ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р. Справа № 909/161/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області

вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ

в інтересах держави в особі

Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01001

в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності

«Укрінтеренерго», вул. Фрунзе, 85, м. Київ, 04080

до відповідача: Комунального підприємства «Водотеплосервіс»

вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 9 402 622 грн. 01 коп.

За участю представників сторін:

від прокуратури:Гоголь В.В.-прокурор відділу (посвідчення №011612 від 26.10.12)

від позивача: Качан А.А. - начальник юридичного відділу, (довіреність №2 від 02.01.13)

від відповідача: Загребельний Ю.А. - юрисконсульт 1-ї категорії,

(довіреність №22 від 09.01.13)

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 9 542 488 грн. 15 коп.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, заступник прокурора в позовній заяві № 0512-108 вих - 13 від 11.02.13 (вх.№ 643 від 12.02.13) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: «Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності».

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 14.02.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.02.13.

28.02.13 в судовому засіданні оголошено перерву до 28.03.13.

28.03.13, представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог (вих. № 44/33-100-408 від 26.03.13; вх.№ 5384/13 від 28.03.13), відповідно до якої просить суд стягнути в відповідача заборгованість в сумі 9 442 193 грн. 61 коп.

Ухвалою господарського суду від 28.03.13 заяву позивача про зменшення позовних вимог (вих. № 44/33-100-408 від 26.03.13; вх.№ 5384/13 від 28.03.13) прийнято до розгляду по суті; розгляд справи відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України, на 11.04.13.

11.04.13 в судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог (вих. № 44/33-100-485 від 09.04.13; вх.№ 6333/13 від 11.04.13), відповідно до якої позивач просить суд стягнути в відповідача заборгованість в сумі 9 402 622 грн. 01 коп.

Виходячи з положень ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вих. № 44/33-100-485 від 09.04.13; вх.№ 6333/13 від 11.04.13) підлягає прийняттю судом до розгляду по суті, відповідно до зменшення розміру позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримують з підстав викладених у позовній заяві та просять суд позов задовольнити відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 44/5-82 від 15.10.12 в частині здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 9 542 488 грн. 15 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні заборгованість в сумі 9 402 622 грн. 01коп. перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визнає, проте проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та просить суд в позові відмовити. На думку відповідача, позивачем у справі прокурором визначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Заперечуючи позов, відповідач посилається на те, між КП «Водотеплосервіс» та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не було і немає жодних договірних правовідносин. Крім того, відповідач вважає, що Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» є самостійним господарюючим суб'єктом на енергоринку України, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи, і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 15 жовтня 2012 року між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в особі виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго» "Калуська теплоелектроцентраль" (далі - продавець) та Комунальним підприємством «Водотеплосервіс» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії № 44/5-82.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що за даним договором продавець зобов»язується у період з 15 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року включно продавати (передавати) покупцю теплову енергію з теплофікаційною водою (надалі-теплову енергію), яка виробляється виробничо-структурним підрозділом - Виробничою філією Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" продавця, в потрібних покупцю обсягах відповідно до умов даного договору, а покупець зобов»язується купляти(приймати) теплову енергію в потрібних йому обсягах відповідно до умов даного договору та температурного графіку подачі теплоносія на житловий масив м. Калуша при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - 20 град. С, що є невід»ємною частиною даного договору (Додатки №№1,1а), та своєчасно і в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з умовами даного договору та виконувати інші умови, передбачені даним договором.

У відповідності до умов Договору, позивач відпустив відповідачу у жовтні 2012 року 4573 Гкал теплової енергії, а також 16228 тонн деаерованої води та 14465 тонн технічної води, в т.ч. для потреб населення в обсязі 3672 Гкал теплової енергії, для потреб бюджетних установ та інших суб»єктів господарювання - 901 Гкал. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 31.10.12.

Зазначений вище акт підписаний керівниками та скріплений печатками юридичних осіб.

Вартість наданої у жовтні 2012 року теплової енергії розрахованої по тарифах згідно постанов НКРЕ України становить 1571160 грн. 23 коп. без ПДВ, в т.ч.: за теплову енергію для населення - 747545 грн. 76 коп., за теплову енергію для бюджетних підприємств - 565323 грн. 44 коп.

Вартість наданої у жовтні 2012 року деаерованої води згідно рахунку становить 223 135 грн. 00 коп. без ПДВ, технічної води - 35156 грн. 03 коп.

Загальна вартість відпущеної відповідачу протягом жовтня 2012 року продукції становить - 1885392 грн. 28 коп.

02.11.12 КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок-фактуру від 31.10.12 № ТЦ-0000092на оплату вартості спожитої протягом жовтня 2012 року теплової енергії. Даний факт підтверджується відміткою на листі-вимозі від 02.11.12 № 44/33-103-1769.

Позивач відпустив відповідачу у листопаді 2012 року 10934 Гкал теплової енергії, а також 29848 тонн деаерованої води, в т.ч. для потреб населення в обсязі 8897 Гкал теплової енергії, для потреб бюджетних установ та інших суб»єктів господарювання - 2037 Гкал. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 04.12.12 № 1642.

Вартість наданої у листопаді 2012 року теплової енергії розрахованої по тарифах згідно постанов НКРЕ України становить 3499756 грн. 54 коп. без ПДВ, в т.ч.: за теплову енергію для населення - 1811251 грн. 26 коп., за теплову енергію для бюджетних підприємств - 1 278 095 грн. 28 коп.

