ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2013 р. Справа № 809/1009/13-a
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Галицького району в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4572,42 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
29.03.2013 року прокурор Галицького району в інтересах держави, в особі управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4572,42 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного соціального внеску. У порушення норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4572,42 гривень.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухання свідка чи експерта.
За таких обставин суд повважав, що розгляд справи можливий у відсутності позивача і відповідача та ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови і порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).
За змістом статті 1 Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 4 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Судом установлено, що відповідач зареєстрований Галицькою районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області.
Частина 2 статті 6 Закону встановлює обов'язки страхувальників, пункт 4 якої передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу
Згідно вимог частини 5 статті 7 Закону, єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Частиною 2 статті 9 Закону визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Аналіз вказаних норм Закону вказує на те, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області.
Обов'язок щодо сплати єдиного внеску визначений частиною 8 та 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до вимог яких платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до підпункту 4.3.6 пункту 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, зареєстрованої в міністерстві юстиції України від 27.10.2010 року за № 994/18289, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним період є календарний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області не подавав звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, внаслідок чого, позивачем направлено на адресу ФОП - ОСОБА_1 повідомлення-розрахунок за № 140 про доплату до мінімального страхового внеску за 2012 рік в розмірі 4572,42 грн., який відповідачем отримано 13.02.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Однак, вказані зобов'язання відповідачем сплачені не були і на момент розгляду справи заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік складає 4572,42 грн.
На підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до підпункту "б" пункту 8.2 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в тому числі у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
У випадку, визначеним підпунктом "б" пункту 8.2 розділу 8 Інструкції, вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату боргу за № 140 від 08.02.2013 року, яка ним отримана 13.02.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Абзацом 6 та 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини статті 25 Закону, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Враховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області становить 4572,42 грн., що підтверджується повідомленням-розрахунком № 140 за 2012 рік, карткою особового рахунку платника фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування по рахунках 34,7% та іншими матеріалами справи.
Доказів, які б свідчили про сплату боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.
Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4572,42 гривень.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1), АДРЕСА_1, 77111 на користь управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі Івано-Франківської області заборгованість в сумі 4572,42 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні сорок дві копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_2
Постанова складена в повному обсязі 15.04.2013 року.