Справа № 183/588/13- ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 квітня 2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

секретаря Тен І.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з відповідачем знаходиться в зареєстрованому шлюбі з 30.09.1995 року. Під час шлюбу у них народились діти - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюбні відносини з відповідачем фактично припинилися з січня 2013 року через систематичне заподіяння їй тілесних ушкоджень. Оскільки відповідач заперечує проти добровільного розірвання шлюбу, тому позивачка вимушена звернутися до суду. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_1».

Позивач в судове засідання не з'явилася, надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність, одночасно позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.12).

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим суд на підставі ст.224 ЦПК України провів заочний розгляд справи (а.с.10).

У зв'язку з неявкою сторін, відповідно до вимог ч.2 ст. 197 ЦПК України, судовий розгляд справи за допомогою фіксування технічними засобами не здійснювався.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню за наступними підставами.

Згідно свідоцтва про шлюб сторони з 30.09.1995 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі, згідно з яким їм присвоєно спільне прізвище «ОСОБА_2» (а.с.5).

Відповідно до свідоцтв про народження дітей, сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4, 6).

Судом встановлено, що подружжя остаточно припинило сімейно-шлюбні відносиниз січня 2013 року, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали, а тому суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, а тому суд вважає за необхідне залишити прізвище позивачки - «ОСОБА_1».

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 60, 88, 213, 215, 224 ЦПК України, 110, 112, 113 СК України, суд,-

в и р і ш и в:

Шлюб, зареєстрований 30.09.1995 року виконкомом Голубівської сільської Ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 30, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, від якого мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - розірвати.

Прізвище позивачки ОСОБА_1, яке було змінено нею після реєстрації шлюбу, залишити без зміни, а саме «ОСОБА_1».

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд у десятиденний термін після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.В.Березюк