Справа № 2218/24257/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Хмельницький міськрайоний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого судді - Мазурок О.В.;

при секретарі - Івасюк Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, вказавши, що 5 грудня 2008 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 посвідчений договір позики між позичальником ОСОБА_1 та позикодавцем-ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі правочинів за №7144.

За пунктом 1 оспорюваного договору відповідач передав у власність позивачу суму грошових коштів у розмірі 163200 доларів США, що станом на 04.12.2008 року еквівалентно 1142400 гривень, а позивач зобов'язувався повернути відповідачу таку ж суму грошових коштів у термін до 04.12.2009 року.

Оскільки в дійсності грошові кошти від відповідача до позивача не передавалися, позивач звернувся до правоохоронних органів з проханням порушити кримінальну справу за фактом придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою позивача за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Порушена з цього приводу та підстав кримінальна справа закрита 14.09.2012 року і позивачу рекомендовано звернутися до суду з цивільним позовом про визнання договору позики недійсним.

Зі змісту постанови про закриття кримінальної справи вбачається, що допитані в ході досудового слідства фігуранти пояснили, що 05.12.2008 року під час підписання сторонами договору позики в офісі будь-які грошові кошти від відповідача до позивача не передавалися. В ході розслідування справи відповідач прямо вказала на те, що коштів позивачу згідно договору вона не надавала, як ні до його підписання так і після його підписання.

Відповідно до ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошові кошти або речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.. 2003 цього кодексу. Також вказаною нормою встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваним правочином). Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в першому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував , крім того заявив клопотання про застосування строку позовної давності, в подальшому позов визнав, вказавши, що грошові кошти, які зазначені в оспорюваному правочині не передавалися.

Відповідачка направила до суду заяву про слухання справи у її відсутність та визнання позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 5 грудня 2008 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_3 посвідчений договір позики між позичальником ОСОБА_1 та позикодавцем-ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі правочинів за №7144.

За пунктом 1 оспорюваного договору відповідач передав у власність позивачу суму грошових коштів у розмірі 163200 доларів США, що станом на 04.12.2008 року еквівалентно 1142400 гривень, а позивач зобов'язувався повернути відповідачу таку ж суму грошових коштів у термін до 04.12.2009 року.

Як встановлено судом, з пояснення представників позивача, відповідача та письмової заяви відповідача зазначених у договорі коштів у розмірі 163200 доларів США, що станом на 04.12.2008 року еквівалентно 1142400 гривень відповідач не передавала позивачу.

Згідно ст.. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлено, зокрема, ч. 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства , а також інтересам держави і суспільства його моральним засадам.

У відповідності до статей 236, 216 ЦК України - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з його недійсністю.

П. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсним» передбачено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочинну. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Зокрема, не є укладеним правочин (договори) у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача).

Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також право чин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки правочину не застосовуються до правочину який не вчинено.

Враховуючи вищевикладене суд , вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним задоволенню не підлягає, оскільки кошти, які зазначені в договорі не передавалися та договір є неукладеним.

Керуючись П. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсним» , ст..ст. 203, 215, 210 ЦК України, ст..ст. 10,11, 60, 212-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: