Справа № 22-10262-2006 p. Категорія 19

Головуючий 1 інстанції Подколзін В.М. Доповідач Бабакова Г.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2006 року                                        Апеляційний суд Донецької області

у складі: головуючого Бабакової Г.А. суддів : Азевича В.Б., Троценко Л.І. при секретарі Тума О.В.

розглянувши у судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Єнакієве на рішення Єнакіївського міського суду від 21 вересня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Єнакієве про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Єнакієвського міського суду від 21 вересня 2006 року, яким з нього на користь позивача у відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням стягнуто 11000 грн.

Апелянт посилається на те, що , ухвалюючи рішення, суд не врахував, що факт моральної шкоди не підтверджено доказами, що Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" дію закону про відшкодування моральної шкоди зупинено, що Фонд не несе відповідальність за моральну шкоду.   Просить скасувати рішення суду , відмовити у задоволенні позову.

У засідання апеляційного суду представник відповідача Тимощук Н.І. наполягала на скарзі, позивач у судове засідання не явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що позивач довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах .Внаслідок шкідливих умов праці він отримав професійні захворювання - антракосілікатоз , емфізему легень, легеневу недостатність. Висновком МСЕК від 6 жовтня 2004 року йому вперше встановлено втрату 30% працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи безстроково.

Суд дійшов висновку, що внаслідок професійних захворювань та часткової втрати працездатності    позивачеві заподіяно моральну шкоду , яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу упжодження здоров"я , погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя і що розмір моральної шкоди становить 11000 грн.

Апеляційний суд вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд повно  і правильно встановив фактичні обставини справи, дотримався вимог матеріального і процесуального законодавства.

Зокрема, суд обґрунтовано виходив з того, позивач , працюючи на підприємствах вугільної промисловості, внаслідок шкідливих умов праці отримав професійні захворювання - антракосілікатоз, емфізему легень, легеневу недостатність , у зв"язку з чим висновком МСЕК від 6 жовтня 2004 року йому вперше встановлено втрату 30 % працездатності та визнано інвалідом 3-ї групи безстроково. Суд дійшов правильного висновку , що позивачеві внаслідок професійних захворювань та втрати частково працездатності заподіяна моральна шкода, оскільки він фізично та морально страждає від захворювань, ускладнене його життя , яке потребує додаткових зусиль для його організації і що розмір моральної шкоди становить 11000 грн., що відповідає ст., ст. 21,28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності."

Доводи апеляційної скарги про те , що факт спричинення позивачеві моральної шкоди не підтверджено доказами , необгрунтовані. Вказаний факт підтверджено актом розслідування професійних захворювань (а.с.15), висновком МСЕК, медичними довідками про лікування позивача у зв"язку з професійними захворюваннями. Доводи, що рішення суду підлягає скасуванню, оскільки дія положення вказаного Закону щодо відшкодування моральної шкоди зупинена Законом України " Про державний бюджет України на 2006 рік ", необгрунтовані , оскільки право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло до 2006 року і зазначений Закон України " Про державний бюджет України на 2006 рік" не скасовує Закон України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яким передбачено відшкодування моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням виробничою травмою чи професійним захворюванням. Крім того відшкодування моральної шкоди у зв"язку з професійним захворюванням проводиться з іншого бюджету , а не з того, про який йдеться у Законі України " Про державний бюджет України на 2006рік". Не ґрунтуються на вказаному законі і доводи про те, що Фонд не несе відповідальність за моральну шкоду, заподіяну внаслідок професійного захворювання..

Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, вимогам матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст., ст. 307, 308 ,314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Єнакієве відхилити.

Рішення Єнакіївського міського суду від 21 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.