, показала, що в 2000-2001роках вона працювала начальником МДПІ Вінницького району. Майно ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» з 01.01.2000р. було описане податковою інспекцією та передане в заставу. 01.11.2000р. на запит ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» було надано дозвіл №178 на реалізацію Вороновицького цегельного заводу на біржових торгах.

Даний об'єкт було продано за 70 880 грн., а всі кошти від реалізації було спрямовано на розподільчий рахунок ДПІ в казначействі Вінницького району та перераховано за послуги експерта - 2 800 грн., за брокерські послуги - 3 544 грн., ПДВ - 63 792 грн., плата за землю - 744 грн.

10.02.2001р. Вінницькою МДПІ було надано згоду №10 на запит Підприємства на реалізацію авто-гаража, незакінченого будівництва заправки, гаража, тех-майстерні, естакади, столярного цеху і пилорами. Кошти від реалізації в сумі 131 грн. направлено було на погашення боргу по ПДВ. Питаннями щодо реалізації майна в 2000-2001р. - займалась начальник відділу примусового стягнення податків Вінницької МДПІ ОСОБА_99 (Т.№2 а.с.201).

З показань даного свідка вбачається вилучення з продажу Вороновицького цегельного заводу не суми ПДВ, а всієї суми, отриманої від продажу заводу - 70 880 грн., що знову ж таки спростовує ухилення ОСОБА_2 від сплати податку та спричинення ним тяжких наслідків.

Також ОСОБА_2 інкримінується скоєння злочинів, передбачених ст. 365 ч.3 КК України, як перевищення службових повноважень та ст. 366 ч.2 КК України, як службове підроблення, яке полягає в тому, що ОСОБА_2, умисно з корисливих мотивів, в особистих інтересах, явно виходячи за межі наданих йому прав і повноважень, без розгляду на зборах питання щодо реалізації цегельного заводу для погашення заборгованості перед бюджетом, порушивши п.8.2.2. Статуту, шляхом службового підроблення, надав до Вінницької товарної універсальної біржі, особисто ним складений та завірений печаткою завідомо неправдивий витяг з протоколу загальних зборів акціонерів від 28.11.2000р. щодо реалізації Вороновицького цегельного заводу, згідно біржового контракту № 1216 від 28.11.2000р., нерухомого майна ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд», згідно біржових контрактів №300, 301 від 27.02.2001р., №1069,1070 від 19.10.2001р.

Разом з тим, в матеріалах справи, як вже зазначалось вище, відсутній оригінал даного протоколу загальних зборів акціонерів від 28.11.2000р., або належно завірена його копія.

В обґрунтування своїх доводів органи досудового слідства посилаються на копію протоколу загальних зборів акціонерів ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» №1 від 28.11.2000р., який ніким не завірений, а тому ніякої юридичної сили не має, є нелегітимним( Т.№4 а.с.353-355 ) та на протокол №2 розширеного засідання Спостережної Ради і правління ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» від 28.11.2000р., завіреного зацікавленою особою ОСОБА_2 (Т.№4 а.с.356). Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їм не відоме місце знаходження даних документів. Після двох направлень справи на додаткове розслідування, органами досудового слідства так і не було здобуто оригінали даних документів і така можливість на даний час є втраченою.

Крім того, органи досудового слідства інкримінують ОСОБА_2, в даних випадках, корисливий мотив, в особистих інтересах та інтересах третіх осіб.

Однак, як вбачається з показань ОСОБА_2, всі кошти, вилучені від даного продажу майна, були відібрані податковою службою в рахунок погашення податкового боргу, в підтвердження чого в матеріалах справи є наявними акти ДПІ про вилучення ними готівки від продажу майна разом з ПДВ №83 від 26.02.2001р. (Т.№1 а.с.83 ), №85 від 27.02.01р. (Т.№1 а.с.84 ), №327 від 28.12.2000р. (Т.№7 а.с.284), а також підтверджується наведеними вище показами свідка ОСОБА_102, яка зазначила, що всі кошти в сумі 70 880 грн., вилучені від продажу Вороновицького цегельного заводу були спрямовані на рахунок ДПІ (Т.№2 а.с.201). Місце знаходження решти актів, щодо вилучення інших коштів - не відоме. Однак, наявність при матеріалах справи даних трьох актів, про наявність яких замовчується самою ДПІ- підтверджує правдивість показань ОСОБА_2 і виключає корисливий його мотив.

Крім того, суд звертає увагу, що злочин, передбачений ст. 365 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, якщо таке перевищення заподіяло тяжкі наслідки.

Відповідно до п.4 примітки до ст. 364 КК України, тяжкими наслідками у ст. 365 КК України вважаються такі матеріальні збитки, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Таким чином, злочин, передбачений ст. 365 ч.3 КК України є злочином з матеріальним складом, у зв'язку з чим, для кваліфікації дій підсудного за цією статтею необхідно довести фактичний розмір заподіяної шкоди.

В даному випадку є недоведеним істотний розмір заподіяної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам акціонерів, що спричинили тяжкі наслідки.

В судовому засіданні було встановлено, що частина транспортних засобів та будівель ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд», які перебували у податковій заставі, дійсно була реалізована ОСОБА_2 без дозволу ДПІ, з метою виконання 28 рішень Староміського районного суду м. Вінниці та погашення підприємством заборгованості по заробітній платі перед працівниками, що підтверджується належно завіреними копіями рішень суду ( Т.№4 а.с.469-497), копіями платіжних відомостей про виплату працівникам заборгованості по заробітній платі на загальну суму 33 919,52 грн. (Т.№4 а.с.134-137) та письмовими розписками працівників підприємства про отримання заборгованості по заробітній платі (Т.№4 а.с.138-160).

Таким чином, ОСОБА_2 виконував рішення суду, які відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковими для виконання на всій території України. Його дії були направлені на захист інтересів громадян, захист їх конституційних прав щодо своєчасного отримання винагороди за свою працю.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції - є нормами прямої дії.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочинів, передбачених ст. ст. 365 ч.3, 366ч.2, 212ч.1 КК України.

Норма ст. 62 Конституції України передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що справа неодноразово направлялась на додаткове розслідування і органами досудового слідства були вичерпані всі можливості для зібрання додаткових доказів, суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_2 за всіма інкримінованими статтями.

Суд звертає увагу, що при розгляді даної кримінальної справи суд також враховував норму ст. 6 Конвенції, де закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вирішуючи питання щодо цивільних позовів суд виходить з наступного.

Так, під час судового слідства, жоден із допитаних у судовому засіданні свідків - акціонерів ЗАТ «Вінницярайміжколгоспбуд» не зазначив про заподіяння йому матеріальної шкоди зі сторони ОСОБА_2

Крім того, представники акціонерів ОСОБА_44 та ОСОБА_8 не підтримали цивільні позови.

За викладених обставин суд вважає за необхідне залишити цивільні позови без розгляду.

Судові витрати в справі, відповідно до вимог ст. 93 КПК України, залишити за рахунок держави.

Речові докази знаходяться при матеріалах справи.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, ст. 6 Конвенції , суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати невинним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 365ч.3, 366ч.2, 212ч.1 КК України та виправдати за відсутності в його діях складу даних злочинів.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Цивільні позови представника акціонерів ОСОБА_44 та ОСОБА_8 - залишити без розгляду.

Речові докази, які зберігаються при матеріалах справи - залишити при справі.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя