КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" квітня 2013 р. Справа№ 02/5026/1588/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Авдеєва П.В.
суддів: Куксова В.В.
Яковлєва М.Л.
За участю представників:
від позивача: Трушков В.Л. - представник за довіреністю,
від відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Готельний комплекс «Сміла»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2013 р.
у справі №02/5026/1588/2012 (суддя Пащенко А.Д.)
за позовом Комунального підприємства «Готельний комплекс «Сміла»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест»
про визнання недійсним договору.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2012 року Комунальне підприємство «Готельний комплекс «Сміла» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (далі-відповідач) про визнання недійсним договору № 20384 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010р., укладеного між сторонами.
12.12.2012р. позивач подав до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог, у якій просить визнати недійсним пункт 2.5 договору № 20384 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010р. як такого, що не відповідає законодавству та порушує права і законні інтереси позивача.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що у договорі допущено притягнення до відповідальності позивача двічі за одне й те саме правопорушення.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.01.2013р. у справі №02/5026/1588/2012 в позові відмовлено повністю.
При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним пункту 2.5 договору № 20384 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010р., оскільки наявність в зазначеному договорі пункту 2.3 не тягне за собою подвійного стягнення пені.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 08.01.2013р., позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, в даному відзиві відповідач просить суд розглядати справу за відсутністю його представника.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та клопотання відповідача про розгляд справи за відсутністю його представника, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності останнього.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
За приписами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п.1.1 договору № 20384 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010р. предметом останнього є надання Виробником-постачальником (відповідач) Споживачеві (позивач) послуг з централізованого опалення, які Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води.
Зазначений договір за своїм змістом та правовою природою, як це вірно встановив суд першої інстанції, є господарським договором про надання послуг.
Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (статті 173, 179, 263 ГК України).
Нормами ГК України не визначено особливостей укладення та виконання договорів про надання послуг.
Загальні положення надання послуг врегульовані главою 63 ЦК України.
Згідно із оспорюваним пунктом 2.5 договору № 20384 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010р. Споживач сплачує Виробнику-постачальнику пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відсотки, передбачені п.2.5 зазначеного договору за своєю правовою природою підпадають під визначення неустойки, а саме пені, згідно статті 549 ЦК України частина третя якої встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У свою чергу пунктом 2.3 договору сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставоки Національного банку України за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання споживачем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Крім того, суперечить приписам ч.3 ст.509 ЦК України, згідно якої зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про відповідність оспорюваного пункту договору вимогам законодавства є необґрунтованим.
Згідно із ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, зокрема, є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи те, що суд першої інстанції при вирішенні цієї справи неправильно застосував норми матеріального права, рішення господарського суду Черкаської області від 08.01.2013р. по справі №02/5026/1588/2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Готельний комплекс «Сміла» на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2013 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.01.2013 року у справі №02/5026/1588/2012 скасувати та прийняти нове рішення.
3. Позов Комунального підприємства «Готельний комплекс «Сміла» з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити.
4. Визнати недійсним пункт 2.5 договору № 20384 про надання послуг з централізованого опалення від 01.06.2010р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» та Комунальним підприємством «Готельний комплекс «Сміла».
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сміла Енергоінвест» (20700, Черкаська область, місто Сміла, вул. Свердлова, буд. 94, код 518031019) на користь Комунального підприємства «Готельний комплекс «Сміла» (20700, Черкаська область, місто Сміла, вул. Свердлова, 91, код 32480477) 1 646,50 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 50 коп. судового збору.
6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ.
7. Матеріали справи №02/5026/1588/2012 направити до Господарського суду Черкаської області.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Дата підписання повного тексту постанови 17.04.2013р.
Головуючий суддя Авдеєв П.В.
Судді Куксов В.В.
Яковлєв М.Л.