Вартість наданої у листопаді 2012 року деаерованої води згідно рахунку становить 410 410 грн. 00 коп. без ПДВ.

Загальна вартість відпущеної відповідачу протягом листопада 2012 року продукції становить - 4199707 грн. 85 коп.

05.12.12 КП «Водотеплосервіс» отримало виставлений рахунок-фактуру від 30.11.12 № ТЦ-0000105 на оплату вартості спожитої протягом листопада 2012 року теплової енергії. Даний факт підтверджується відміткою вхідної кореспонденції на листі-вимозі від 05.12.12 № 44/33-103-1944 ВФ ДПЗД «Укрінтеренерго» Калуська ТЕЦ про оплату вартості теплової енергії.

Позивач відпустив відповідачу у грудні 2012 року 19548 Гкал теплової енергії, а також 37228 тонн деаерованої води, в т.ч. для потреб населення в обсязі 15806,5 Гкал теплової енергії, для потреб бюджетних установ та інших суб»єктів господарювання - 3741,5 Гкал. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 31.12.12 та листом КП «Водотеплосервіс» від 02.01.13 № 2.

Вартість наданої у грудні 2012 року теплової енергії розрахованої по тарифах згідно постанов НКРЕ України становить 6077339 грн. 03 коп. без ПДВ, в т.ч.: за теплову енергію для населення - 3217887 грн. 27 коп., за теплову енергію для бюджетних підприємств - 2347566 грн. 76 коп.

Вартість наданої відповідачу у грудні 2012 року деаерованої води згідно рахунку становить 511885 грн. 00 коп. без ПДВ.

Загальна вартість відпущеної відповідачу протягом грудня 2012 року продукції становить без ПДВ - 6077339 грн. 03 коп., ПДВ - 1215467 грн. 81 коп., всього з ПДВ - 7292806 грн. 84 коп.

За період жовтень-грудень 2012 року позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії та деаерованої води на суму 13377906 грн. 97 коп.

Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 договору.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому здійснюється поставка теплової енергії. Оплата за теплову енергію здійснюється покупцем шляхом 100% оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію виконується на підставі акта прийому-передачі обсягів теплової енергії згідно виставленого рахунку - до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.1.1 договору покупець зобов»язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.

В порушення договірних зобов'язань відповідач за теплову енергію належним чином не розрахувався. За отриману протягом жовтня-грудня 2012 року теплову енергію сплатив частково; оплату залишку вартості отриманого товару в сумі 9 542 488 грн. 15 коп. не здійснив.

В процесі розгляду справи між КП "Водотеплосервіс" та ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ підписано акти припинення зобов»язань заліком зустрічних однорідних вимог, а саме: №2 від 26.02.13 на суму 51133 грн. 06 коп., № 3 від 25.03.13 на суму 39531 грн. 60 коп., в зв"язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 9 402 622 грн. 01 коп. за отриманий відповідачем товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається представником відповідача в судовому засіданні. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання актів припинення зобов»язань заліком зустрічних однорідних вимог: №2 від 26.02.13, № 3 від 25.03.13; визнання в судовому засіданні представником відповідача заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в сумі 9 402 622 грн. 01 коп. у суду достатньо підстав вважати, що вимога про стягнення з відповідача 9 402 622 грн. 01 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Згідно приписів п. 2 ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначені засади представництва прокуратурою інтересів держави в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

За приписами статті 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з позовної заяви, заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 9 542 488 грн. 15 коп.

При цьому останній вважає, що основним завданням ДПЗД «Укрінтеренерго» є забезпечення споживачів (фізичних та юридичних осіб) електричною та тепловою енергією, зокрема стратегічно важливих підприємств. Отже, несплата боргів перед енергетичним підприємством ставить під загрозу роботу стратегічно важливих підприємств, а також екологічну ситуацію. Крім цього, непогашення відповідачем заборгованості за отриману теплову енергію унеможливлює здійснення розрахунків енергетичним підприємством з ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за отриманий природний газ, що в свою чергу суттєво ускладнює можливість НАК «Нафтогаз України» розрахуватись за куплений природний газ з Російською Федерацією.

Тому, невиконання законодавства в сфері енергозабезпечення, є порушенням загальнодержавних інтересів, що відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 2 ГПК України є підставою для звернення прокурора до суду з метою захисту державних інтересів.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості є центральним органом виконавчої влади, на який покладено функцію здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», згідно наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 15.02.1993 року № 03 є державним підприємством, що засноване на державній власності відповідно. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року № 134 «Питання Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» ДПЗД «Укрінтеренерго» віднесене до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, правонаступником якого є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (визначено як орган управління майном).

За наведених обставин та правових норм, заступник прокурора Івано-Франківської області обґрунтовано визначив у позовній заяві, на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави, обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача безпідставні, позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 4 статті 49 ГПК України судовий збір, підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Комунального підприємства «Водотеплосервіс» про стягнення заборгованості в сумі 9 402 622 грн. 01 коп. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Водотеплосервіс» (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 32364207) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Фрунзе, 85, м. Київ, 04080; код 19480600) заборгованість в сумі 9 402 622 (дев»ять мільйонів чотириста дві тисячі шістсот двадцять дві)грн. 01 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Водотеплосервіс» (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 32364207) в доход бюджету судовий збір в розмірі 68820(шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять)грн. 00 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.04.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________________ Кавлак І. П. 16.04.13